Комуністична партія України (КПУ)

Лідер партії Петро Симоненко

Комуністична партія України започаткована 19 червня 1993 року на з'їзді в Донецьку, наступниця входила до складу КПРС Компартії України. Тоді ж на І з'їзді у Донецьку першим секретарем ЦК КПУ обрано Петра Симоненка.

Історія партії

КПУ вже незабаром після реабілітації почала позиціонувати себе як жорстко опозиційна, антиолігархічна сила. Водночас від акції протесту "Україна без Кучми", яку проводила у 2000-2001 роках. права опозиція та Соцпартія, комуністи відмежувалися. Вони провели свою "акцію протесту лівих сил", причому у низці заяв зазначалося, що це робиться з метою "відмежуватися від відкритого націонал-фашизму" та "представників вкрай правих ультрарадикальних національних сил, які вже призвели до злиднів та голоду український народ".

Керівництво КПУ виступало за оголошення імпічменту президенту Леоніду Кучмі, ухвалення поправок до Конституції щодо обмеження повноважень глави держави. Однак саме депутати-комуністи фактично зірвали у Верховній раді голосування щодо усунення з посади Генпрокурора Михайла Потебенька, який "стояв на варті" президентського спокою під час "касетного скандалу". А пізніше екс-генпрокурор влаштувався у фракції КПУ у парламенті.

Рік у рік популярність Компартії серед виборців падає. Якщо 1998 року вона в парламенті отримала 128 місць із 450, то 2002-го - вдвічі менше. На парламентських виборах-2006 КПУ взяла лише 21 мандат. На думку експертів, втрати довіри до Компартії сприяли як загальне падіння популярності комуністичної ідеології, так і політика керівництва офіційно опозиційної партії, яка часто йшла у розріз із деклараціями опозиційного змісту. Невипадково частина електорату КПУ свого часу віддала перевагу Соцпартії.

Лідер українських комуністів кілька разів брав участь у виборах президента України. 1999-го пройшов у другий тур, але програв чинному президенту Леоніду Кучмі. 2004-го позиції Петра Симоненка ще більше послабилися, і він "відсіявся" ще за результатами першого туру. Під час другого виступав із лютою критикою опозиціонера Віктора Ющенка, підігруючи "наступнику" Кучми - прем'єр-міністру Віктору Януковичу.

Після приходу до влади Віктора Ющенка Петро Симоненко зробив цілу низку заяв про те, що в Україні пост президента дискредитував себе, і його треба усунути. Водночас лідер КПУ відстоював ідею імпічменту президенту Ющенку, хоча для цього у країні немає відповідної законодавчої бази.

Після парламентських виборів-2006 року фракція Компартії в парламенті приєдналася до соціалістів та фракції Партії регіонів, склавши так звану антикризову коаліцію. Проіснувала вона недовго: через масові "втечі" депутатів із фракцій БЮТ та Нашої України Віктор Ющенко ініціював припинення повноважень Верховної Ради V скликання та дострокові парламентські вибори, чим викликав нову хвилю різких заяв Петра Симоненка на свою адресу.

Незважаючи на частку електорату, що справно голосує за КПУ, Петро Симоненко вів свою партію на вибори-2007 самостійно, не блокуючись з іншими політичними силами.

На позачергових парламентських виборах 2007 року партія отримала 5,39% голосів, що дозволило отримати 27 місць у Верховній Раді. Перша п'ятірка виборчого списку мала такий вигляд:

1. Симоненко Петро Миколайович (КПУ)

2. Волинець Євген Валерійович (КПУ)

3. Перестінки Марина Володимирівна (КПУ)

4. Герасимов Іван Олександрович (КПУ)

5. Гайдаєв Юрій Олександрович (безпартійний)

11 березня 2010 року партія увійшла до правлячої коаліції "Стабільність та реформи".

27 квітня 2010 року всім складом голосувала за ратифікацію угоди Януковича - Медведєва, тобто за продовження перебування ЧФ Росії на території України до 2042 року.

На парламентських виборах у 2012 році партія отримала 13,18% голосів виборців, але не виграла в жодному одномандатному окрузі, і отримала у Верховній Раді 32 місця.

16 січня 2014 року комуністи у повному складі підтримали запровадження "законів про диктатуру", а 28 січня не голосували за їх скасування. 20 лютого фракція Компартії стала єдиною серед парламентських фракцій, не дала жодного голосу за "Постанову про засудження застосування насильства", натомість уже 22 лютого підтримала ухвалу про самоусунення Януковича від виконання конституційних повноважень.

На позачергових виборах до Верховної Ради 2014 року Комуністична партія України посіла восьме місце за кількістю голосів виборців (611923 голоси - 3,88%) і, не подолавши 5-відсоткового бар'єру, вперше не пройшла в український парламент.

Заборона КПУ

8 липня 2014 р. Міністерство юстиції звернулося до Окружного адміністративного суду Києва з метою заборони діяльності Комуністичної партії.

22 липня 2014 року Верховна Рада заборонила діяльність парламентської фракції КПУ. За заборону на роботу фракції Комуністичної партії у стінах Верховної Ради проголосували 232 депутати, за необхідних 226 голосів.

Заборона на присутність комуністів серед депутатів України ще не останнє рішення українських парламентарів. У Міністерстві юстиції розглядають факти фінансування та допомоги комуністів під час окупації Криму та дестабілізації ситуації на сході України. Якщо факти підтвердяться, Комуністичну партію заборонять повністю на території України.

25 липня радник міністра внутрішніх справ України Зорян Шкіряк повідомив про те, що КПУ у фінансуванні тероризму та сепаратизму співпрацювала з лідерами КПРФ Геннадієм Зюгановим та ЛДПР Володимиром Жириновським.

Незважаючи на це, 15 вересня ЦВК зареєструвала КПУ на позачергові вибори депутатів Верховної Ради, до виборчого списку увійшло 205 осіб.

Перша десятка виборчого списку КПУ на парламентських виборах-2014:

16 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва завершив розгляд справи за позовом Міністерства юстиції до КПУ про заборону її діяльності. Справа розглядалася за участю третьої особи – Уповноваженого ВРУ з прав людини. Суд задовольнив позов Міністерства юстиції у повному обсязі, заборонивши діяльність Комуністичної партії України.

Ідеологія

Риторика лідера КПУ завжди була проросійською та агресивною стосовно Заходу в цілому та Америки зокрема. Петро Симоненко регулярно висловлює рішучі протести проти приєднання України до НАТО, вступу до СОТ, руху до ЄС, виступає за тісніші контакти з Росією. Економічна доктрина КПУ базується на державному дотуванні майже всіх галузей економіки, освіти, науки, медицини.

23.09.2023