Тимошенко Юлія Володимирівна

Глава фракції Батьківщина у Верховній Раді IX скликання

Місце народження

Народилася 27 листопада 1960 року в Дніпропетровську в родині Людмили Телегіної і Володимира Григяна. Перед закінченням школи взяла собі прізвище матері.

Освіта

Після закінчення школи у 1979 році вступила на економічний факультет Дніпропетровського держуніверситету за спеціальністю "економіст-кібернетик".

1984 року Юлія Тимошенко закінчила університет з дипломом з відзнакою, після чого почала працювати інженером-економістом на Дніпропетровському машинобудівному заводі ім. Леніна.

Родина

З 1979 року одружена з бізнесменом Олександром Тимошенком. Чоловік Тимошенко в політику не вникав аж до арешту дружини в серпні 2011 року. У січні 2012 року отримав політичний притулок в Чехії. Олександру Тимошенко приписують будівельний бізнес, яким він нібито зараз займається в Чехії.

Дочка Євгенія Тимошенко (народилася 20 лютого 1980 г.) закінчила Лондонську школу економіки за спеціальностями політика і філософія. У 2005 році вийшла заміж за британського рок-музиканта Шона Карра, взявши його прізвище. Однак в 2012 році вони розлучилися, і Євгенія повернула собі прізвище Тимошенко.

27 грудня 2014 р. вийшла заміж за бізнесмена Артура Леонідовича Чечоткіна (народ. серпень 1982), займається нерухомістю в Брукліні. Подружжя виховує трьох дітей.

Бізнес

Першим місцем роботи Тимошенко став Дніпровський машинобудівний завод ім. Леніна, де вона з 1984 по 1988 рр. була інженером-економістом. Однак уже в 1988 році подружжя Тимошенко починають свій бізнес - відкривають мережу пунктів відеопрокату.

З 1989 по 1991 рр. Тимошенко обіймає посаду комерційного директора створеного з чоловіком Дніпропетровського молодіжного центру "Термінал".

У 1991 році вони засновують корпорацію "Український бензин" (КУБ), яка займається торгівлею паливно-мастильними матеріалами, Тимошенко обіймає посаду гендректора.

З 1995 по 1997 рр. була президентом корпорації "Єдині енергетичні системи України" (ЄЕСУ) з оборотом $ 11 млрд, створеної на базі КУБу. На той час Тимошенко приписують співпрацю з прем'єр-міністром Павлом Лазаренком, під заступництвом якого ЄЕСУ отримала монополію на торгівлю російським природним газом в Україні.

Політична кар'єра

Січень 1997–1998 — народний депутат України (ВРУ II скликання, Бобринецький виборчий округ № 229 Кіровоградської області). На момент обрання народним депутатом була безпартійною. Член Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності.

Вересень 1997–1999 — перший заступник голови партії «Громада» Павла Лазаренка.

1998–2000 — народний депутат України (ВРУ III скликання від ВО «Громада», виборчий округ № 99 Кіровоградської області). Голова Бюджетного комітету ВРУ. На цій посаді ініціює бюджетну реформу, розробляє перший Бюджетний кодекс України, прийнятий у 2001 році, проекти Податкового і Соціального кодексів і пенсійної реформи, соціальні програми.

У березні 1999 організувала депутатську фракцію «Батьківщина» у ВРУ. Була одним із засновників партії «Батьківщина», створеної у липні 1999-го. 18 грудня того ж року на другому з'їзді була обрана головою партії.

Грудень 1999 — січень 2001 — віцепрем'єр-міністр з питань паливно-енергетичного комплексу в уряді Ющенка.

18 серпня 2000 був затриманий, а 21-го — заарештований Олександр Тимошенко — чоловік Юлії Тимошенко та керівник ЄЕСУ.

5 січня 2001 Генпрокуратура повідомила про відкриття двох кримінальних справ щодо Тимошенко як колишнього президента корпорації «Єдині енергетичні системи України». Їй було висунуто звинувачення в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах і призначено запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

19 січня 2001 Указом Президента Кучми була відправлена у відставку.

9 лютого 2001 — стає ініціатором створення Форуму національного порятунку (ФНП) — громадського об'єднання, яке ставить перед собою мету усунути від влади «олігархічний корумпований режим Кучми».

13 лютого 2001 було оприлюднене «Звернення до українського народу» Кучми, Голови ВРУ Плюща та Прем'єр-міністра Ющенка, спрямоване проти ФНП та протестної акції «Україна без Кучми», яка тоді відбувалася. Автори звернення порівнюють опозиційний рух та створення ФНП із зародженням фашизму. Того ж дня Тимошенко була заарештована згідно з санкцією Генеральної прокуратури України. Її звинуватили у розкраданні (при перебуванні на посаді голови ЄЕСУ) мільярда доларів, призначеного для оплати російського газу. У березні 2001 Печерський районний суд Києва скасував санкцію на арешт Тимошенко.

9 серпня 2001 рішенням Києво-Святошинського суду був звільнений з-під варти Олександр Тимошенко. 30 квітня 2002 Києво-Святошинський суд закрив усі кримінальні справи, порушені щодо О. Тимошенка, скасував усі висунуті йому обвинувачення.

9 квітня 2003 Апеляційний суд Києва ухвалив рішення, яким було визнано незаконним і скасовано рішення про порушення кримінальної справи стосовно Юлії Тимошенко та її чоловіка Олександра Тимошенка, а провадження в усіх кримінальних справах закрито.

У листопаді 2001 на базі ФНП був створений Блок Тимошенко.

Під час «помаранчевої революції" 2004 року стає одним з лідерів Майдану, відмовившись балотуватися на президентський пост на користь Ющенка. Після його перемоги в лютому 2005 року вперше займає пост прем'єр-міністра, який, однак, залишає через сім місяців у зв'язку з «конфліктами всередині виконавчої гілки влади».

Цього року журнал Forbes вносить Тимошенко в рейтинг 100 найвпливовіших жінок планети, а Економічний форум в Криниці Гурській визнає її "Людиною року Центрально-Східної Європи".

На виборах 2006 року в четвертий раз стає народним депутатом - БЮТ посів друге місце (після ПР) і отримав 129 мандатів. Вона відмовилася підписати запропонований президентом Ющенко Універсал національної єдності (який підписали всі інші парламентські партії), назвавши його «прикриттям для зради» і заявила про перехід в опозицію. Буквально з початку каденції парламенту Тимошенко заявила про необхідність дострокових виборів, назвавши обманом виборців перехід соціалістів в коаліцію з "регіоналами", а в 2007-му підтримала ініціативу Ющенка щодо розпуску Ради.

На дострокових виборах 2007 року БЮТ отримав 156 мандатів і уклав угоду про створення демократичної коаліції з блоком «Наша Україна». 18 грудня 2007 Юлія Тимошенко була призначена Прем'єр-міністром. «За» проголосували 226 депутатів.

На 2008-2009 рр. доводиться газовий конфлікт з Росією. У січні 2009-го Тимошенко підписала з Володимиром Путіним так звані «харківські угоди», газові контракти, за які її постійно критикує нинішня влада.

У 2010 році брала участь в президентських виборах, однак в ході напруженої боротьби поступилася Віктору Януковичу 3% голосів. Створена після цього в ВР нова коаліція позбавила Тимошенко поста екс-прем'єра.

Кримінальні справи

Під час президентства Віктора Януковича проти Юлії Тимошенко було порушено кілька кримінальних справ, які стосувалися, в першу чергу, діяльності ЄЕСУ (в 1996-1997 роках), а також кримінальні справи про "кіотські гроші" і "автомобілі сільської медицини" (2007-2010 року). Але найбільший резонанс викликала "газова справа", яка полягала в звинуваченнях Юлії Тимошенко в складанні кабального для України газового договору з Росією в 2009 році. У жовтні 2011 року, після довгих судових розглядів, Печерським районним судом було винесено вирок Тимошенко про заключення на 7 років та виплату 1,5 млрд грн компанії Нафтогаз за нанесення фінансових збитків.

Відбувати покарання екс-прем'єра відправили в Качанівську виправну колонію в Харкові. Проте 9 травня 2012 року через різке погіршення здоров'я, після численних вимог її соратників, Тимошенко перевели в лікарню «Укрзалізниці».

Захист екс-прем'єра подав кілька скарг в ЄСПЛ, і в 2013 році він визнав арешт Тимошенко незаконним.

Європа визнала Тимошенко політв'язнем і вимагала її звільнення як одного з головних умов підписання Україною Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

20 серпня 2013 року тодішній керівник фракції «Батьківщина» в ВР Арсеній Яценюк заявив, що кандидатом в президенти на виборах 2015 року від ВО «Батьківщина» буде Юлія Тимошенко.

22 лютого 2014 року постановою Верховної Ради була декриміналізована стаття, за якою засуджено Тимошенко. В той же день вона вийшла на волю і прилетіла з Харкова до Києва, де виступила на Майдані.

Зі звільненням Юлію Тимошенко привітали уряд і державні лідери США, Канади, Німеччини, Угорщини, Литви, провідні політики Європейського Союзу та американські сенатори.

Юридична реабілітація

28 лютого 2014 року Київська районний суд Харкова закрив провадження у кримінальній справі про порушення в діяльності корпорації «Єдині енергетичні системи України» у зв'язку з відмовою прокурорів від обвинувачення (за відсутністю складу злочину).

У той же день Верховна Рада прийняла закон «Про реабілітацію осіб на виконання рішень Європейського суду з прав людини», згідно з яким Тимошенко була реабілітована і відновлена у всіх правах.

Колишній перший заступник Генпрокурора Ренат Кузьмін в ефірі програми «Шустер LIVE» визнав, що «фактів отримання ... екс-прем'єр-міністром (Юлією Тимошенко), грошей або інших матеріальних цінностей, або корупційних дій виявлено не було».

Заступник Генерального прокурора Микола Голомша, який в 2003-2004 роках займався кримінальними справами, порушеними проти Юлії Тимошенко заявив, що підстав для порушення кримінальних справ проти Тимошенко не було.

14 квітня 2014 року Верховний Суд України в ході спільного засідання всіх палат рішенням 42 з 48 суддів закрив «газову» справу Юлії Тимошенко за відсутністю події злочину.

22 січня 2015 року Європейський суд з прав людини опублікував рішення по другій скарзі Юлії Тимошенко і підтвердив порушення статей 18 (межі використання обмежень щодо прав, політична мотивація кримінальної справи), стаття 3 (заборона тортур), стаття 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя), стаття 10 (свобода вираження думки) в поєднанні зі статтею 18 Європейської конвенції про права людини. Таким чином, ЄСПЛ визнав політичні переслідування і тортури і поставив остаточну крапку у всіх кримінальних справах, порушених проти Юлії Тимошенко.

Діяльність Тимошенко після Революції Гідності (2014)

В результаті президентських виборів 2014 року посiла 2-е місце серед всіх кандидатів з результатом 13,13%.

За результатами позачергових виборів Верховної Ради в жовтні 2014 очолювана Юлією Тимошенко партія Батьківщина потрапила в український парламент, показавши результат 5,68%.

25 січня 2019 ЦВК зареєструвала Тимошенко кандидатом у президенти України на виборах 2019 року. Юлія Тимошенко зайняла 3 місце на президентських виборах 2019 року і не пройшла до другого туру.

На позачергових парламентських виборах 2019 Юлія Тимошенко очолила виборчий список партії Батьківщина. На виборах партія Батьківщина отримала у Верховній Раді України IX скликання 24 депутатських місця за партійними списками, партія набрала 8,18% голосів виборців. 29 серпня 2019 року Юлія Тимошенко була обрана головою фракції Батьківщина в парламенті IX скликання. У Верховній Раді IX скликання Юлія Тимошенко буде працювати в комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Посилання

Юлія Тимошенко - гість програми KishkiNa

03.09.2019