Якщо ви приїздите електричкою, то вас зустріне вокзал, який збудували на початку 20 сторіччя. Він маленький, але теплий та має розетку - цілком достатньо для нинішнього пасажиропотоку. Поруч є магазини і розливайки.
З залізничного вокзалу до центра міста їздять маршрутки за 7 гривень. По часу - хвилин 10. Як альтернатива можна пройтися пішки, але це займе трохи більше часу. Зупинка - в центрі біля автовокзалу, звідки також їздять автобуси на Харків. Розклад є всередині.
На горі поруч з автовокзалом знаходиться пам'ятник місцевому жителю - полковнику Захару Слюсаренку, який керував бригадою при форсуванні річки Вісли на початку серпня 1944 року. На пам'ятнику є частини, що, напевно, підпадають під декомунізацію. З майданчика біля памятника відкривається вид на автовокзал та дитячий майданчик.
Прямо в центрі міста знаходиться Свято-Троїцький Храм, який, схоже, зараз добудовується. Належить московському патріархату.
Навпроти храму розташовуються могили червоних окупантів, які називаються меморіалом. Звісно, закон про декомунізацію не зачіпає поховання, але бачити могили перших комсомольців, "убитых классовыми врагами", для мене дивина. Як вони пам'ятник Леніна не сховали десь за кутком?
Окрім цього, у місті є краєзнавчий музей, розташований у будинку колишнього повітового двокласного училища, де вчився Борис Грінченко. У музеї саме був обід і якісь ремонтні роботи.
Загалом місто мені не сподобалося. Сюди варто заїздити виключно проїздом на хвилин 30, і якщо вам цікава Харківська область — краще поїхати до Люботина.
До нових поїздок!