В Україні з початку повномасштабного вторгнення зафіксовано понад 167 тисяч воєнних злочинів. Через терор РФ в Україні 45 тисяч постраждалих серед цивільних, 625 вбитих дітей.
Про це заявляє Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час виступу на міжнародній конференції Леннарта Мері в Таллінні.
"17 травня пасажирський автобус на Сумщині став мішенню для російського дрона. Дев’ятеро загиблих. Семеро поранених. Без жодної логіки. Без жодного виправдання. Автобус просто їхав у напрямку Сум. Цього ж дня я показав це фото на конференції Lennart Meri. Панель, у якій виступав, мала назву: "Чи не зникає міжнародне право?" І відповідь була перед усіма — на фото”, — наголошує Лубінець.
Омбудсман наголошує, що “міжнародне гуманітарне право більше не захищає і не карає. Його ігнорують, з нього глузують, його топчуть. І воно мовчить. Світ не зробив висновків ще у 2014 році, коли Росія анексувала Крим. Але безкарність почалася раніше — у Грузії, Чечні, Молдові. Кожна нова війна Росії — це тортури, зґвалтування, вбивства, депортації. І кожного разу — жодної відповідальності".
Від початку повномасштабного вторгнення в Україні зареєстровано понад 167 тисяч воєнних злочинів.
"Понад 45 тисяч постраждалих серед цивільних, 625 вбитих дітей. Наймолодшому — два дні. Він загинув під час обстрілу пологового будинку в Запоріжжі”, каже омбудсман.
Він наголошує, що Росія викрадає українських дітей, змінює їм імена, передає на "усиновлення", готує до війни проти їхньої ж батьківщини. Це не просто злочини. Це — виклик усьому, що ми називали правом".
"Міжнародне гуманітарне право сьогодні безсиле. Воно є — але не діє. Його порушення не мають наслідків, а тому повторюються. Світ досі відповідає на зло дипломатією й занепокоєнням. У той час як Росія — ракетами й дронами", — підкреслив Лубінець.
За його словами, "право, яке не карає, — не захищає. Угода, яку не виконують, — це фікція. Ми бачили це на прикладі Будапештського меморандуму".
"Якщо міжнародне право не знайде сили карати порушників, ми всі залишимось беззахисними. Бо безкарність — це паливо для наступної війни", — додає Лубінець.