ГлавнаяБлогиБлог Леоніда Козаченка

Чи виконувати вимогу МВФ по ринку землі?

Рано чи пізно це станеться - українська земля сільськогосподарського призначення буде продаватися і купуватися. Причин декілька. Сьогодні земля є приватною власністю людей. Але використати право продати свою власність ці громадяни не можуть. З іншого боку, фермери, котрі працюють на землі, не можуть її купити. Тому і ставляться відповідно – як до чужої власності. Українські ґрунти катастрофічними темпами втрачають родючість. І зовсім інша справа, коли землю обробляє господар – він дбає про неї, будує плани на майбутнє, мріє передати свою справу дітям і онукам.

Леонід Козаченко Леонід Козаченко , Народний депутат України (БПП), Голова Ради підприємців при КМУ

Фото: job-sbu.org

Ще одна проблема – залучення коштів під заставу землі. Насправді українська земля значно дорожча, за європейську. Тому відкриття земельного ринку принесе українцям близько $70 млрд довгострокових інвестицій.

Отже, в земельному питанні потрібно ставити крапку. Але чи реально це зробити настільки швидко, як вимагає МВФ? Думаю, що ні.

І перше, що заважає – позиція самих фермерів. Люди не довіряють владі. Впродовж останніх років усі спроби запровадити ринок землі в Україні приховували в собі корупційні «схеми». Вони були вигідні певним особам, які мали контролювати процес, і відкривали величезні можливості для незаконного збагачення.

Повернути довіру людей влада може у спосіб, яким успішно скористалися інші країни Східної Європи. Там земельна реформа була відкритою, прозорою, відбувалася за участю громадськості.

Ось лише кілька питань, відповіді на які ми повинні знайти.

  • Хто має право купувати землю?
  • Скільки землі можна продати в одні руки?
  • Хто має пріоритетне право на купівлю землі?
  • Який механізм продажу?
  • Як консолідувати паї різних власників?

Коли компроміс по цим питанням буде знайдений, можна відкривати ринок землі. Але, враховуючи негатив, накопичений за останні роки, було б доцільно розпочати з одного-двох регіонів. І якщо пілотний проект буде вдалим, вже тоді поширювати його на всю Україну.

Думаю, багато часу для цього не потрібно. Якщо активно працювати над земельним питанням, вже через півроку законодавча база буде сформована. Однак натомість ми робимо помилки. І одна з найбільших – законопроект про емфітевзис.

Емфітевзис – це прихована приватизація землі. Мова йде про продаж прав оренди на 49 років. При цьому всі добре розуміють, що за півстоліття вже не буде ні власника цієї землі, ні навіть його спадкоємців. Ідею емфітевзису підтримує Міністерство аграрної політики і продовольства України. І, схоже, такий розвиток подій буде прийнятним для МВФ.

Та найбільша небезпека законопроекту про емфітевзис у тому, що він дає право купувати українську землю іноземцям. А цього робити ніяк не можна.

Законопроект про емфітевзис готовий до розгляду у Верховній Раді. Можливо, він навіть буде поставлений на голосування в цілому. Але якщо так станеться, це буде величезна помилка! Катастрофічна! Люди в селах і так вороже налаштовані до ринку землі. А якщо не будуть захищені права українців, це викличе агресивний спротив і закінчиться дуже погано для всіх.

Тому, я підкреслюю – відкривати ринок землі в Україні необхідно. Але робити це потрібно дуже обережно. І виключно в інтересах України і українських аграріїв.

МВФ встановлює для земельної реформи в Україні дуже жорсткі строки. Думаю, це зроблено для того, щоб привести в нашу країну хоч якісь інвестиції. Однак, якщо дбати лише про швидкість, замість $70 млрд інвестицій ми отримаємо лише $10 млрд, і така реформа зовсім не буде в інтересах українців.

Леонід Козаченко Леонід Козаченко , Народний депутат України (БПП), Голова Ради підприємців при КМУ