Яку структуру матиме Офіс та скільки людей там працюватиме
Структура матиме такий вигляд. При тому, Ольга Решетилова не виключає, що вона з часом може змінюватися. Так як деякі департаменти матимуть суттєво більше навантаження, ніж інші.
Нині Офіс може дозволити собі близько 80 працівників при потребі в 150.
“Ми як і інші установи та органи влади працюємо в умовах обмеженого бюджету. На цей рік Офіс має на 43 млн грн менше, ніж ми просили виділити. Це означає, що ми не зможемо набрати граничну чисельність нашого штату”, — пояснила військова омбудсманка.
Офіс планує просити змін до бюджету, адже роботи, за словами очільниці, багато. Лише за суботу-неділю команда отримала 320 звернень. В середньому, каже Решетилова, до них надходить 110-130 звернень щодня. Очікують, що після запуску буде ще більше.
В чому різниця між уповноваженим президента, як було раніше, та військовим омбудсманом
“Уповноважений президента — це фактично радник, який має дорадчо-консультаційну функцію. Ми тоді відкрили пошту і вже намагалися опрацьовувати звернення, доносячи інформацію [до вищого командування], вивчаючи проблеми”, — пояснює Решетилова.
Офіс омбудсмана розглядатиме не звернення, а скарги. На розгляд має 10 днів. У випадку загрози життю чи здоров’ю військовослужбовця — три дні.
Як призначатимуть перевірки
Після ознайомлення зі скаргою, Офіс за потреби призначатиме перевірку. Про таке рішення повідомлятимуть об’єкт перевірки — військову частину чи орган військового управління, каже Руслан Циганков, перший заступник військової омбудсманки.
Перевірки можуть бути як виїзні, так і невиїзні.
“Під час проведення перевірки є повноваження мати доступ до необхідних документів, огляду місцевості. Тут можна провести аналогію з тим, як працюють службові перевірки в Міністерстві оборони”, — пояснив Циганков.
Термін перевірки визначений 30 днів. За потреби може бути 60.
“Такі випадки траплятимуться дуже рідко. Закон надає таку можливість, якщо ми заходимо в тривалу системну історію, де треба системний аналіз”, — зазначив перший заступник.
Готовий висновок скеровують до військової частини чи до органу військового управління. Щоб ті могли відреагувати та усунути проблему.
Якщо військова частина не реагує
Згідно закону, військовий омбудсман має через суд притягувати посадову особу до адміністративної відповідальності.
Але цей розширений функціонал досі не проголосувала Верховна рада.
“Цей закон заблокований великою кількістю правок від нардепів. Багато з них не стосуються ні Офісу військового омбудсмана, ні прав військовослужьовців. Нардепи намагаються вирішити тут якісь свої інтереси”, — каже Решетилова.
Які важелі має Офіс зараз, без закону про адміністративну відповідальність
Адмінвідповідальність — це вже крайній захід, вважає військова омбудсманка. Є також репутаційні ризики, які загрожують посадовим особам.
“Саме їх вони не повинні допускати”, — каже Решетилова.
На сьогодні важіль впливу, який має команда — адвокація і контроль за тим, щоб на висновок звернуло увагу вище командування і було фактичне його виконання.
“Є негативні приклади і є командири, які принципово відмовляються виконувати рішення військового омбудсмана але, бо вони виріш що вони “і закон, і Бог”. І у вищого командування є питання до цих командирів. Але кадрових рішень поки не ухвалено. І це вже наша задача, коли матимемо відповідний інструмент, притягувати їх до відповідальності”, — пояснює очільниця Офісу.
Циганков додає, що є такоє інші органи, до яких команда може скеровувати матеріали та інші реакції, окрім адмінвідповідальності.
“Тому я не думаю, що з цим буде зараз велика проблема. Поки ми не отримаємо закон, ми використовуватимемо інші існуючі правові механізми”, — зазначив Циганков.
Хто може звертатися зі скаргами в Офіс військового омбудсмана
Основним суб’єктом закону є безпосередньо військовослужбовці та питання, які пов’язані з проходження ними військової служби, наголошує перший заступник.
Звертатися можуть військовослужбовці, а також інші особи правоохоронних органів, які беруть участь у бойових діях. Також законні представники прав військовослужбовців.
Закон не передбачає вирішення питань членів сімей військовослужбовців, якщо це не стосується інтересів самого військовослужбовця і проходження ним служби.
“Але ми розуміємо, що якусь координацію ми матимемо і в інтересах членів сімей і будемо реагувати та намагатися в тому числі створювати якісь закони, ініціативи, чи точково вирішувати питання”, — пояснює Циганков.
Куди можна скаржитися
Наразі скарги приймають на електронну адресу — [email protected]
Незабаром обіцяють запустити чат-бот. До березня — гарячу лінію.
На зв’язку також із розробниками застосунку Армія+, щоб дати можливість залишати скаргу і там.
“Хотілось би попросити про терпіння і трохи довіри. Ми намагаємося працювати по максимуму. Не все можна зробити одномоментно”, — додала військова омбудсманка.