«35 років НБУ: історія стійкості держави та інституції» - такою була тема другої публічної дискусії, присвяченої ювілею національного регулятора, яку LB.ua провів в межах спільного з Нацбанком проєкту «30 років гривні».
Як Національний банк долав кризу за кризою з часів Незалежності країни і донині? Як реагував на різноманітні виклики, включно зі світовими фінансовими кризами, політичною ізоляцію зі сторони західних партнерів, втратами міжнародного іміджу та ускладненням відносин з НАТО і ЄС? Нестабільністю після Революції гідності, відтоком капіталів та панічніми настроями на ринку? Коронавірусом абощо? Як вдається тримати макрофінансову стабільність нині? Щоб висвітлити ці віхи історії з перших уст, до дискусії ми запросили очільників Національного банку України різних часів:
- Віктора Ющенка (Голова НБУ у 1993–2000 рр.) Віктор Ющенко
- Сергія Тігіпко (очолював національного регулятора з грудня 2002 до листопада 2004 року) Сергій Тігіпко
- Степана Кубіва (очільник Нацбанку 24 лютого - 19 червня 2014) Степан Кубів
- Якова Смолія (Голова НБУ 15 березня 2018 - 3 липня 2020 року) Яків Смолій
- Андрія Пишного (очолює Нацбанк нині від жовтня 2022 року) Голова НБУ Андрій Пишний
“Наша нація не так довго пам'ятає роботу Національного банку, сотнями років у нас його не було. Історія формування Національного банку на початку 91-го року вінчує те, що ми отримали як нація, не тільки як діловий світ, як нація, як держава, фантастично важливу суб'єктність. Підкреслюю - суб'єктність”, - зазначив Віктор Ющенко, який фактично є “батьком грошової реформи” з впровадження гривні (про це детальніше читайте у матеріалі «Гривня пішла не від чогось войовничого, вона пішла від жіночої прикраси...»).
На роки керування НБУ Сергієм Тігіпко прийшовся “кольчужний скандал”, одним із наслідків якого стале стрімке погіршення відносин з партнерами – фактична ізоляція держави. Також – «Тузлинська криза» (2003 року Росія заявила необґрунтовані претензії на український острів Тузла), що загострила українсько-російські відносини. На думку Тігіпка, найкраща відповідь на усі кризи - економічне зростання.
“До 2000 року Україна щомісяця втрачала ВВП. Ми не знали в уряді, що робити. Ми писали різні програми, але це дуже важко, коли щомісяця скорочується ВВП. 2000 рік почався з того, що ми отримали більше 5 % економічного зростання. За вісім років Україна подвоїла свій ВВП. На мій час прийшовся пік зростання. 2004 рік більше - 12 %, 2003 - близько 9 %. 2002 - 6 %. Ми були готові повертати запозичення Міжнародному валютному фонду. Зовнішній борг скоротився з 33 % ВВП до 28 за ці три роки”, - розповів Сергій Тігіпко.
Степан Кубів очолив Національний банк одразу після Революції гідності. “Уявіть, ранком Голова НБУ приходить на робоче місяце, йому дають відомість, дивишся, а там - 108 тисяч (на казначейському рахунку. - Ред.). І одночасно відчуваєш страх, відповідальність і довіру”, - заявив Кубів.
Яків Смолій зазначив, що порівняно з присутніми колегами, на його правління Нацбанком припали чи не найлегші роки, якби не covid-2019.
“Викликів було не так багато, як до періоду 2014 року. При мені було все більш-менш стабільно. Ми досягли таргетування інфляції до 5 %, облікова ставка була 6 %, здешевилися кредити, йшло кредитування економіки, більш-менш стабільний курс, достатні золотовалютні резерви для регулювання. Були прийняті закони про валюту і валютне регулювання. …Але коронавірус підкрався непомітно до всіх сфер і не тільки в Україні. Це була світова криза”, - нагадав Яків Смолій.
Ну, і звісно, чи не найбільшим викликом для національної банківської системи є повномасштабна війна.
“Наш досвід показує, - зазначає чинний голова НБУ Андрій Пишний, - що в кризових умовах ви не піднімаєтеся до рівня своїх очікувань. Ви опускаєтеся до рівня своєї підготовки. І ось те, що було сформовано в Національному банку за ці роки, - гарна база, яка, я думаю, дозволить нам і виклик війни на Близькому Сході зустріти достойно. Я уважно стежу за тим, як інші центральні банки реагують на цей виклик”.
Розлогий матеріал читайте незабаром на LB.ua. Наразі пропонуємо переглянути репортаж з дискусії.
