Блог Олени Бортнікової
психолог, доктор філософських наук, керівниця психологічного центру «ДіЛенД»
Усі дописи блогу
-
В умовах тривалої кризи важливо не лише витримувати навантаження, а й помічати момент, коли його стало забагато.
-
Тепер ми плануємо майбутнє коротшими відрізками і не вважаємо скасований план особистою поразкою.
-
Без тверезого розуміння, де ти зараз і на скільки вистачить сил, продовжувати цей шлях стає занадто небезпечно.
-
Іноді людині потрібна допомога, щоб зрозуміти, чому навіть після відпочинку сил не стає більше.
-
Найважливіше зробити так, щоб людина не почувалася самотньою поруч із усім тим досвідом, який вона привезла із собою.
-
Війна навчила нас, що гарантій немає. Але вона показала, наскільки люди здатні рухатися вперед навіть тоді, коли цих гарантій немає.
-
Стійкість полягає не в тому, щоб удавати з себе безсмертного героя, а в тому, щоб тверезо оцінювати загрозу і дбати про себе.
-
Війна діє як жорстке сито: вона відсіює випадкових людей і залишає тільки тих, із ким у вас є справжній глибокий зв'язок.
-
Зберіть свій гнів у фокусований промінь і спрямуйте його на захист родини, в роботу, в допомогу країні та у власне виживання.
-
Бути просто людиною, яка знає свої межі та вміє вчасно відновлюватися – це і є найвища мудрість сьогодні.
-
Справжня стійкість середнього класу полягає в здатності зберегти внутрішній стрижень і гідність у часи випробувань.
-
Якщо ви зможете стати для свого підлітка не прокурором, а надійним тилом, який любить без умов, ви не втратите зв'язок.
-
Головне питання сьогодні не «Коли це закінчиться?», а «Хто ми в цій новій реальності і на що нам спиратися?».
-
Ми більше не віримо у світ без зла. Але ми віримо у свою здатність цьому злу протистояти.
-
Як розмовляти з найближчими, коли здається, що ви розмовляєте різними мовами, і як зберегти стосунки, не руйнуючи власну психіку?
-
Почути своє тіло, дати йому відпочинок і зняти з нього щоденний затиск – це базова стратегія витривалості на цьому довгому шляху.
-
Чому наш мозок забороняє нам бути щасливими навіть на мить і чому радість сьогодні – це питання нашої національної витривалості?
-
Наше завдання як батьків – бути поруч, тримати їх за руку і нагадувати, що вони завжди залишаються нашими улюбленими дітьми.
-
Чому зникає емоційний ресурс для допомоги і як донатити так, щоб не зруйнувати власну психіку?
-
Ми маємо навчитися будувати бізнес, виховувати дітей, кохати й створювати нове в тих декораціях, які є.
-
Чоловіки в тилу сьогодні тримають на собі величезний пласт цивільного життя. І щоб ця опора не тріснула, вона має бути живою,…
-
Ми потрібні країні та своїм родинам притомними, а не виснаженими нескінченним потоком цифр і трагедій. Ми не допомагаємо фронту…
-
Коли починаємо мірятися горем, ми перестаємо бути людьми і перетворюємося на «статистику». Та ми маємо припинити це, щоб знову…
-
Тепер думка про повернення сприймається мозком як добровільний стрибок у вогонь. І чим довше жінка перебуває в безпеці, тим вищим…
-
Ми маємо навчитися дивитися в очі одне одному, розуміючи, що кожен із нас несе свій уламок цієї війни. І тільки визнавши прірву, ми…