Рудьковський Микола Миколайович

Екс-народний депутат України (Партія регіонів), екс-міністр транспорту та зв'язку України

Місце народження

Народився 18 грудня 1967, село Старий Биків, Бобровицький район, Чернігівська область.

Освіта

1985 — закінчив Новобиківську середню школу з відзнакою і вступив до Чернігівського педінституту на факультет історії та права. 1986–1988 — служив у Радянській армії в ракетних військах стратегічного призначення.

Трудова діяльність

Працював у кількох австрійських компаніях менеджером та, отримавши відповідний досвід, заснував свою компанію у Відні.

З 1994 до 1996 року працював головним консультантом Управління з питань економіки Адміністрації Президента України.

У 1996–1997 роках працював в АТ «Держінвест України» на посаді директора. З січня 1998 року працював заступником Голови Правління АТ «Укргазпром», а після реформування АТ «Укргазпром» в НАК «Нафтогаз України» — заступником генерального директора ДК «Торговий дім» НАК «Нафтогаз України».

Політична діяльність

Протягом 2000–2002 років працював помічником-консультантом народного депутата України Валентини Семенюк.

2002 — нардеп IV скл. (СПУ) і працював у Комітеті ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки.

2006 — обраний нардепом V скл., головою підкомітету соціальних програм Комітету ВРУ з питань бюджету.

2006–2007 — очолював Міністерство транспорту та зв'язку України. Під час перебування на цій посаді був учасником кількох скандалів:

публічно звинуватив Секретаріат Президента у організації терористичних актів, які призвели до аварій на залізниці;звинувачений в організації чартерного рейсу до Парижа для особистих потреб, що завдало збитків державі на майже 400 000 грн.

2009 — заснував благодійну організацію «Благодійний Фонд Миколи Рудьковського». 2010 року обраний депутатом Чернігівської обласної ради VI скл., був членом постійної комісії з питань бюджету та фінансів.

У 2012 році обраний народним депутатом України VII скликання, працює у Комітеті ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки. Член Соціалістичної партії України.

З 1999 по 2006 роки — перший секретар Чернігівського обласного комітету СПУ.

З лютого 2010 по серпень 2011 року — перший секретар Політради СПУ.

12 жовтня 2013 був обраний головою Соціалістичної партії України. 2014 року втік з України.

Кримінальні справи

Рудьковський мав проблеми з українським Інтерполом як фігурант у справі викрадення екс-очільника Нафтогазвидобування Олега Семінського (був власником компанії разом з Нестором Шуфричем). Семінського викрали 2012 року і тримали в заручниках до 2015-го, а серед замовників вказувалось ім'я Рудьковського.

На початку квітня 2018 року заарештований в Дубаї за перетин кордону за підробленим паспортом Іраку. Він планував видобувати нафту в іракському Курдистані, однак через розбіжності з урядом автономії зробити цього не зміг. 7 травня його випущено на свободу.

28 вересня 2018 року заарештований в Москві за звинуваченням у розкраданні майна посольства РФ у Києві 2014 року «із групою осіб».

Особисте життя

Неодружений, виховує двох доньок.

Посилання

04.09.2014