Вячеслав Піховшек

публіцист

Батько - викладач історії в школі, мати - вчителька молодших класів. Виховувався під впливом дідів - вчителі географії, ветерана війни та залізничника, чеха за національністю. Бабусі - сільський лікар-акушер і вчителька. Сестра - Антоніна Піховшек.

«Піховшек», по-чеськи «Pechoušek» - чеська прізвище, перші згадки про яку дітіруются 1640 роком. Мої родичі по батькові перебралися в Україну в кінці 19-го століття (родовід).

Народився в районному центрі Тальне Черкаської області 13 вересня 1966 року. У 1983 році, після закінчення середньої школи вступив, а в 1990 році закінчив філософський факультет Київського державного університету ім.Т.Шевченка. За дипломом «філософ», за спеціалізацією - історик філософії. Вважаю себе учнем Анатолія Георгійовича Тихолаза і Володимира Георгійовича Семенова, викладачів античної та сучасної філософії. Розумію історію філософії як головну науку людства: в ній зібрана мудрість, що дав філософам в важких шуканнях.

Улюблений вчитель

Анатолій Тихолаз: «Київське філософське середовище доволі локальне: усі Одне одного знають, чудово розуміють, хто чого як філософ вартий, а, головне, на все життя позбавляються впісані до цієї філософської системи координат, хоч би чим смороду тут и зараз займаюсь. Много хто з ціх людей вчився й у мене. Нікого з них я своим учнем я Ніколи НЕ називається. Если хтось Із них називається моїм учнем собі - я не відхрещувався, незважаючі на ті, подобався мені цею "учень" чи ні: "ми відповідальні за тих, кого приручили". В. Піховшек називається мене Своїм вчителем в безлічі інтерв'ю, мабуть, збіваючі з пантеліку чітачів, котрі НЕ розумілі, хто я це мій учень и до йоготакій Взагалі. З цього для мене віплівало Одне ДІЯЛЬНОСТІ я ставівся уважний й пріскіпліво. Яке Ставлення віклікала у мене его журналістська діяльність? Я Ніколи нікому НЕ пріщеплював жодних "поглядів". Отож подивись, Які обстоювалося Піховшек з екранах, які не віклікалі у мене це его подивись. Нагадала, что даже у останніх інтерв'ю, взагалі жодних емоцій коли Піховшека до цього Вже Нічого НЕ змушувало, ВІН казав, что є ЛЮДИНОЮ командіровку Кучми. Що мене як "вчителя" Дійсно турбувало, так це як ВІН свою дело Робить. Я розумію, что, беручи до уваги ментальні Особливості представителей українського журналістського цеху, які не Варто очікуваті від них об'єктивного Визнання его професіоналізму. Ледь НЕ КОЖЕН з них впевнений, что і "П'ятий кут" він вігадав бі НЕ гірше, и з "Епіцентром" впорався, и Виборчі телемарафон витримала, и сорок з гаком прямих ефірів за два місяці провів бі ». звідсі

Стажувався за кордоном - в Гарварді (США) і Лейпцігу (НДР). Писав про протестантської етики Мартіна Лютера і її вивченні Максом Вебером. Потрапив в цитати: «Без сумніву, наша інтерпретація має право на Існування на основе т.з. парадоксу Шлегеля - Шлейєрмахера, что Полягає у Наступний: "... дослідник, критик, інтерпретатор всегда ліпше розуміє контекст, чем автор" [Піховшек В., "Концепція протестантської етики М. Вебера", зб. : "Проблеми філософії», Вип. 86, К., 1990, с. 62]. Лицарі престолу Святого Бьолля ( «мандрований Град» української літератури). Наукових відкриттів не зробив.

Служив в армії: г.Чита, Росія, в.ч.38151. У 1991 році разом з Любою Шарой і іншими друзями заснував і очолив Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД). Центр отримував гранти фондів, з Технічного гроші уряду США, Нідерландів і Великобританії. Працював разом з Надею Дюк і Адріаном Каратницьким.

Автор книг - особисто і в співавторстві:

Російською - «Динаміка еліти», «Дніпропетровська сім'я», «Дніпропетровськ проти Держбезпеки». Англійською: «Transformation of the ukrainian armed forces», «Crimea: dynamics, challenges and prospects», «Dnipropetrovska Sim'ia».

Згодом залишив роботу в УНЦПД.

У 1995-му році почав роботу на телеканалі Студія «1 + 1», якою в той час керували Олександр Роднянський, Борис Фуксман і Володимир Оселедчик. Був ведучим політичних ток-шоу "П'ятий кут" і "5х5" на цьому каналі. Продюсер Лаврентій Малазонія. Співведучі проектів - Віктор Уколов та Микола Вересень. З 1999 по 16 січня 2005 рр. - автор і ведучий програм "Епіцентр" і "Епіцентр-дебати". Редактор - Роберт Опаленик. З вересня 1999 року головний редактор "Телевізійної служби новин" (ТСН) каналу "1 + 1". Отримував телевізійні нагороди.

Вважаю своїми досягненнями того періоду точне прогнозування політичного процесу. А також те, що за весь цей час, нелегкий час, не втратив і не звільнив жодного журналіста. Догляд шести журналістів під час так званої «помаранчевої революції» пов'язую із зовнішнім впливом на них.

Виразно, багаторазово і з точними деталями спрогнозував, що таке і чим закінчиться «помаранчева революція».

З січня 2005 по червень 2006 рр. - співведучий програми "Іду на Ви" разом з Ольгою Герасим'юк, нині депутатом від блоку НУНС, а також журналістом і редактором Едуардом Лозовим.

З вересня 2006-го по червень 2008 року - ведучий програми "Епіцентр". У лютому 2009 року звільнений з телеканалу Студія «1 + 1», яким в цей момент керували Олександр Ткаченко, Адріан Сирбу і Наталія Катеринчук.

Веду життя приватної особи. Живу в містах Київ, Карлові Вари і ін.