Сучасне рабство – побічний продукт бідності. Сьогодні в світі 736 млн людей живуть за межею бідності, тобто на 1,9 дол. США на день. А через пандемію коронавірусу ще 130 млн можуть перетнути цю межу.
Загалом у світі виокремлюють кілька потужних напрямків работоргівлі. Це трудова експлуатація, коли власник рабів має колосальні прибутки від безкоштовної фізичної праці. Сексуальна експлуатація – продаж жінок та дівчат у борделі, на яких наживаються сутенери. Дитяче рабство проявляється як у фізичній, сексуальній експлуатації дітей, так і у використанні їх в жебрацтві. До сучасного рабства також відносять ранні або так звані дитячі шлюби. Це коли дівчаток до 18 років насильно видають заміж і вони стають заручниками своїх більш дорослих чоловіків. За даними ЮНІСЕФ, 11% дівчат у всьому світі справляють весілля, не досягши ще й 15-ти років! Найбільш архаїчною формою невільництва є рабство за народженням. Ти будеш рабом, бо ним був твій батько і дід. Якщо ви думали, що такого вже давно не існує, хочу вас розчарувати. Спадкове рабство досить поширене в Мавританії, Нігерії, Малі, Чаді та Судані.
А що ж Україна? На жаль, ми опинились на перехресті торгових шляхів сучасної работоргівлі. У Глобальному індексі рабства займаємо далеко не почесну 49-ту позицію зі 167-ми країн світу. Автори цього рейтингу вважають, що кожен шостий з тисячі українців зіштовхувався з рабством.
Уряд України не цілком виконує мінімальні стандарти щодо ліквідації торгівлі людьми. Про це йшлося у звіті Держдепу США за 2019 рік. 262 жертви торгівлі людьми, яких виявили правоохоронці – це крапля в реальному морі работоргівлі. Крім експлуатації всередині країни наших громадян вивозять до Росії, Польщі, Німеччині, КНР, Казахстану та Середнього Сходу.
Війна на Донбасі обтяжила ситуацію, оскільки там утворився непідконтрольний уряду анклав, де безкарно чинять над людьми насильство. Зокрема, там зародилася унікальна для нашої країни форма работоргівлі – примушування до участі в бойових діях.
Найбільш загрозливі тенденції бачимо в поширенні торгівлі дітьми. Дослідження ООН констатує – 66 % українських підлітків та молодих людей 13-20 років готові погодитися на певну сумнівну пропозицію, у результаті чого вони можуть стати жертвою работорговців.
Достатньо відкрити стрічку новин, щоб побачити шокуючі заголовки про те, як асоціальні батьки продають власних дітей, у тому числі новонароджених. Як правило, цьому сприяє недбалість соціальних служб, які вчасно не можуть виявити та відреагувати на проблеми в родині. Нещодавно парламент ухвалив важливий закон про захист дітей від сексуальної експлуатації. Він дозволить запроторити за грати на 5 років тих негідників, які, наприклад, використовують неповнолітніх в порнографії.
На часі й інший законопроект – 5134 «Про посилення кримінальної відповідальності за торгівлю людьми», в розробці якого я брала участь.
Він збільшує мінімальний термін позбавлення волі за торгівлю людьми до 6 років (наразі мінімальний термін – лише 3 роки). Встановлює, що відповідальність за торгівлю людьми має наставати незалежно від наявності згоди потерпілого на експлуатацію.
Закриття кордонів через пандемію COVID-19 на деякий час зменшило трафік работоргівлі. Але проблема не тільки залишилась, але й поглибилась. Економічні причини безробіття та бідності нікуди не зникли. А карантини та локдауни боляче вдарили по економіці і позбавили роботи тисяч людей. Їм якось потрібно годувати свої сім’ї і тому вони будуть погоджуватись на ризиковані пропозиції. Частина з них, безумовно, стане жертвами торгівлі людьми.
Успішно боротися із сучасним рабством важко, але можлива. На рівні міжнародного співробітництва це досягається чіткою координацією дій правоохоронних органів різних держав. Всередині країни – викриттям агентів глобальної мережі работоргівлі. На локальному рівні – це допомога, порада, консультація нашим рідним, близьким та знайомим, як діяти, аби не втрапити в халепу.
І найважливіше – треба викорінювати причини торгівлі людьми. Бо саме бідні країни є постачальниками рабів, саме тут широко розставлені сіті работорговців, саме наші люди втрачають свободу, здоров’я, а іноді й життя, потрапивши у пастку.