Автор, заступник директора з НВР, фізико-технічного ліцею м. Херсона, полемізує зі мною та іншими учасниками Громадянської платформи щодо ідеї наукових ліцеїв зокрема та освіти наукового спрямування в цілому, надруковані в моїй статті "Що робити з наукою в школі?"
Відповідь Громадянської платформи з реформування наукової сфери на зауваження, висловлені в згадуваній статті:
Принцип «Рівного Доступу до Якісної Освіти»
Принцип «Рівного доступу до ЯКІСНОЇ Освіти», мабуть, вимагає уточнення. Навряд чи «Рівного доступу» має на увазі принцип більшовиків – «кухарка може управляти державою». Враховуючи те що Україна стала Ассоційованним членом ЄС, цей принцип в системі європейської демократії повинен був би звучати так -- «Вільний доступ до якісної освіти», але неодмінно з урахуванням мерітократичного принципу відбору, який став головним для формування системи управління всіх сфер суспільства ЄС.
«ЯКІСНОЇ Освіти» теж вимагає уточнення, а саме визначення системи відліку - ЯКІСНА Освіта в Херсоні чи в Києві відрізняється від ЯКІСНОЇ Освіти в Європі. За останні 15 років одним з головних наслідків реалізації планів розбудови в Європі Суспільства Знань, зокрема, єдиного Європейського дослідницького простору, а з цього року і Європейського інноваційного простору, стало розуміння першорядної важливості наукової освіти (science education) для формування людського капіталу здатного виконати ці плани. Україні, як Асоційованому члену ЄС, теж доведеться пройти цей шлях розбудови наукової освіти.
Наукова освіта: досвід Європи та США
В минулому році досвід десятків виконаних пілотних проектів зі створення методик наукової освіти та їх впровадження в школах Європи був підсумований Science Education Expert Group (SEEG) в доповіді для Європейської Комісії "Science Education for Responsible Citizenship", 2015.
Цей документ визначає детальну стратегію, тактику та план впровадження наукової освіти в Європейському освітньому просторі на всіх рівнях. Так, наприклад, пропонується впровадження ігрових методик наукової освіти не тільки в початковій школі, але і в дитячих садках.
Ідея наукової освіти прийшла в Європу з США, де концепцію наукової освіти (IBSE) було сформульовано Національною дослідницькою радою США у документі «Національні стандарти наукової освіти» ("Inquiry and the National Science Education Standards", National Research Council of the USA, 2000).
Ці стандарти були реалізовані в США в освітніх програмах STEM education (Science, Technology, Engineering, and Mathematics), які в деякому сенсі подібні спеціалізованій фізико-математичній освіті в Україні.
Але є суттєва відмінність. Зазвичай для наукової освіти використовується термін «Inquire-based science education» (IBSE) – дослідно-орієнтована наукова освіта.
Це акцентує увагу на перегляді системи та методів навчання школярів та студентів, а саме перехід від методів засвоєння нових знань через «рецепти», для яких є важливим процес запам‘ятовування, до процесу засвоєння школярами та студентами нових знань через «проведення дослідження» для отримання відповіді на питання, до вміння школярами формулювати проблеми для отримання ними нового знання. Це і є так зване дослідно-орієнтоване навчання, яке є серцевиною наукової освіти як її розуміють на Заході.
Вона потребує нових методичних підходів для процесу навчання в школі і взагалі переосмислення стандартних підходів викладання природничих дисциплін.
Що об'єднує науку та мистецтво?
В документі "Science Education for Responsible Citizenship", 2015 задекларовано дуже цікаву трансформацію освітніх програм STEM education в бік STEАM education (STEАM = STEM + Art), яка стала в останні роки дуже популярною в США
«Встановлення зв’язків між STEM і всіма іншими дисциплінами – те, що часто називають STEAM – штовхає за межі сучасного розвитку науки, щоб охопити творчий потенціал, який пов'язує мистецтво, наукове дослідження та інновації.
Нові інноваційні ідеї та творчі рішення часто виникають на стику дисциплін і включають різні соціальні суб'єкти. Інновації зазвичай пов'язані, прямо або побічно, з людським досвідом, потребами та проблемами.
Вони можуть виникати через взаємодію з мистецтвом – грі або прослуховуванні музики, в танцях, переживанні або створенні мистецтва, перегляду чи створенні відео або фільму, або участі в дизайнерський діяльності, проектуванні чи виготовленні.
Встановлення зв‘язків між мистецтвом і гуманітарними науками та наукою, технологіями, інженерією та математикою підштовхує вченого, інженера, підприємця, художника і дизайнера до діалогу, щоб запропонувати найширший спектр можливостей та академічної і соціальної інтуїції для експериментів і інновацій. Залучення суспільних наук допомагає нам зрозуміти, що працює, що не працює і як поліпшити якість життя для всіх».
І ми розуміємо всю нетривіальність цієї ідеї поєднання принципів наукової освіти з мистецтвом. Однією з цілей нашого проекту Міжнародна зелена школа (проект Фонду «Відкрита політика») як раз і є формування синергії творчого потенціалу взаємодії науки та мистецтва в особі талановитих школярів, студентів, вчителів та викладачів наукових та мистецьких освітніх установ та створення середовища для виявлення талантів серед дітей сіл і невеликих міст.
Громадянська платформа з реформування наукової сфери навесні минулого року пропонувала зробити спільний закон про науку ( мистецтво) як, наприклад, в Естонії. Сьогодні ми аргументовано пропонуємо, що спеціальної регламентаціі потребує не тільки мистецька, а й освіта наукового спрямування. За нашою ініціативою ст.18 "Спеціалізована освіта" законопроекту про освіту була доповнена також спортивною, військовою освітою.
Центри наукової освіти, дистанційне навчання
Очевидно, що центрами розбудови наукової освіти в Україні повинні стати провідні фізико-математичні ліцеї та ліцеї-інтернати в обласних центрах та м. Києві, які є найбільш підготовленими до цього. А мистецької освіти - т. з. мистецькі десятирічки.
В провідних Європейських державах за останні 15 років вже накопичено багато досвіду з впровадження наукової освіти в середній школі і вони починали саме з створення центрів наукової освіти. Навчальні програми містять і гуманітарну, мистецьку компоненту.
Україні доведеться наздоганяти, щоб не залишитися на узбіччі сучасного науково-технологічного та інноваційного прогресу, що швидкими темпами трансформує суспільство провідних країн ЄС. Для цього потрібно підтримати існуючу систему провідних обласних фізико-математичних ліцеїв та інтернатів і поступово трансформувати її в систему наукових ліцеїв та спеціалізованих шкіл наукового спрямування (І-ІІІ рівнів, тобто з 1 та/або 5 класу).
Очевидно, що для цього потрібна державна підтримка з боку МОН, майбутньої Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, потрібні державні програми для прискорення такої трансформації, для створення та накопичення методичного досвіду на базі наукових ліцеїв, які в деякому сенсі повинні стати маяками для розповсюдження цього досвіду в інших школах академічного профілю.
В тому числі, і перш за все, розповсюдження в наукових ліцеях дистанційного навчання для максимального доступу дітей із сіл, малих міст. Навчання, яке б он-лайн форму поєднувало з очними сесіями на канікулах, яке б базувалось на принципах дослідно-орієнтованого навчання. Ця форма і може забезпечити РІВНИЙ ДОСТУП до дійсно ЯКІСНОЇ ОСВІТИ.
І це є вкрай актуальне завдання для освіти в надзвичайних ситуаціях, в умовах гібридної війни, для школярів з територій тимчасово неконтрольованих і окупованих. Тому Громадянська платформа з реформування наукової сфери внесла пропозиції, які б створили законодавчу базу для динамічного розвитку дистанційної освіти.
На нашу думку, спеціалізовані школи наукового спрямування І-ІІІ рівнів мають базуватись на принципах науково-дослідного навчання, де панує дух захоплення наукою. Де є ВЧИТЕЛЬ, який може і хоче захопити, відкрити диво науки . Дитина починає навчатись в такому закладі з 1 або 5 класу, а в 10 класі вона обирає профіль - хімію, фізику, інші предмети.
Відбір має здійснюватись не тільки талановитих дітей, а й зацікавлених, які могли б у цьому середовищі проявити свої здібності і таланти, і при наполегливості і старанності досягти успіху. "Обдарованість. Старанність. Успішність"- саме такий девіз був в гімназіях, ліцеях України ще у XVIIIст.
Тобто,профільність має бути в старшій школі. Відповідно - практикуми, спецкурси. Мають бути також відчинені лабораторії університетів, науково-дослідних інститутів. Мала академія наук має доповнити міждисциплінарними спеціалізаціями як позашкільна форма.
Власне в США також немає рівного доступу в тому розумінні, який використовує автор згадуваної статті. Державні школи в різних штатах і різних містах і селах мають РІЗНУ ЯКІСТЬ ОСВІТИ. Це залежить, в першу чергу, від місцевого фінансування, рішення громади.
АЛЕ чи мають такі ресурси школи, університети України? Місцеві громади?
Не можна не погодитись з головою парламентського комітету з питань науки та освіти Лілією Гриневич, яка слушно зауважила на комітетських слуханнях 27 січня ц.р.:" Ми делегували місцевим громадам заклади, але чи делегуємо засоби?"
Тому, щоб зберегти систему, потрібно не сліпо копіювати міжнародний досвід, а враховувати національні реалії, зберегти, надати державну підтримку, розвивати живі діючі осередки, серед яких система фізико-математичних шкіл, природничих ліцеїв, спортивних шкіл, мистецьких десятирічок. Ми маємо дбати про національні інтереси.
На жаль, не існує чарівника, який би зміг помахом чарівної палички перевчити вчителів новим методам і навичкам та зробити якісну європейську освіту в усіх школах. Необхідно спочатку створити точки накопичення досвіду та методик наукової освіти – а саме наукові ліцеї, спеціалізовані школи наукового спрямування та інтернати на базі провідних обласних фізико-математичних ліцеїв та інтернатів.
Закони України "Про освіту", “Про наукову і науково-технічну діяльність"
На нашу думку, такий концептуальний закон як Закон України «Про освіту», крім «актуальних позицій, які потребують кардинально нового визначення» повинен ще містити концептуальні засади та стратегію розвитку освіти в напрямі інтеграції України в Європейський освітній простір, а саме наукової освіти.
Саме такий підхід був закладений в Законі України “Про наукову і науково-технічну діяльність ”, де в Статті 26, «Залучення учнівської молоді до наукової і науково-технічної діяльності» були прописані функції та принципи діяльності Малої академії наук та наукових ліцеїв (саме на принципах поєднання та доповнення один одного розглядається формальна, неформальна та інформальна наукова освіта в документі "Science Education for Responsible Citizenship" ).
Формуванням стратегії розвитку цих освітніх структур повинна опікуватись Національна рада України з питань розвитку науки і технологій. В Статті 20, «Національна рада України з питань розвитку науки і технологій» прописано, що однією з функцій Ради є «розроблення пропозицій щодо стратегії розвитку системи залучення та підготовки учнівської молоді до наукової і науково-технічної діяльності». Вони реалізуються за підтримки Національного фонду досліджень (Стаття 51. « Види та напрями грантової підтримки Національного фонду досліджень України», пункт 8) підтримка діяльності, спрямованої на залучення учнівської молоді до наукової та науково-технічної діяльності).
Пропозиції
Громадянська платформа з реформування наукової сфери пропонує доповнити ст.18 "Спеціалізована освіта" законопроекту "Про освіту" визначенням освіти наукового спрямування. "Освіта наукового спрямування – вид спеціалізованої освіти, який базується на дослідно-орієнтованому навчанні, спрямований на поглиблене вивчення предметів, набуття компетентностей, необхідних для подальшої дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької діяльності та орієнтований на продовження навчання на наступних рівнях освіти. Освіта наукового спрямування здобувається на двох рівнях - базовому та профільному".
Порівняльна таблиця
Висновки
Можна відстоювати формальні принципи «Рівного Доступу до ЯКІСНОЇ Освіти», які начебто можуть бути реалізовані через універсальну ідеологію ЗНО, і в 9-тому і в 11-тому класах, але цивілізований світ йде своїм шляхом, і цей шлях науково-технічного та інноваційного розвитку.
Він ставить виклик перед суспільством в необхідності виховання достатньої кількості мотивованих дослідників, для яких головним сенсом є створення нового знання, пошук нових закономірностей природи, створення дивовижних інноваційних продуктів, а не підготовка до здачі ЗНО (саме ця ціль в багатьох випадках призводить до заміщення дитячої цікавості до нових знань, вмотивованості до пошуку).
Щоб створити платформу для динамічного розвитку освіти, потрібно не сліпо копіювати міжнародний досвід, не маніпулювати принципом "Рівного Доступу до Якісної Освіти".
Під час реформування ми маємо враховувати національні реалії, зберегти і розвивати живі діючі осередки, серед яких система фізико-математичних шкіл, природничих ліцеїв, спортивних шкіл, мистецьких десятирічок, військових закладів. Вони мають свою специфіку.
За великим рахунком необхідність розвитку наукової освіти в Україні лежить саме в цій площині цивілізаційного вибору, чи спроможна держава закласти європейський вектор науково-технічного та інноваційного розвитку для України, чи буде ще довго блукати на узбіччі.
Ми маємо дбати про національні інтереси.
Дякую
Віталію ШАДУРІ, заст. Директора Науково-освітнього центру Інституту теоретичної фізики ім.М.М.Боголюбова, НАН України, канд.фіз.-мат. наук
Довідково
Міжнародна зелена школа http://on.fb.me/1PLt8qm ( організатор - Фонд "Відкрита політика" http://ow.ly/XUcxR) готова безкоштовно популяризувати досвід як зацікавити наукою дітей і дорослих. Спільно з вченими і митцями, громадськими діячами ми розпочали серію виїздних сесій в невеликі міста і села в різні регіони України. Приєднуйтесь!
Більше тут:
Наші сайти:
www.ptahy.com.ua, www.openpolicy.org.ua
Сторінки у Fb:
http://ow.ly/XUcxR - ГО Фонд "Відкрита політика"
http://on.fb.me/1PLt8qm - Міжнародна зелена школа
http://on.fb.me/1QoLGrT - Родинний центр "Як намалювати птаха.."
https://www.facebook.com/cleanthursday/?fref=ts - Інформаційна кампанія "Чистий Четвер"
YouTube канал Фонду "Відкрита політика":
https://www.youtube.com/channel/UCRQsTD5VkXGlqev9JV7pA-Q
Підбірка фото про світ науки, і захоплених дітей у ньому, зроблена під час літніх сесій Міжнародної зеленої школи.
