Черновецький Леонід Михайлович

Екс-мер Києва, бізнесмен

Місце народження

Народився 25 листопада 1951 року в Харкові.

Освіта

У 1970-1972 pp. відслужив у армії. 1977-го закінчив Харківський юридичний інститут за спеціальністю правознавство.

Кар'єра

У 1977-1981 pp. Черновецький працював старшим слідчим прокуратури Київської області.

1981-1984 рр. - навчання в аспірантурі Харківського юридичного інституту, отримав науковий ступінь кандидата юридичних наук. Тема дисертації – "Методика розслідування розкрадань, скоєних посадовими особами".

У 1984-1989 pp. Черновецький – викладач, заступник проректора з наукової роботи Київського держуніверситету ім.Шевченка.

З 1989 по 1996 р. займався створенням та розвитком концерну Правекс (донедавна його перлиною був АКБ Правекс-Банк, який у 2008-му виявився проданий італійському банку Intesa Sanpaolo). Перейшовши до політики, Черновецький очолив Християнсько-ліберальну партію України. Дуже симпатизує церкві Посольство Боже (старший пастор - Сандей Аделаджа), водночас називає себе православним.

Черновецький тричі обирався народним депутатом України (1996, 1998 та 2002 рр.). У Верховній раді IV скликання (2002-2006 рр.) був членом комітету з питань бюджету та головою підкомітету з питань контролю за витрачанням коштів держбюджету. Входив до фракції "Наша Україна". Якийсь час був позаштатним радником президента Віктора Ющенка.

У червні 2002 року відкрив у Києві Реабілітаційний центр «Восток» — другий структурний підрозділ Фонду «Соціальне партнерство».

На президентських виборах 2004 року був кандидатом у Президенти України, набравши 1 % голосів. Під час «Помаранчевої революції» підтримав Віктора Ющенка.

Двічі перемагав на виборах київського міського голови в березні 2006 року й травні 2008 року як лідер блоку Черновецького.

2006 року був обраний міським головою Києва, отримавши 32 % голосів і випередивши Віталія Кличка, який набрав 24 %, і екс-голову Києва О.Омельченка з 21 %. Був також обраний до Верховної Ради за списком блоку «Наша Україна», але відмовився від мандату. У Київраді, крім його власного блоку, до нового міського голови виявилися лояльними також фракції «Нашої України», Соціалістичної партії, Партії регіонів, Блоку Литвина; в опозиції опинилася найбільша фракція — Блоку Юлії Тимошенко.

Лютий 2008 р. — продав італійській групі Intesa Sanpaolo 100 % акцій «Правекс-Банку» за 750 мільйонів доларів. Відтак сума активів київського міського голови за підсумками 2007 року склала 990 млн доларів і, за рейтингом журналу «Фокус», Черновецький посів 22-е місце серед найбагатших людей України.

18 березня 2008 р. — Верховна Рада призначила позачергові вибори міського голови Києва й Київської міської ради (офіційна постанова вийшла 21 березня).

25 травня 2008 р. — офіційно визнаний переможцем на позачергових виборах міського голови Києва з результатом у 38 % голосів виборців.

У січні 2009 року придбав у Вадима Рабиновича футбольний клуб «Арсенал (Київ)».

13 березня 2009 р. — слідча комісія Верховної Ради України звернулася до Міністерства охорони здоров'я з проханням організувати психіатричну експертизу міського голови.

26 березня 2009 р. — заявив про намір балотуватися на пост Президента України на виборах 2010 року, але слова свого не дотримав і балотуватися не став.

16 листопада 2010 р. — знятий з посади голови Київської міської державної адміністрації указом Президента України, який призначив Олександра Попова на цю посаду. Після цього Черновецький залишився лише міським головою Києва.

1 грудня 2010 р. — Київрада підтримала ліквідацію «Кращого дому», створеного Черновецьким наприкінці 2008 року для утримання самотніх пенсіонерів, бо за словами секретаря фракції Олексія Давиденка, умови проживання в КП «Кращий дім» нічим не відрізнялися від звичайних інтернатів і різниця полягала лише у вартості — один місяць перебування в «Кращому домі» коштував близько 5 тис. ₴, тоді як у звичайних інтернатах — 2,5-3 тис. ₴. До цього посадовців Черновецького звинувачували у тому, що вони всупереч своїм обіцянкам відбирали квартири у пенсіонерів які потрапляли до «Кращого дому». Рішення про ліквідацію «Кращого дому» набуло чинності 28 грудня 2010 року коли постанова Київської міськради № 509/5321 була публічно оприлюднена.

6 грудня 2010 року лідер фракції БЮТ у Київраді Т. Мелехова вимагала звільнити Черновецького з посади міського голови та призначити вибори міського голови Києва, а 5 лютого 2011 р. Леонід Черновецький написав заяву про відставку.

Влітку 2011 року ізраїльське видання IzRus повідомило, що Леонід Черновецький і його дружина Аліна Айвазова від 1994 року є громадянами Ізраїлю. Відповідно до інформації, що міститься в базі даних МВС, Леонід Черновецький і його дружина репатріювалися в Ізраїль 5 жовтня 1994 року. За даними на липень 2011 року, Черновецький прописаний на одній з вулиць Північного Тель-Авіва. Черновецький репатріювався в Ізраїль із повним дотриманням «Закону про повернення», бо його батько, Михайло Ілліч Черновецький, мав єврейське коріння. Черновецький балотувався на посаду Президента України (2004), був обраний міським головою (2006) і обіймав посаду депутата ВРУ вже бувши ізраїльським громадянином.

6 грудня 2015 року Леонід Черновецький повідомив на своїй сторінці у «Фейсбук»: що він побудував дім у Грузії, проживає в Грузії вже 5 років та що він вирішив створити партію «За щасливу Грузію».

Скандали

Черновецький часто опинявся у фокусі доволі спірних та неоднозначних ситуацій, більшість із яких були пов'язані з його службовою діяльністю. Досить згадати благословлену ним спробу Київради "висадити в повітря" ЖКГ-тарифи або непрозорі схеми з розподілу дорогої київської землі. Так, абсолютний рекорд із числа розглянутих земельних питань та швидкості винесення вердиктів щодо них Київрада поставила 1 жовтня 2007-го. На порядок денний тоді було винесено понад 400 проектів рішень, які стосувалися розподілу та зміни статусу столичних земель (за деякими оцінками, загальною площею близько трьох тисяч гектарів та вартістю близько $10 млрд.) та на розгляд яких знадобилося лише кілька годин.

Після обрання на посаду столичного мера Черновецький встиг зіпсувати стосунки із журналістською спільнотою. Кілька разів поспіль він опинявся серед лідерів українського рейтингу "ворогів преси", організованого Незалежною медіа-профспілкою та Інститутом масової інформації.

З деяких пір у Черновецького склалися вельми конфліктні відносини з колишнім міністром внутрішніх справ та лідером руху Народна самооборона Юрієм Луценком. Так, Луценко публічно запідозрив градоначальника у захопленні наркотиками (втім, у цьому плані він виявився не першим), а Черновецький звинуватив "самооборонця" у дружбі із "зеленим змієм". Після чого у супроводі журналістів глава МВС вирушив до поліклініки здавати аналізи, мер Києва – на стадіон демонструвати свою фізичну форму.

У січні 2008-го засідання Ради нацбезпеки України взагалі закінчилося відвертою сутичкою між політиками у присутності багатьох високопосадовців. За версією Черновецького, Луценко накинувся на нього з кулаками через те, що мер на засіданні РНБО згадав "кримінальну" історію. Про те, як свого часу глава МВС вимагав від нього ділянку столичної землі та погрожував посадити за ґрати сина міського голови. За версією міністра, Черновецький його публічно оббрехав, стукнув по хворому коліну, за що при свідках у відповідь отримав ляпас і невтішне зауваження про те, що мер - "брехун і просто падлюка".

Сім'я

Черновецький одружений вдруге. Перша дружина – Аліна Айвазова (1955 р.н.), за освітою юрист, займається бізнесом. Син – Степан Черновецький (1978 р.н.), колишній депутат Київради, до продажу Правекс-банку італійцям був головою наглядової ради фінустанови. Дочка – Христина (1979 р.н.), також мала відношення до діяльності групи Правекс. У лютому 2012 року Черновецький одружився з Оленою Савчук. В цьому шлюбі народився хлопчик.

09.07.2022