На захист Музею видатних українців виступив Іван Малкович, український поет і видавець «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»:
«Друзі, якщо ми не хочемо, щоб кацапська наволоч сказала, що в Києві немає жодного українського сліду, що ми не жили, не панували тут… Якщо цього не хочемо, то прошу зберегти оці великі знаки присутності наших видатних діячів культури Франка, Старицьких, Косачів, Лисенків. Це надзвичайно важливо для наших наступних поколінь, які обов'язково будуть вишукувати цих слідів. Якщо сьогодні втратимо це, знищимо своїми ж руками — то ганьба нам. Будьмо гідними людьми, які захищають наше майбутнє і глибоко шанують наше минуле».
Інтереси держави в суді захищає прокуратура, яка вимагає розірвати договір оренди з товариством «Рестін». Справу слухають сьогодні, 11 грудня, у Верховному Суді, і результати розгляду цієї справи матимуть вирішальне значення.
Будувати поблизу Музею хоче товариство «Рестін», з-поміж засновників якого є фірми «Астера» й «КП-Інвест». Одна з цих двох фірм, товариство «Астера», фігурувала в розслідуванні Bihus.Інфо. Журналісти вивчали, як у будівельний бізнес нардепа Вадима Столара зайшли гроші Віктора Медведчука, якого судять за держзраду.
Депутати Київради ніяк не можуть проголосувати за відмову продовжити договір оренди з товариством «Рестін», строк дії якого завершився ще два роки тому. Це при тому, що неодноразово перед засіданнями в ЗМІ увагу акцентували саме на цьому питанні. Про це писали і «Голка», і LB.ua, і «Цензор.НЕТ», і «Еспресо», і інші медіа. Тобто «не помітити» його в порядку денному було неможливо. І в результаті під час різних засідань не голосували то «Слуга народу», то «Європейська солідарність». Щодо УДАРу, то голоси за скасування договору оренди ця фракція давала.
Секретар Київради Володимир Бондаренко переконує, що тут влада столиці займатиме принципову позицію і на одній з найближчих сесій питання відмови продовжити договір оренди мають знову винести на розгляд перед депутатським корпусом. Але така ситуація тягнеться вже не перший рік і, з великою ймовірністю, до кінця року не вирішиться.
Народний депутат Володимир В'ятрович («Європейська солідарність»), який входить до Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, наголошує, що мета Росії у війні з Україною — знищити не лише українців, але й нашу культуру:
«Спалюють книги, зносять памʼятники, руйнують ракетами музеї. Все те, що зберігає нашу унікальність як українців. Тому маємо зробити все, аби врятувати інфраструктуру нашої ідентичності від ворожих атак і від байдужості чи злочинної недбалості, яка може руйнувати не гірше від російських ракет. Неприпустимо ставити під загрозу існування Музею видатних діячів української культури в центрі Києва заради чиїхось матеріальних інтересів. Мова йде про музей, який є важливим нагадуванням про український Київ позаминулого століття, коли творилася основа української культури людьми, про яких він розповідає. Збереження таких музеїв — це питання національної безпеки та оборони для країни, яка відстоює свою ідентичність у війні».
Поки політична система в Києві стагнує, інтереси держави в суді захищає Офіс Генерального прокурора. Саме він подав позов і до товариства «Рестін», і міськради, аби в судовому порядку скасувати те, що ніяк не можуть депутати сесійно.
Мінкульт у справі, яку слухають у Верховному Суді, є третьою стороною. Новопризначений міністр культури Микола Точицький наголосив, що у ЄС і ЮНЕСКО вже є претензії до України через збереження культурної спадщини.
У пресслужбі Мінкультури громадській ініціативі «Голка» перед засіданням повідомили, що Музей українських видатних діячів — це унікальне місце, яке не має аналогів у державі:
«Будівництво сучасного 12-поверхового будинку, що пропонується на сусідній ділянці за адресою вул. Жилянська, 96-А, порушує охоронні умови даних пам’яток історії та культури. Також через складні геологічні умови на сусідній земельній ділянці відбувається постійне підтоплення підвалу будинку по вул. Жилянській, де мешкав відомий театральний діяч Панас Саксаганський. Відповідно, у разі початку будівництва багатоповерхової споруди існує загроза підтоплення та руйнації фундаментів цього й інших будинків, які належать до музейного комплексу, через що таке будівництво недопустиме».
Прокурори доводять, що будівництво офісно-готельного комплексу не має нічого спільного з об’єктами культурної спадщини, не вписується в архітектурний ансамбль споруд, не формує уявлення про історичне минуле.
Щобільше, розміщення впритул до пам'яток місцевого й національного значення багатоповерхового об'єкта спотворюватиме їхнє характерне історичне середовище та, що найголовніше, перешкоджатиме оптимальним умовам огляду пам'ятки, належному її функціонуванню, охороні від вібрацій, забруднень, затоплення й інших негативних техногенних і природних впливів. Є загроза фізично втратити музей, приміщення якого може просто не витримати будівництва поряд.
Раніше в судових засіданнях Київрада так і не підтримала позову прокуратури, ба більше, міська влада заперечує проти позову і просить суд відмовити задовольняти його.
А це точно блокує захист пам’ятки — одного з надважливих музеїв країни. Секретар Київради Бондаренко перед судовим засіданням у коментарі громадській ініціативі «Голка» зазначив, що у Верховному Суді Київрада зробить усе, щоб захистити будівлю.
Насправді міська влада не мала права давати цю ділянку в оренду з огляду на те, що вона перебуває в межах центральної планувальної зони історичного ареалу міста Києва й розташована у встановленій охоронній зоні Музею. Ця зона мала б захищати будівлі від негативної господарської діяльності. І суди цього не врахували ані під час розгляду справи в першій інстанції, ані під час розгляду в другій.
І тому судді дійшли помилкового висновку, що прокуратура звернулася до суду й доводила, що ці землі ніколи не мали б надавати в оренду товариству (негаторний позов), а натомість мали б використати інший тип захисту (віндикаційний позов). Це, як правило, відбувається, коли нема заперечень по суті вимог. Хоча тут треба наголосити, що Верховний Суд займає у схожих справах державницьку позицію — такий тип ділянок ніколи не можна віддавати під забудову, бо від цього залежить збереження культурної спадщини всієї держави.
І це далеко не всі порушення місцевої влади в цій справі. Ділянку віддали в оренду без аукціону. Також цільове призначення змінили з порушеннями. Першу і другу інстанцію виграв забудовник. Торік суддя Ольга Ярмак Господарського суду міста Києва вирішила відмовити прокуратурі, а цього року Північний апеляційний господарського суду залишив чинним рішення першої інстанції. (Судді Михайло Яковлєв (головуючий), Сергій Станік, Сергій Гончаров.)
Так от, ці судді вирішили, що рішення сесії Київради й договір оренди між товариством «Рестін» і Київрадою не можна скасувати й визнати недійсними, бо є судові рішення, які не оскаржувалися раніше і набрали законної сили. Хоча в цих спорах досліджувалося лише одне питання — бездіяльність міської ради, землю як охоронну зону музею з прямими заборонами й обмеженнями не досліджували, проєкт землеустрою не вивчали. Договір оренди не зареєстровано законно, тобто не набрав чинності. Тому ці судові рішення не є ані преюдиційними, ані реалізованими відповідачем.
Прокуратура в касаційній інстанції оскаржує зазначені рішення (Слухають справу голова Касаційного господарського суду Лариса Рогач, судді Євген Краснов, Григорій Мачульський).
Тут також варто зазначити, що місцяць тому в першій інстанції товариство «Рестін» програло позов до Міністерства культури та стратегічних комунікацій. Київський окружний адмінсуд (суддя Євгенія Жукова) ухвалив рішення на користь держави, побачив й оцінив докази, які доводять, що будувати біля Музею видатних діячів неможливо, бо його захищають охоронні зони й історичний ареал. Тож спроба «Рестіна» через суд зобов’язати Мінкульт погодити документацію на житлово-готельний комплекс зазнала невдачі.
Голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради нардеп Микита Потураєв («Слуга народу») зазначив, що це не поодинокий випадок, коли через бездіяльність виникає загроза для культурно-історичної спадщини:
«Це несе загрози не менші, ніж москальські обстріли. Я переконаний, що в Київраді достатньо відповідальних і свідомих депутатів, які розуміють, що готелі, ресторани й інша туристично-розважальна інфраструктура розвивається саме завдяки тому, що навколо є пам’ятки історії й архітектури. Руйнація унікальної київської спадщини веде до зменшення інвестицій. Комітет підтримує зусилля Мінкульту й Офісу Генпрокурора, спрямовані на захист пам’яток. Важливо, щоб ми всі — і представники держави, і медіа, і громадськість — не втрачали пильності до всіх таких випадків і супроводжували такі справи від початку і до, переконаний, законного й справедливого рішення на користь киян, всіх українців і України».