Все публикацииПолитика

У Конституції має бути зафіксована західна модель влади

Сьогодні мало хто пам'ятає, що вперше Конституція України приймалася Верховною Радою за одну ніч і під загрозою розпуску. Тож коли вранці стомлені депутати 2 скликання щасливо усміхалися, - частина з них раділа не прийнятому Основному Закону, а збереженню теплого депутатського місця, на якому вони працювали лише другий рік.

Загроза повного перезавантаження влади існувала і в 2004 році, коли на вулиці вирував помаранчевий Майдан і парламент під страхом громадянського протистояння знайшов компроміс в обмеженні президентської влади.

Можливо сьогодні вперше Верховна Рада має шанс пройти поправки до Конституції за відносно спокійних, хоч і не мирних умов. Парламент не перебуває під шантажем – питання його дострокового розпуску вже вирішене. Причому навіть не Президентом, а виборцями, які підтримали його програму, що містила пункт про перевибори Ради. Опонентів дострокових виборів також не повинно бути. Депутати колишньої опозиції, а тепер влади, декларують повагу до думки народу. А депутати колишньої регіональної більшості, до яких фракцій би тепер не входили, після законів 16 січня, мають тішити себе думкою, що не ходять на допити в Генеральну прокуратуру. Тож Верховна Рада 7 скликання, поза сумнівом, доживає останні дні.

Але саме тепер у народних депутатів з’явився шанс по-справжньому послужити суспільству – прийняти історичні зміни до Конституції, що завершать парламентську реформу 2004 року і стануть справжньою протиотрутою проти сепаратизму.

Віктор УколовВіктор Уколов, політтехнолог, народний депутат Верховної Ради 6-го скликання

Фото: Макс Левин

Ще тільки починається розгляд конституційних змін в комітетах парламенту, а ЗМІ уже переповнені спекуляціями на їх тему. «Відтепер Антимонопольний комітет стане президентським», - без тіні сумніву віщає по радіо один з експертів. «Це справжня централізація президентської влади», - істерично вторить йому інший. Розповідати про зміст запропонованих змін вони уникають. Адже з такої розповіді навіть неспеціалісту стало б зрозуміло, що йдеться про справжню децентралізацію влади.

Це справді так, бо головною суттю запропонованих змін є скасування повноважень Президента України втручатись у формування місцевої влади, а відтак, впливати на кожне її рішення на місцях.

До сьогодні Президент одноосібно призначав 27 голів обласних адміністрацій і 490 голів районних адміністрацій, не рахуючи голів районів у найбільших містах. Якось голова Адміністрації Президента років десять тому признався мені, що Президент навіть не знайомий з усіма головами районів, кого він попризначав. Не знають їх до пуття й ті, хто готують документи на призначення за поданнями голів обласних адміністрацій, або інших осіб.

Така величезна централізація створює сприятливий грунт для хабарництва, кумівства та безконтрольності місцевих начальників. Особливо драматичною ситуація стала за президентства Віктора Ющенка, через постійне протистояння з прем’єр-міністром Юлією Тимошенко, держава замало не розпадалась на майже п’ять сотень районів, де голови РДА відчували себе безконтрольно.

Зміни до Конституції, які запропонував Петро Порошенко вперше встановлюють місцевий контроль. Президент більше не буде призначати виконавчу владу – її сформують громади. Кожна рада: сільська, селищна, міська, районна та обласна оберуть свій виконавчий комітет і будуть контролювати його роботу.

Фото: Макс Левин

У Президента залишиться виключно функція нагляду за законністю рішень місцевої влади через своїх представників, які, до речі, більше не будуть розпоряджатися місцевим бюджетом.

Дехто скаже – це майже функції прокуратури. Так. Але функція нагляду за дотриманням законності, нехарактерна для прокуратури європейських країн, цими ж змінами буде скасована. А Представники Президента, зафіксувавши порушення закону, змушені будуть щоразу звертатися в районний, обласний чи Конституційний суд.

Вперше в Основному законі ми бачимо простий і зрозумілий підхід – побудову держави знизу, а не згори.

Ці зміни до Конституції України свідчать про прагнення Президента змінити саму філософію організації влади. Досі Україна, як більшість пост-радянських країн, а особливо Росія, зберігала систему управління, де реальним джерелом влади є не народ, а вища посадова особа в державі з оточенням у кількасот чоловік. Нижчі посадовці мали стільки владних повноважень, скільки їх їм залишали згори. Коли ланцюжок розподілу влади доходив до звичайного громадянина, на його частку же нічого не залишалося.

Відомо, що у тоталітарних та авторитарних режимах східного типу влада традиційно сприймається вищою за народ за своєю сакральною (богопомазанною) суттю. Саме таким шляхом зараз впевнено йде Росія.

Фактично Петро Порошенко ініціював процес десакралізації влади в Україні, її європеїзацію.

Фото: 24smi.org

Якщо в “східно-російській” владній схемі вищий посадовець зі скреготом зубовним віддає на місця лише ті повноваження, які він фізично не може привласнити, то у західно-європейських країнах маємо кардинально іншу картину. Громада (власне там, де фізично живе людина) через сформовані нею органи управління виконує більшість життєво важливих функцій, а вже незручну для неї решту влади - добровільно делегує наверх.

Тому наразі перед нами не просто чергові зміни до Конституції. Вперше наша Україна змінює східну (російську) модель організації влади на інституціональному рівні фіксуючи, що ми - демократія західного типу.

Віктор УколовВіктор Уколов, політтехнолог, народний депутат Верховної Ради 6-го скликання