Проект оновленої Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, що його підготувало Міністерство енергетики та вугільної промисловості, консервує негативні тренди в паливно-енергетичному комплексі (ПЕК) країни, вважають представники низки екологічних організацій.
"У час, коли розвинені країни прагнуть до зниження використання паливно-енергетичних ресурсів, уряд України планує нарощувати їх споживання з 231 млн тонн умовного палива до майже 290 млн тонн. При цьому ставку роблять на вугільну й атомну промисловість. Проект оновленої енергостратегії фактично консервує негативні тенденції в ПЕК і економіці України загалом", - заявив координатор енергетичної програми громадської організації "Екоклуб" Тарас Грицюк на прес-конференції в Києві у вівторок.
Своєю чергою, координатор енергетичної програми Національного екологічного центру України Артур Денисенко зазначив, що не бачить необхідності в будівництві нових атомних і теплових енергоблоків, як це передбачено проектом енергостратегії.
"Зменшивши втрати в магістральних і розподільчих мережах до середньоєвропейського рівня, Україна може економити 10-12 млрд кВт-год. на рік. Це дасть змогу відмовитися від двох атомних енергоблоків. Іще 15 млрд кВт-год. можна заощадити, замінивши системи освітлення на енергоощадні. Тобто немає гострої необхідності будувати нові електростанції. А якщо вже будувати, то лише на поновлюваних джерелах", - сказав він.
Як повідомляли, Міненерговугілля днями оприлюднило проект оновленої Енергетичної стратегії України на період до 2030 року для обговорення з громадськістю. Документ містить скромні орієнтири розвитку відновлюваної енергетики. Так, до 2020 року частка електроенергії із поновлюваних джерел у загальному обсязі виробництва повинна зрости до 1,7%, а до 2030 року до 4,6%.
Прописаний у проекті оптимістичний сценарій, що передбачає більш динамічний розвиток економіки і, відповідно, збільшення вироблення електроенергії, передбачає зниження частки електроенергії з поновлюваних джерел щодо базового сценарію до 1,6% 2020 року і 4,5% 2030-го. Тобто додатковий попит на електроенергію повинен покриватися за рахунок інтенсивнішого розвитку атомної енергетики та теплових електростанцій, що працюють на вугіллі, газі й іншому викопному паливі, вважають у міністерстві.
Державне агентство з енергоефективності й енергозбереження заявило, що домагатиметься коригування проекту енергостратегії, оскільки запропонована редакція суперечить узятим Україною зобов'язанням під час вступу до Європейського енергетичного співтовариства, згідно з якими країна повинна до 2020 року збільшити частку електроенергії з поновлюваних джерел енергії в загальному енергобалансі до 12%.
Держенергоефективності також вказало на той факт, що підготовлений Міненерговугілля проект оновленої енергостратегії не кореспондується з держпрограмою з енергозбереження та розвитку альтернативної енергетики, затвердженої урядом 2010 року. Зокрема, ця програма передбачає збільшення частки електроенергії з ВДЕ до 10% від загального обсягу виробництва 2015 року, тоді як проект стратегії - тільки до 4,6% 2030-го.
Чинну редакцію Енергетичної стратегії України на період до 2030 року було розроблено 2005 року та схвалено Кабінетом Міністрів 2006-го.