Мосійчук Ігор Володимирович

Народний депутат Верховної Ради України VIII скликання

Місце народження

Народився 5 травня 1972 року, м. Лубни, Полтавська область.

Освіта

Закінчив місцеву середню школу № 1. У 2017 році здобуває вищу освіту, закінчивши Львівський університет бізнесу і права. Отримав диплом магістра видавничої справи.

Кар’єра

1990 – служба в армії.

1993 – співзасновник газети «Хлібороб».

Політична кар'єра

1994 року вступив до лав УНА-УНСО. 18 липня 1995 року, під час похорону Патріарха Володимира, брав активну участь у бійці між "унсовцями" та бійцями спецпідрозділу "Беркут", які перешкоджали похованню. За кілька днів разом із двома іншими членами організації було затримано правоохоронцями на станції Гребінки.

1996 року був помічником-консультантом народного депутата України Юрія Тіми.

У січні 1996 року Ігоря Мосійчука заарештували у Полтаві. За сфабрикованим вироком він отримав рік позбавлення волі, але після втручання відомих політиків через півроку було звільнено. Проживаючи у Полтаві, разом із головними діячами УНА-УНСО Андрієм Гринем та Валерієм Пальчиком редагував газети "Наше слово" та "Наш край".

1998 року Мосійчук вступив до Соціал-націоналістичної партії України (СНПУ).

Наприкінці 2000 року разом із мером Лубеном Василем Коряком видавав газету "Тихий жах".

У 2002 році під час парламентських виборів був довіреною особою кандидата у народні депутати України В'ячеслава Білоуса.

У 2002-2005 роках жив у Києві. Співпрацював із Союзом офіцерів України, який очолює В'ячеслав Білоус.

2004 року Мосійчук виходить із партійних лав СНПУ після зміни її символіки та програми та перейменування на Всеукраїнське об'єднання Свобода.

«Васильківський терорист»

У 2005 році Ігор Володимирович переїхав у м. Васильків Київської області. Був головним редактором газети «Вечірній Васильків». Ігор Мосійчук займався журналістськими розслідуваннями. У своїх публікаціях він неодноразово критикував діяльність місцевої влади. Одне із його розслідувань стосувалося діяльності Васильківської нафтобази. У статі фігурували кілька депутатів міськради. Після виходу матеріалу Ігоря Володимировича жорстоко побили. Саме тоді Ігор Мосійчук познайомився із керівництвом ВГО «Патріот України», члени якої виступили на його підтримку.

Зліт у політичній кар’єрі Ігоря Мосійчука припав на 2010 рік. Тоді його обрали депутатом Васильківської міськради. Також він брав участь у заснуванні Соціал-національної асамблеї. Став членом виконавчого комітету СНА та головою її прес-служби.

Тоді ж Мосійчук став фігурантом гучної так званої справи «васильківських терористів». У серпні 2011 року його та ще двох депутатів Васильківської районної ради Володимира Шпару та Сергія Бевза затримали бійці спецпідрозділу СБУ «Альфа». Їх звинуватили у підготовці до підриву пам’ятника Леніну в Борисполі на 20-ту річницю незалежності України. Співробітники СБУ влаштували обшук в офісі одного з комунальних підприємств та нібито знайшли листівки із «закликом до повалення влади» та вибуховий пристрій.

Затримані всі звинувачення відкидали й заявляли, що «докази» підкинули самі працівники СБУ. 10 січня 2014 року Києво-Святошинський суд засудив так званих «васильківських терористів» Шпару, Мосійчука та Бевза до шести років ув’язнення. Однак після перемоги Революції Гідності усі троє вийшли з Лук’янівського СІЗО. Вони підпали під дію закону про амністію учасників Євромайдану.

Через рік Апеляційний суд Київської області повністю закрив справу так званих «васильківських терористів».

«Азов» та політика

Після звільнення Ігор Мосійчук повернувся в політику. У травні 2014 року його обрали депутатом Київської ради від «Радикальної партії Олега Ляшка». Був головою постійної комісії з питань дотримання законності, правопорядку та боротьби з корупцією.

Водночас Ігор Володимирович долучився до добровольчого підрозділу «Азов», який брав участь у бойових діях на сході України. Влітку 2014 року був його речником. Однак згодом у підрозділі заявили, що Мосійчук жодного стосунку до «Азову» не має й ніколи не брав участі в реальних бойових операціях та приїжджав із лідером «Радикальної партії» Олегом Ляшком лише попіаритися.

На позачергових парламентських виборах 2014 року Ігор Мосійчук отримав мандат народного депутата, пройшовши до Верховної Ради VIII скликання від Радикальної партії Олега Ляшка.

З 27 листопада 2014 року по серпень 2019 р. - народний депутат України від Радикальної партії, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Влітку 2014 року після створення добровольчого батальйону МВС України "Азов" став заступником командира батальйону зі зв'язків з громадськістю.

У 2019 році балотується до Верховної Ради 9 скликання по 94 округу (Київська область) як безпартійний самовисуванець.

Зняття депутатської недоторканності та арешт

17 вересня 2015 року Генеральний прокурор Віктор Шокін у Верховній Раді оприлюднив кілька епізодів відео, на якому зафіксовано передачу хабара депутату Верховної Ради Ігорю Мосійчуку. На показаних кадрах народний депутат Ігор Мосійчук обіцяє "прикрити" свого співрозмовника, під час розмови згадується якийсь кар'єр та видобуток. "Запит із комерційного питання коштує в районі 10-15 тисяч доларів. Запит, не звернення. А звернення - десь від 3 до 5", - каже Мосійчук. Також на відео Мосійчуку передають пачки грошей. Верховна Рада голосами 262 парламентаріїв підтримала подання генерального прокурора Віктора Шокіна про арешт народного депутата від Радикальної партії Ігоря Мосійчука.

17 листопада 2015 року Вищий арбітражний суд України визнав незаконною та скасував Постанову Верховної Ради від 17 вересня 2015 року про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України Мосійчука.

10 березня 2016 року Вищий спеціалізований суд України визнав незаконним затримання депутата Верховної Ради України Ігоря Мосійчука у будівліні парламенту у вересні 2015 року. 15 березня Верховний Суд України зупинив провадження у справі розгляду конституційності зняття Верховною Радою України недоторканності з депутата Верховної Ради України Ігоря Мосійчука та перенаправив на розгляд до Конституційного суду України.

20 травня 2016 року Генеральна прокуратура України відкликала клопотання про арешт Ігоря Мосійчука.

Замах

25 жовтня 2017 року близько 22:03 біля входу в будівлю телеканалу Еспресо-ТВ спрацював закріплений на припаркованому поряд мотоциклі вибуховий пристрій. Постраждав Ігор Мосійчук, а також політолог Віталій Бала, двоє людей померли від поранень. Відкрито кримінальну справу за статтею 258 КК – терористичний акт.

Родина, сім'я

Від попередніх шлюбів має двох дітей: сина Святослава та доньку Христину. У жовтні 2016 року одружився втретє, дружиною стала 34-річна уродженка Одеси Владлена Карпенко, яка раніше працювала помічницею Мосійчука.

Посилання

06.11.2019