У Будапешті розпочався навчальний рік у новоствореній українській мовній школі. У Нідерландах стартували перші курси вивчення української мови у вищих навчальних закладах. У Греції офіційно запрацював Український освітній хаб. У школах Чехії запровадили вивчення української мови як другої іноземної. У Тбілісі розпочинає роботу Український дім. Все це лише новини останнього тижня. Українська впевнено відвойовує та посилює свої позиції.
Іноземці починають вивчати українську мову з різних причин: хтось з поваги до мужності нашого народу у цій війні, хтось задля резюме. “Вони горді тим, що можуть додати до свого curriculum vitae ще одну іноземну мову, і цією іноземною мовою є українська”, – говорить “Голосу Америки” про результати цьогорічного опитування іноземних студентів доцентка Ужгородського університету Олена Бойчук.
Після початку повномасштабного вторгнення до багатьох прийшло усвідомлення того, що мовний фронт - серед основних ліній нашої оборони. Тому надзвичайно важливим, аби мовні потреби наших громадян, а також іноземців, які прагнуть вивчити українську мову, були максимально задоволені. Реінтеграція української молоді, яка через військові дії змушена була виїхати за кордон, до української освітньої системи - один із головних викликів на найближчі роки.
Голова Світового Конгресу українців Павло Ґрод в інтерв’ю “Forbes” розповідає, що за останні три місяці обʼїхав десять країн, щоб зустрітися з високопосадовцями та українськими громадами. “Зараз головна проблема – це відсутність українських шкіл та садочків. Це важливо, щоб українські діти вчили українську мову та не втрачали звʼязку з батьківщиною. Бо якщо діти не будуть знати українську мову, культуру, то вони не повернуться в Україну”, - наголошує він.
Говорячи про боротьбу з російської пропагандою, Павло Ґрод, який впʼяте за цей рік приїхав до України, зазначає, що “українські школи та садки – це можливість українським біженцям отримати роботу і не бути залежними від соціальної підтримки урядів”. Світовий Конгрес українців наразі веде перемовини з Міністерством освіти та науки України, а також з європейськими міністерствами, щоб розробити план створення мережі українських садочків та шкіл.
Ярослава Гресь, керівниця благодійної платформи UNITED24, висловила гостру позицію щодо українців, які виїхали за кордон і там спілкуються мовою країни-агресора. “Ви не усвідомлюєте, що йде екзистенційна війна? Війна за право українців існувати як нації, а не бути частиною імперії. Що мова - це ATACMS помножена на F16? Що вивіску “Маріуполь” замінили на “Мариупол”ь одразу після захоплення міста не просто так?” - ось так емоційно пані Ярослава звертається до українських біженців. Вона переконана, що говорити українською - це “єдиний спосіб без вагань ідентифікувати своїх, коли ти далеко від дому”.
Так, дійсно, мова - це маркер “свій-чужий”. Сьогодні ми є свідками стрімкого поступу українського слова в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Наша мова об’єднує десятки мільйонів людей по всьому світу і робить українську націю сильною.