Народився 20 листопада 1946 року у м.Ленінград у ній священика. Ім'я у світі – Володимир Михайлович Гундяєв.
1964 року закінчив середню школу і 1965-го вступив до першого класу Ленінградської духовної семінарії, повний курс якої закінчив 1967-го. У 1969 році на відмінно закінчив Ленінградську духовну академію (ЛДА).
Кандидат богослов'я. У 1970 році захистив дисертацію на тему "Становлення та розвиток церковної ієрархії та вчення Православної церкви про її благодатний характер". Кирило був при академії професорським стипендіатом, викладачем догматичного богослов'я та помічником інспектора ЛДА.
Вже у студентські роки В.Гундяєв брав активну участь у громадському житті Російської Православної Церкви (РПЦ). Брав участь у щорічних засіданнях Центрального комітету Всесвітньої Ради Церков (ВСЦ) тощо.
3 квітня 1969-го був пострижений у чернецтво. У тому ж році висвячений на ієродиякона, через рік - на ієромонаха.
Торішнього серпня 1970-го призначений особистим секретарем митрополита Ленінградського Никодима. Поєднуючи діяльність викладача академії та секретаря митрополита, отець Кирило продовжував багато часу приділяти участі у зовнішній діяльності Московського патріархату. За своє життя він побував на всіх найважливіших церковних заходах у всьому світі.
1971-го отець Кирило був зведений у сан архімандрита і призначений представником Московського патріархату при ВРЦ у Женеві. Був настоятелем приходу Різдва Пресвятої Богородиці у Женеві.
У грудні 1974 року Кирило призначений ректором ЛДА та семінарії, а 1975-го обійняв посаду голови єпархіальної ради Ленінградської митрополії і був обраний членом Центрального та Виконавчого комітетів ВРЦ.
У 1976 році у Свято-Троїцькому соборі Олександро-Невської Лаври Кириллі був хіротонізований на єпископа Виборзького, вікарія Ленінградської єпархії. Того ж року затверджено постійним представником від РПЦ до пленарної комісії ВРЦ. 1977-го зведений у сан архієпископа.
У 1976-1978 роках. - заступник Патріаршого Екзарха Західної Європи, після чого було доручено опікування Патріарших парафій у Фінляндії.
1979-го призначений членом Комісії Священного Синоду з питань християнської єдності. З грудня 1980 року член Комісії з організації святкування 1000-річчя Хрещення Русі.
У 1984 році призначений архієпископом Смоленським та Вяземським. 1989-го змінено титул на "Смоленський і Калінінградський". У тому ж році ухвалою Св. Синоду призначено головою Відділу зовнішніх церковних зносин Московської патріархії (займав цю посаду до 2009 року) та постійним членом Св. Синоду за посадою.
1991-го зведений у сан митрополита. З березня по жовтень 1999-го був тимчасовим керівником Корсунської єпархії.
6 грудня 2008 року на екстреному засіданні Св.Синоду РПЦ у зв'язку зі смертю Святішого Патріарха Московського та всієї Русі Алексія Другого митрополит Кирило таємним голосуванням був обраний Місцеблюстителем Патріаршого престолу.
27 січня 2009-го на Помісному Соборі РПЦ обрано 16-м Предстоятелем РПЦ, Патріархом Московським та всієї Русі.
Під час голосування митрополит Кирило набрав 508 голосів членів Собору, інший претендент – керуючий справами Московського Патріархату митрополит Калузький та Борівський Климент – 169.
25.06.2014