Берлусконі Сільвіо

Екс-голова Ради міністрів Італії

Місце народження

Народився 29 вересня 1936 в Мілані.

Освіта

У 1961 р. на відмінно закінчив юридичний факультет Міланського університету.

Бізнесмен

Одразу після отримання диплома почав займатися бізнесом. Заснував будівельну компанію, яка займалася будівництвом житлових комплексів поблизу Мілана.

Медіамагнат

З кінця 1970-х почав займатися засобами масової інформації. Зокрема, придбав пакет акцій національної щоденної газети Il Giornale. У 1980 р. Берлусконі заснував Canale 5 - першу національну комерційну телевізійну мережу Італії, яка відразу ж завоювала популярність серед телеглядачів. Дещо пізніше він створив ще два телеканали: Italia і Retequatro. Ці три канали згодом перетворилися на гігантський холдинг Медіасет.

Ключовими чинниками його успіху у цьому починанні виявилися, по-перше, створення Pubitalia'80, компанії, що займається створенням інформаційної реклами.

Телевізійний бізнес отримав новий поштовх у розвитку після створення журналу Sorrisi e Calzoni TV, який практично відразу став одним з найбільш популярних журналів (тираж перевищив 2 млн. екземплярів). Наприкінці 1980-х інтерес до видавничої справи увінчався створенням провідного видавничого дому Італії Mondadori.

Успіх комерційного телебачення в Італії підштовхнув Берлусконі в рамках Fininvest holding company створити комерційні телеканали La Chinq у Франції, Telefunt в Німеччині і Telechinco в Іспанії.

В результаті стрімкого зростання на початок 1990-х Fininvest стала другою за величиною приватною компанією в Італії та найбільшою медіагрупою в Європі.

У 1986 р. Берлусконі придбав футбольний клуб "Мілан" і згодом перетворив його з аутсайдера на суперклуб світового рівня. На той момент у бізнесмена виникли проблеми із прокуратурою, яка звинувачувала його у дачі хабарів держчиновникам. Як зазначали спостерігачі, купівля футбольної команди стала своєрідною угодою з лівим урядом Беттіно Краксі. Уболівальники клубу, яких узяв під опіку Берлусконі, традиційно голосували за комуністів, а Краксі ухвалив низку законів, які зупинили розслідування, започатковані Генпрокуратурою.

Політика

На початку 1994 року Сільвіо Берлусконі вирішив залишити бізнес і зайнятися політикою. 26 січня того ж року він пішов зі своєї посади у Fininvest і створив новий політичний рух Вперед, Італія. На виборах 27 березня новий рух набрав найбільшу кількість голосів, а коаліція партій довкола руху Il Popolo della liberta, склала абсолютну більшість у парламенті. Надалі Президент Республіки доручив Берлусконі сформувати уряд, який затвердив Парламент у травні 1994.

На всіх рівнях, від національного до сімейного було визнано, що Уряд, очолюваний Сільвіо Берлусконі, зумів досягти важливих результатів.

1994 р. правоцентристська коаліція на чолі з Forza Italia перемогла на парламентських виборах. Не останню роль у перемозі партії відіграло те, що "Мілан" ставав чемпіоном Італії, і його господар мав вигляд очей уболівальників-виборців справжнім переможцем.

27 березня 1994 року новий рух набрав найбільшу кількість голосів. Коаліція партій, створена Берлусконі, до якої увійшли неофашисти та Ліга Півночі, отримала 366 із 630 місць у парламенті, а Forza Italia зібрала 21% голосів – безумовний рекорд. 10 травня Сільвіо Берлусконі було вперше обрано прем'єр-міністром Італії. Проте влітку отримав шість повісток із прокуратури у зв'язку зі звинуваченнями в корупції і був змушений піти у відставку.

2001 року, після того, як новий правоцентристський блок Будинок свободи виграв вибори, Берлусконі повернувся в крісло прем'єра.

У квітні 2006 року лівоцентристська опозиція здобула перемогу на виборах в Італії, і Берлусконі довелося залишити посаду. Але залишати політичну арену політик не збирався, він став депутатом Європарламенту від своєї партії.

Після падіння уряду Романо Проді, у січні 2008-го, взяв участь у передвиборчих перегонах, очоливши правоцентристську коаліцію Народ свободи.

8 травня 2008 року призначений головою Ради міністрів Італії. 12 листопада 2011-го пішов у відставку під тиском парламентської опозиції та пересічних італійців, незадоволених провалами уряду в економічній політиці країни. Місце Берлусконі зайняв екс-глава Єврокомісії Маріо Монті.

Берлусконі – найбагатший політичний діяч Італії.

У травні 2019 року Сільвіо Берлусконі пройшов на виборах до Європарламенту від своєї партії "Вперед, Італія" (Forza Italia).

26 вересня 2022 року переміг на виборах до Сенату від виборчого округу Монца. 12 жовтня Берлусконі зареєструвався як член Сенату Італії XIX скликання.

Скандали

Колишній італійський прем'єр відомий своєрідною манерою поведінки на публіці.

Так, 2002 р. на зустрічі лідерів Євросоюзу під час групового знімку Берлусконі зобразив "ріжки" над головою іспанського міністра закордонних справ.

У 2009 р. не посоромився всю протокольну частину 60-го саміту НАТО проговорити по мобільному телефону, причому захопився так, що промовив і хвилину мовчання на згадку про солдатів, які загинули в операціях альянсу.

Також прем'єр Італії відомий своїми сумнівними жартами. Зокрема, він позитивно відгукнувся про першого в історії темношкірого президента США Барака Обами , перерахувавши серед його достоїнств молодість, гарні зовнішні дані та "загар".

Крім того, італійський прем'єр славиться своєю слабкістю до протилежної статі. І це незважаючи на те, що він перебуває у законному шлюбі.

Останній скандал на сексуальному ґрунті спалахнув у травні 2009-го, коли Берлусконі звинуватили у зв'язку з неповнолітньою дівчиною. Потім у пресі з'явилися фотографії гостей на віллі прем'єр-міністра, серед яких було багато оголених та напівоголених дам. Після цього дружина політика подала на розлучення.

На всі звинувачення Берлусконі реагує з усмішкою, заявляючи, що він, звісно, не святий і всі італійці про це знають.

Також у 1999-2000 pp. прем'єр кілька разів поставав перед італійським судом за звинуваченням у економічних злочинах (несплаті податків, дачі хабара), але був повністю виправданий.

За даними на кінець 2016 року, стосовно Берлусконі в Італії за все його життя було порушено 61 судове розслідування та кримінальну справу. Йому звинувачували у зв'язках з мафією, у хабарництві, корупції, відмиванні грошей, незаконному фінансуванні політичних партій, підробці фінансових документів, податковому шахрайстві, тиску на свідків, сексуальних контактах з неповнолітньою та інші. Більшість кримінальних справ або розсипалися на стадії розслідування, або були припинені через закінчення терміну давності або через примирення сторін, або завершувалися виправданням обвинуваченого. Усього Берлусконі було засуджено тричі, проте після всіх апеляцій остаточно залишився чинним обвинувальний вирок лише за податкові злочини. У зв'язку з амністією та похилим віком Берлусконі звільнений від ув'язнення.

Регалії

Кавалер Великого хреста ордену "За заслуги перед Італійською Республікою", Кавалер Великого хреста ордену Зірки Румунії нагороджений орденом "За трудові заслуги".

Сімейні узи

Сильвіо Берлусконі був одружений двічі і виховує п'ятьох дітей: двох дітей від першого шлюбу і трьох від другого. Старші діти Берлусконі допомагають батьку керувати сімейним бізнесом.

Смерть

6 квітня 2023 року Берлусконі був доставлений до реанімації лікарні Архангела Рафаїла та розпочав курс хіміотерапії з приводу лейкемії.

12 червня 2023 року Сільвіо Берлусконі помер на 87-му році життя в шпиталі «Сан Раффаело» в Мілані від лейкемії.

Посилання

12.06.2023