«Якби ми опинилися під Крутами, можливо історія б пішла інакше»
Перші кроки «Свободи» у великій політиці наробили чимало галасу. Зокрема, коли ваш соратник пише у соціальній мережі про «жидів», складно кваліфікувати це нормою, тим більше – підтримати.
Дозвольте, я не стану це коментувати. По-перше, не хотілося б вдаватися у філологічний екскурс – не вважаю себе компетентнішим за фахових філологів. По-друге, не збираюся дискутувати – не вважаю за потрібне переконувати - про прийнятність певного етноніму для людей, яких він характеризує. По третє, не стану оцінювати вислови членів політради партії, до якої також належу.
Фейсбук відреагував однозначно: позаочі «наїжджати» на Мілу Куніс багато розуму не треба, а от підійти в парламенті до колеги по опозиції Єдуарду Гурвіцу й назвати його «жидом», до Єльбруса Тедеєва й назвати його …
Особисто я не боюся Єльбруса Тедєва.
Я не про вас питаю. Якщо висловлювання Мірошніченка спричиняють партії стільки клопоту, чи не розумніше було б вибачитися? Всього-навського вибачитися.
Якщо ти помилився, можна – голосно вибачатися, але не докладати зусиль для виправлення помилок. Ну, а можна ті помилки просто тихенько виправляти.
Щодо «жидів», щось я не помітила, що ви це за помилку вважаєте. За такою логікою, якщо ви у 1917-му схибили, за сто років можете тихенько виправити?
Ми тоді помилок не допускали. Такі як ми, тоді під Крутами лежати залишилися.
Занадто сильно собі лестите.
Навпаки. Сильно шкодую, що мене там не було. Якби така можливість – прямо зараз, не задумуючись, туди б відправився.
Ну, пристрелили б вас там. А далі що?
Може, ми тоді перемогли?! І історія б пішла інакше! І все було б не так, як ви припускаєте!
«Я не бачу в Кличко революційного лідера»
Даруйте, але це вже чисті фантазії. Повертаємося в сьогодення. А в сьогоденні у Віктора Федоровича Януковича, попри всі негаразди, рейтинг, за деякими даними, від 23 до 28 відсотків. Доволі високий.
Ви вірите соціології!? Згадайте, скільки соціологія давала «Свободі» ще за два-три дні до виборів і скільки ми отримали.
Ви стільки отримали лише тому, що 30 відсотків «тих, що не визначилися» останньої миті голосували не «проти всіх» - адже змоги такої вже не мали – а будь за кого, аби не владу.
Це – риторика панів Копатько та Карасьова, які три місяці до виборів цілеспрямовано дурили людям голову, а сьогодні намагаються якось виправдатися, вишукують науковоподібні інтерпретації, якими прикритися намагаються.
Питання в іншому. Люди не у вашу підтримку висловлювалися – проти влади, а вам просто «підфартило».
Не хотілося б себе хвалити, але якщо говорити про кампанію у мажоритарних округах, то ми свої території об’їжджали кожен по декілька разів. У селах свого округу я кожного собаку знаю; знаю, коли який хлопець з якою дівчиною шлюб бере і мене на те весілля кличуть. От ви соціологію згадували… Давайте разом зараз на вулицю вийдемо і спитаємося у сотні людей…
Ви у Києві, не забувайте.
Добре, підемо на вулицю у Кіровограді.
Там люди на Ларіна хіба не моляться.
В будь-якому разі, 28 відсотків, про які йшлося, ви не назбираєте. Навіть у Донецьку. Який був рейтинг Степана Бандери 1939 року?
До чого тут Бандера? І які взагалі рейтинги 39-го року?!
Згадайте часи наступу Радянської армії на наші землі: всі політичні партії «здулися» за тиждень. Знаєте, як «здувалися»? Проводили партійні з*їзди й приймали рішення про саморозпуск. Усі, крім однієї організації, традиції якої ми продовжуємо й сьогодні. Дозволю собі таку риторику, як там кажуть російською: «пуля – дура…».
«Пуля – дура, а штык - молодец»
Саме так, «не числом, так умением». Може й «затерто», але дієво і це, на сьогодні, є джерело нашого оптимізму.
Добре, тобто ви вважаєте, що навіть при такому високому рівні підтримки цієї влади…
Владу можна повалити.
До 2015-го?
Звичайно.
Тоді розкажіть про план дій.
Робитимемо усе, що від нас залежить, аби - не поступаючись нашою програмою, світоглядом, елементарною людською совістю - спільно з іншими опозиційними партіями - делегітимізувати режим, максимально його послабити. Послабити так, аби довести до точки неповернення або ж – змусити перейти рубікон, наслідком якого стане те, що вони просто вимушені будуть віддати владу. Що ми робитимемо? Поєднуватимемо парламентську критику, суворий публічний контроль, тиск вулиці з одночасним посиленням, зміцненням ролі громадянського суспільства, низових партійних організацій. Кінцевий результат - зведення усіх факторів до спільного знаменника, делегітимізація влади її усунення ще до президентських виборів. Які – якщо нічого не зміниться – будуть, завідомо прогнозую, сфальсифіковані 2015 року.
Чому вважаєте, вони будуть сфальсифіковані?
Інакше – в чесній боротьбі – просто не виграти.
Вимальовується сценарій 1999-го – Кучма проти Симоненко, наразі – Янукович проти Тягнибока. Надзвичайно вигідна для Банкової конструкція, чи не так?
Чому ви вважаєте, що Олег Тягнибок не може бути лідером громадської думки?
Хіба я таке сказала? Разом з тим, людей, що побоюються Олега Тягнибока – як носія певної ідеології - математично більше за тих, що побоюються Януковича. І, знаєте, я їх розумію.
Чому ж? Ідеологічно та стилістично націоналізм розставить надзвичайно точні акценти. Зокрема, Янукович – значно гірше, ніж Бандера. Бандера – він на портреті зображений, може колись щось неоднозначне - у свідомості мешканців Сходу та Півдня - й робив, але те все дуже далеко. Тоді як Янукович цілком реальний, він поруч, ну ось, буквально, в телевізорі. Порівняйте ці два відчуття.
Як вже було сказано, в парламенті ви – не єдина опозиція. Постаті Яценюка ви оцінку дали. А як щодо Кличко?
Я погано з ним знайомий, відтак важко судити, але революційного лідера я в ньому однозначно не бачу.
«При владі – генетичні нащадки тих, хто знищував наших дідів 1937-го»
Одне з перших рішень ОО, яке й «Свобода» підтримала – висунення на 2015-й рік єдиного кандидата, яким уже названо Тимошенко. Ви з цим погоджуєтесь?
Ідея хороша, але потребує глибокого осмислення. На мою думку, подібне рішення потрібно приймати за результатами принаймні річної роботи опозиції в ВР. Роботи, яка дозволить всім проявити себе у повній мірі, розставить крапки над «Ї». У лідера якої з трьох опозиційних партій буде менше «тушок», хто зможе реалізувати більше передвиборчих обіцянок, хто матиме більше дієвих і активних прихильників на вуличних акціях протесту… Перелік можна продовжувати, але для мене критерії очевидні.
Ви по-своєму праві, але Тимошенко – своєрідний символ; в тому числі – символ боротьби, своїми соратниками вона керує дистанційно, тому звичні оцінки тут навряд справедливо застосовувати.
Я вже казав: революції робить не лідер. Мої прогнози, оцінки та передбачення, в тому числі, цим продиктовані. Я не є прихильником політичної стратегії, що передбачає культ однієї особи.
На практиці демонструєте протилежне: Бандера, Бандера, Бандера.
Я можу назвати ще багато прізвищ, але вони не будуть настільки знайомими, відтак – зрозумілими, для вашого читача. Проте, можна апелювати до досвіду інших політичних лідерів інших епох - Марка Аврелія, Юлія Цезаря, Марата, Робесп’єра.
Тільки не треба ставити Бандеру в один ряд с Цезарем і Маратом! Про лідера говориться не з міркувань культу особи, виключно тому, що люди самі постійно наголошують: потребують лідера. Поширена думка: революція, багато в чому, зазнала поразки тому, що формально її очолив Ющенко.
Скоріше тому, що провідником революції стала слабка й випадкова людина. Дозвольте, продовжу. Отож, я є прихильник побудови масової політичної організації, в основі якої – ідеологія. Цілком може статися так, що з різних частин нинішньої опозиції, заряджені єдиним ідеологічним поривом, виокремляться якісь фрагменти, що й складуть базис майбутньої потужної такої організації.
ОО декларує намір визволити Тимошенко ще до 2015 року. Чи вірите ви в реалістичність задуму?
Так, це можливо шляхом перегляду вироку Тимошенко Верховним Судом України.
І ви знаєте як змусити ВСУ переглянути вирок?
З ВСУ можна розмовляти лише тією мовою, якою розмовляв Майдан восени 2004 року. Не забувайте: зараз при владі – генетичні нащадки тих, хто знищував наших з вами дідів, морив їх голодом, катував 37-го року. Хіба ж можливо з такими людьми розмовляти правовими аргументами?
Генетичні нащадки – погоджуюся, от тільки часи змінилися.
Змінилися, тому вони й бояться застосовувати ті ж самі методи. Хоча, дуже хочуть.
Все ж, реалістично: чи можливе звільнення Тимошенко до 2015-го?
Залежить від опозиції. Не від математичного її складу, а від позиціонування. Якщо навіть наш відносно малочисельний депутатський загін розгортає агресивний наступ, ситуацію реально розхитати до такої міри, що для Банкової й дешевше, й простіше буде випустити Юлію Володимирівну.
Буде навіть дивно, якщо станеться так, що в Раді сьомої каденції головним захисником Тимошенко виявиться Свобода, а не ОО. Зрештою, хіба не все одно, головне – результат.
Однозначно. Я не виключаю й того що «Свобода» стане найбільш яскравим втіленням революційних прагнень нашого прекрасного українського народу. Але не тому, що ми такі хороші – тому, що всі інші, нажаль, схиблять.
А кандидатом в президенти при цьому буде хто? Тимошенко?
Вона буде символом.
Тобто ви її, як політика, вже списали?
Я взагалі не переконаний в тому, що теперішній час потребує конкретного лідера у боротьбі українців за свої соціальні і національні права. Нам потрібні мільйони лідерів в кожному з нас.
Щодня опозиції в парламенті необхідно мінімум 150 голосів. Елементарно – щоб створювати ВСК. Якщо почнеться розходження на ідеологічному грунті…
Розходження - це якщо ми завтра почнемо ходити по світських раутах, тусовках, влаштовувати спільні з владою «розпили» у комітетах. А жорсткі ідеологічні дискусії – речі іншого порядку.
Наостанок. Ваш батько – відомий гросмейстер, але вже давно сконцентрований на роботі поза межами України, зокрема у Словенії, а більшість книг його вийшли в друк російською. Якось дивно, коли в одній родині суміщаються такі два полюси.
Насправді і батько, і мама мої також займають принципові проукраїнські патріотичні позиції. А щодо роботи, то просто так склалося. До речі, англійською книжок у батька вийшло в рази більше, ніж російською, просто в інтернеті про це не пишуть.