На сайті Ради Європи оприлюднені висновки Венеціанської комісії щодо мовних норм нового українського закону про освіту.
Комісія визнала право України зміцнювати державну мову.
"Однак сильна критика всередині країни і за її межами, особливо стосується положень, що обмежують освіту мовами меншин, видається виправданою з різних причин", - сказано у висновках комісії.
Регулююча мовні норми стаття 7 закону, як зазначає Венеціанська комісія, сильно відрізняється від проекту, за яким проводилися консультації з меншинами.
"Вона містить важливі двозначності і, як видається, не дає необхідних вказівок щодо застосування міжнародних і конституційних зобов'язань країни. Точний обсяг гарантій освіти мовами меншин, в основному обмежений початковою освітою, не ясний", - сказано в повідомленні.
Венеціанська комісія вважає, що закон "дозволяє радикально змінити колишній мовний режим на систему, яка орієнтована на обов'язкове використання української мови як мови освіти".
"Це може призвести до того, що особи, які належать до національних меншин, будуть мати менше можливостей для навчання на своїх рідних мовах. Крім того, короткий термін для впровадження нових правил викликає серйозну заклопотаність якістю освіти", - відзначили в комісії.
Однак експерти ВК відзначають, що в статті 7 закону не прописані умови її імплементації, що залишає можливість для такої інтерпретації і застосування нових норм, щобільшою мірою відповідають захисту національних меншин.
"Венеціанська комісія вітає готовність української влади використовувати такі можливості; наприклад, шляхом навчання в початкових школах більшості предметів на мовах меншин в спеціальних класах для національних меншин", - зазначено у висновках.
Стосовно середньої освіти комісія також відзначила можливість для гнучкого застосування мовних норм закону.
"Чинний Закон про освіту є рамковим законом, і майбутній закон про середню освіту, який ще належить прийняти, може забезпечити більш докладні і збалансовані рішення багатьох проблем. Крім того, стаття 7 забезпечує правову основу для викладання інших предметів на офіційних мовах ЄС, таких як болгарська, угорська, румунська та польська", - сказано в повідомленні.
"Проте, новий Закон не передбачає рішень для мов, які не є офіційними мовами ЄС, зокрема для російської як найбільш широко використовуваної недержавної мови. Менш сприятливе ставлення до цих мов важко виправдати і, отже, викликає проблему дискримінації. Правильне рішення буде полягати в тому, щоб внести поправки до статті 7 і замінити це положення більш збалансованим", - відзначили експерти ВК.
Венеціанська комісія рекомендує забезпечити достатній рівень викладання на офіційних мовах Європейського союзу для відповідних меншин; продовжувати забезпечувати достатню частку освіти мовами меншин на початковому та середньому рівнях в додаток до викладання державної мови; підвищити якість викладання української мови як державної; внести правки в закон про освіту, щоб надати більше часу для поступової реформи; звільнити приватні школи від нових вимог мови; вступити під час імплементації закону в новий діалог з усіма зацікавленими сторонами; забезпечити, щоб імплементація закону не ставила під загрозу збереження культурної спадщини меншин і безперервність навчання мови меншин в традиційних школах.
Венеціанська комісія оцінила новий закон у світлі європейських та міжнародних зобов'язань, прийнятих Україною, в тому числі на відповідність Рамковій конвенції Ради Європи про захист національних меншин та Європейської хартії регіональних мов і мов меншин. У багатьох випадках, посилаючись на Конституцію України, комісія наголошує, що в компетенції Конституційного суду України дати оцінку цьому питанню.
Нагадаємо, 5 вересня Верховна Рада 255 голосами прийняла закон "Про освіту", який, зокрема, регулює питання використання української мови в сфері освіти. 28 вересня закон набув чинності.
Закон передбачає, що діти, які підуть в школи з 1 вересня 2018 року, матимуть можливість навчатися рідною мовою тільки в початковій школі - перші чотири роки. З п'ятого класу предмети повинні викладатися українською мовою.
Офіційні органи низки країн, які мають велику діаспору в Україні, висловили протест через цю норму.