У цей час уся країна, затамувавши подих, спостерігала, як розбирають завали в столичній лікарні «Охматдит», у корпуси якої поцілила одна з російських ракет. Знаковий об'єкт і безпрецедентні руйнування відсунули на третій план усі інші біди Києва. На щастя, перебування в укритті врятувало маленьких пацієнтів — обійшлося без жертв серед дітей. Але того чергового страшного дня в Києві зазнали руйнувань житлові й адміністративні будинки багатьох інших районів.
Серед них і Голосіївський, де уламки дивом упали не на дах (як на Сирці), а просто посеред житлової забудови — між дитячим садочком і будинком. Результат — вигорілий до стану вугілля торець п'ятиповерхівки, понівечені дахи й вікна будинків у радіусі падіння та практично зруйнований дитячий садок.
Жодна дитина не постраждала. На момент удару всі були в укритті.
— Я ще вночі, коли спускалася в укриття в метро і читала про масовану атаку, яку готують ці…, зрозуміла, що це не кінець, і зранку була дуже мобілізована, — розказує нам керівниця постраждалого дитсадка Оксана Жарких. — Евакуація в нас відпрацьована до автоматизму: скільки персоналу на роботі, скільки дітей — усі обов'язково спускаються в укриття, і всіх перерахую, чи на місці.
Укриття в садочку підземне — колишнє овочесховище, його пристосовували під потреби малечі вже після початку повномасштабного вторгнення, як і в багатьох закладах Києва. Воно невелике, має запасний вихід, розраховане на 50 дітей. Через це свого часу довелося зменшити наповнення закладу — щоб садок відвідували стільки дітей, скільки вдасться захистити під час небезпеки.
У понеділок, за словами керівниці, їх було 35. Вибух пролунав у повітрі, а уламки впали просто за 50 метрів від укриття. Частина приміщень, які виходять вікнами на місце падіння, понівечені до невпізнаваності.
— Усіх струсонуло. Ми дуже відчули цей вибух. І діти чули, злякалися. Але передусім, мені здається, потрібно було відкачувати батьків, які прибігли в садок вже за 10 хвилин після вибуху, — на них лиця не було, — згадує технічна працівниця садочка.
З дітьми вже завтра почне працювати психолог, розказала нам Оксана Жарких. Зараз їх перевели в сусідній заклад.
— У цьому садочку буквально перед війною завершили комплексний ремонт. Руйнування приголомшливі, але будемо відновлювати, — зазначила начальниця управління освіти Голосіївської РДА Галина Полторак.
Полторак разом із заступником голови РДА з питань ЖКГ зранку теж виїхала на місце. Вони разом з експертами обстежують будівлі й оцінюють масштаби руйнувань, проводять наради. Основні конструкції будівлі садочка, на щастя, витримали. Але великі руйнування даху, приміщень однієї секції, вікна там відсутні взагалі, усередині місиво з будівельних матеріалів і залишків меблів.
Мешканці району зголосилися допомогти: активно розбирають завали і в приміщеннях, і навколо будівлі.
У будинку просто поруч із садочком уже другий день працюють комунальники району. Знімають хиткі конструкції, закривають дірки шифером.
Але наймоторошніший будинок, що прийняв на себе основну частину вибухової хвилі, — пожежа зруйнувала тут усі квартири в торцевій частині, включно із самою стіною, і майже знищила помешкання сусіднього стояка.
Обвуглені дерева, розплавлені автівки, чорні зсередини оселі — мешканці цього будинку досі не до кінця зрозуміли, що з ними відбулося. А головне — як усі залишилися живими.
І РДА, і поліція на місці кажуть, що тут не було загиблих. Сусіди, яких ми опитали, теж не знають, щоб хтось зник того дня. Рятувальники обстежили квартири відразу. Неймовірно, але жертв немає.
— Мабуть, усі були на роботі або у від'їзді, — каже мені сусід вигорілої квартири на одному з поверхів, який ремонтує досить незначні пошкодження власної. — Я сам іду з дому о сьомій ранку і, на щастя, нічого не застав.
Деякі мешканці — із саднами, синяками, дрібним посіченням від скалок. Але атмосфера не гнітюча, як ми застали вчора на вулиці Сальського, а метушлива, як у мурашнику. Люди фіксують пошкодження і збитки, спецфонд уже пропонує плівку закрити вікна, у школі по сусідству працює штаб, де збирають офіційні заяви на відшкодування збитків.
