Блог Олени Бортнікової
психолог, доктор філософських наук, керівниця психологічного центру «ДіЛенД»
Усі дописи блогу
-
Чому зникає емоційний ресурс для допомоги і як донатити так, щоб не зруйнувати власну психіку?
-
Ми маємо навчитися будувати бізнес, виховувати дітей, кохати й створювати нове в тих декораціях, які є.
-
Чоловіки в тилу сьогодні тримають на собі величезний пласт цивільного життя. І щоб ця опора не тріснула, вона має бути живою,…
-
Ми потрібні країні та своїм родинам притомними, а не виснаженими нескінченним потоком цифр і трагедій. Ми не допомагаємо фронту…
-
Коли починаємо мірятися горем, ми перестаємо бути людьми і перетворюємося на «статистику». Та ми маємо припинити це, щоб знову…
-
Тепер думка про повернення сприймається мозком як добровільний стрибок у вогонь. І чим довше жінка перебуває в безпеці, тим вищим…
-
Ми маємо навчитися дивитися в очі одне одному, розуміючи, що кожен із нас несе свій уламок цієї війни. І тільки визнавши прірву, ми…
- Ми стали жорсткішими не тому, що наші серця зачерствіли, а тому, що нам довелося тримати занадто велику вагу. І після цього вже не…
-
Після війни ми будемо змушені знову вчитися компромісам, але наші вимоги до якості людських зв’язків назавжди залишаться високими.
-
Ми не стали святими чи монстрами. Ми стали іншою версією людини, для якої стара інструкція з експлуатації більше не підходить.
-
Ми маємо зрозуміти, що стабільність – це не пастка і не ілюзія. Це простір, де ми можемо нарешті почути себе, а не лише звуки сирен.
-
Жити «зараз» - це наша суперсила. Але щоб не вигоріти дотла, ми маємо поступово відвойовувати у невідомості хоча б наступний…
-
Реальність існує лише в межах вашого видиху та вчинку, який ви робите прямо зараз. І щоб вижити потрібно дозволити собі не знати,…
-
Ми не стали гіршими, навіть якщо стали менш терплячими чи більш тривожними. Ми не стали автоматично кращими, навіть якщо задонатили…