Все публикацииПолитика

Выборы-2012

23 февраля в Институте Горшенина состоялся круглый стол на тему «Выборы-2012». Предлагаем вашему вниманию стенограмму выступлений участников круглого стола.

Фото: Макс Левин

Владимир Застава, Институт Горшенина: Тема нашего сегодняшнего круглого стола – «Выборы-2012». Тема нами выбрана не случайно. Вы знаете, что на прошлой неделе появились публичные заявления о том, что, возможно, закон о выборах будет изменен. Что за этим будет следовать? Это политические спекуляции, или заявления, имеющие под собой серьезные основания? Также мы хотели бы сегодня обсудить возможные перестановки в украинском правительстве накануне выборов. Ведь понятно, что деятельность правительства имеет очень серьезное значение для избирательной кампании, независимо от того, кто находится при власти. Ну и, в целом, самый главный вопрос: сможет ли оппозиция объединиться и сможет ли она конкурировать с властью?

Господин Пышный, прошу, Вам первое слово. Ваша оценка ситуации, как Вы считаете, сможет ли оппозиция объединиться и выступить единым фронтом?

Андрій Пишний, член ради партії «Фронт Змін»: Доброго дня, колеги. Хочу подякувати Інституту Горшеніна за можливість висловитися. Буду максимально стислим, аби залишити якомога більше часу на запитання і відповіді. Опозиція насправді вже об’єдналася. Цей факт відбувся 22 січня, підписано відповідну угоду. Більше того, опозиція вже сьогодні демонструє конкретні дії, які, в першу чергу, пов’язані з таким об’єднанням. Це перемога на виборах, які відбулися в Червоноармійському районі Житомирської області, довиборах у Житомирську обласну раду, де кандидат, якого було узгоджено між «Блоком Юлії Тимошенко», «Собором» і «Фронтом змін», переміг з достатньо непоганим відривом, майже 10% у кандидата від влади.

Але насправді важливіше інше – умови, в яких відбуватиметься парламентська кампанія 2012 року. Вони для новітньої історії України унікальні, я вважаю. Вперше парламентська кампанія 2012 року відбуватиметься в той час, коли обидва лідери політичних блоків, які перемогли в парламентській кампанії 2007 року, сьогодні сидять за ґратами. Такого в новітній політичній історії України ще не було. Мова йде про репресії, про зачистку політичного середовища і створення для правлячого режиму максимально, як вони вважають, комфортного середовища для того, аби перемогти в кампанії 2012 року.

Президент Янукович сконцентрував у своїх руках абсолютно безпрецедентні повноваження, суперпрезидентські повноваження. Їх навіть неможливо порівняти з тими повноваженнями, з тією політичною картиною, яка була за час правління президента Кучми. Тому що сьогодні можна говорити, що країною керує режим, який все частіше і більше перетворюється на хунту. Сьогодні йде концентрація повноважень, в першу чергу, на рівні силового блоку. Направлено це з єдиною метою – втриматися при владі. Кампанія буде неймовірно жорсткою.

Фото: Макс Левин

Друге. Зовнішнє середовище. Вперше по відношенню до України було застосовано таке поняття, як санкції. І не просто задекларовано, а було виписано, як ви знаєте, в резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи. Я вважаю, що сьогодні слід говорити про фактичне застосування санкцій до України. Фактичне згортання праці і співпраці зі Світовим банком і Міжнародним валютним фондом. Що це, як не саме це? Офіційний представник Держдепу США робить заяву про те, що Світовий банк поєднує перспективу продовження економічної співпраці і програму з Україною зі станом демократії. Що це, як не санкції? Економічний союз згортає фінансову підтримку, робить заяви, які чітко свідчать про корупційну складову тієї фінансової підтримки, яка була надана раніше. Це все говорить про те, що сьогодні світова спільнота дуже чітко оцінює ситуацію в країні і робить з цього приводу дуже чіткі і однозначні висновки. Угода про асоціацію, угода про зону вільної торгівлі – ці питання поставлені в пряму залежність від стану української демократії, і на цьому тлі відбуватиметься парламентська кампанія 2012 року.

Третє. Внутрішня ситуація. Україна насправді досягла антирекорду. Вперше в новітній історії протестні настрої сягнули рекордного показника – 55%. Кожен другий українець сьогодні заявляє про готовність брати участь в акціях протесту. Протест – це мова тих, кого не чують. І сьогодні треба чітко розуміти: Україна ділиться не на регіони, не на області; Україна сьогодні ділиться на владу і народ. І останні соціологічні дослідження про це свідчать. Такого показника не було навіть під час гіперінфляційного 1994 року. Такого показника протестних настроїв не було напередодні президентської кампанії 2004 року, напередодні Помаранчевої революції. Країна закипає. І в цих умовах – єдина можливість правлячого режиму, Партії регіонів, Президента Януковича втриматися при владі – це адміністративний тиск, це концентрація повноважень на рівні свого блоку, це підкуп, це політичні репресії. І далі ситуація буде нагнітатися.

З точки зору економічного стану. Останні дослідження Центру Разумкова, які були оприлюднені не так давно: кожна третя родина в Україні (навіть маючи двох працездатних) знаходиться за межею бідності. Сьогодні можна говорити про те, що в Україні навіть таке поняття, як середній клас, - ліквідоване. Сьогодні в країні є або дуже бідні, або дуже багаті. І оці дуже багаті, як правило, належать до представників Партії регіонів. Подивіться, будь ласка, на рейтинг Forbes, на останній рейтинг журналу «Фокус». Статки представників Партії регіонів за останні 2 роки збільшилися щонайменше на 60%. По деяким показникам навіть додали в 5 разів. Тому оце все тло, на якому відбуватиметься парламентська кампанія.

З приводу об’єднання опозиції. Ми розуміємо, що суспільство було перевантажене словами, заявами, суспільство було перевантажене сподіваннями на возз’єднання, і сьогодні найкраще красномовство, яке може продемонструвати опозиція, - це дії. Перше – це єдиний список кандидатів по мажоритарних округах. Це консолідована опозиція, це чітка, скоординована кампанія, це широкий фронт боротьби на мажоритарних округах. Друге – це невзаємонепоборення під час ведення загальнонаціональної кампаній. Третє – це захист результату. Ви повинні чітко зрозуміти, що опозиції сьогодні необхідно десятки мільйонів симпатиків, прихильників, людей, які не лише висловлюватимуть свої обурення, а зроблять певну політичну дію – прийдуть на виборчу дільницю і проголосують. Але так само опозиції сьогодні потрібні десятки і сотні тисяч людей, які відстоюватимуть результат на дільничних виборчих комісіях.

Тому що ми чітко розуміємо, як відбуватиметься процес виборів за сценарієм Партії регіонів. Результат доведеться відвойовувати. І парламентська кампанія в Погребах, і кампанія в Червоноармійському районі Житомирської області, в м. Краматорську, де представник від опозиції перемагав, чітко про це свідчить. Результат треба буде вигризати. Не віддадуть вони просто так владу. Заради цього вони, власне, збільшили бюджет утримання Міністерства внутрішніх справ за останні 2 роки майже в 2,5 рази. Бюджет Генпрокуратури, коли Янукович приходив до влади, був 900 млн. За два з половиною роки правління Януковича бюджет Генпрокуратури – 2,5 млрд. грн. Тому опозиція повинна, в першу чергу, продемонструвати ефективність і дію.

Якщо в процесі цієї співпраці виникне потреба розглянути більш широкі формати консолідації, я вас запевняю, «Фронт змін» на це піде. Ми готові сідати з нашими колегами і демонструвати максимальний рівень консолідації. Я сьогодні хочу подякувати представникам від опозиції, нашим колегам по Комітету опору диктатурі. Ми позитивно оцінюємо той рівень співпраці, який є. Ми вийшли на формат спільної політичної платформи, яка згодом буде оголошена на засіданні Комітету опору диктатурі. Але треба чітко зрозуміти: та апатія, і те розчарування, які сьогодні є в українському суспільстві, це шанс інших вирішувати нашу з вами долю. Якщо не помиляюся, Сенека колись казав: «Навіть якщо буде поганий врожай – треба сіяти». От опозиції доведеться сіяти. А врожай доведеться збирати нам разом.

Владимир Застава: Господин Колесниченко, в последнее время все чаще звучат опасения, что в случае, если Луценко и Тимошенко не будут участвовать в парламентских выборах, такие выборы мировое сообщество может признать нелегитимными. Как Вы относитесь к таким опасениям, насколько они вероятны?

Вадим Колесниченко: Что касается закона о выборах. Для Партии регионов здесь все понятно и очевидно. Мы этого никогда не скрывали. Когда была создана согласительная рабочая группа, для нас были принципиальны всего лишь три позиции. Первая – проходной барьер 5%, наличие смешанной системы 50 на 50, пропорциональная и мажоритарная, отсутствие блоков. Все остальное мы дали на откуп оппозиции, и мы даже не вмешивались в формирование второго и третьего раздела закона. И нас это устраивало по одной простой причине: мы прекрасно понимаем, что мантры про фальсификации – это мантры для детей дошкольного возраста. Потому что последние две избирательные кампании показали, что реально существенно изменить ход избирательной кампании с помощью фальсификации, по сути, невозможно. А это только так, рассказы на тот случай, если ты проиграешь, чтобы обвинить кого-то в том, что ты проиграл выборы.

На сегодня, и мы несколько дней назад проводили заседание Президиума совета фракции в связи с тем, что много слухов о том, что Партия регионов собирается менять закон о выборах. Сообщаю: мы отстаивали ту позицию, чтобы заблаговременно был готовый закон и чтобы люди и политические партии готовились к избирательной кампании. У нас нет ни желания, ни необходимости менять избирательное законодательство, потому что идеальных законов нет. Из-за одного или двух нюансов, которые кому-то захотелось поменять, мы к этому прибегать не будем, не планируем и не собираемся. Что касается участия людей, у которых не погашена судимость, - это определено действующим законом, и это было всегда в любой стране: люди с непогашенными судимостями не принимают участия в избирательных кампаниях. В этом я не вижу предмета для обсуждения даже чего-либо.

В этой части мне понравилось интервью еврокомиссара по правам человека, которое было опубликовано сегодня в газете «Коммерсант», где он сказал: «У власти есть два выхода: первый – это суд, либо освобождение и участие человека на законных основаниях в избирательных кампаниях. Власть в этой части предоставила возможность в рамках действующего закона лицам, которые находятся в следственном изоляторе или местах лишения свободы, обжаловать действия – приговор суда – в кассационном порядке, что и будет, надеюсь, сделано. Кассационный суд расставит все точки над «і»».

Фото: Макс Левин

Освобождать того человека, который осужден в соответствии с приговором суда, никто не будет. И я совершенно не собираюсь работать на подтанцовке у неких там «заезжих зазывал», которые будут мне объяснять, что такое хорошо, что такое плохо. Есть закон, закон одинаков для всех. Эти законы не придумало большинство. И законы действуют в Украине на протяжении последних 30-ти – 40-ка лет. И даже сегодня, когда власть пытается реализовать то, что Украина пообещала 15 лет назад, - изменить закон о прокуратуре, об адвокатуре, об уголовно-процессуальном кодексе, сегодня те, кто называет себя оппозицией, опять объявляют наступлением на демократию. И опять говорят, что это плохо.

Что касается объединения оппозиции. Мы эти подписания бумаг уже видели десятки раз очень часто. Я понимаю, когда люди объединяются для реализации какой-то общей программы, общей цели. Когда объединение происходит на языке вражды, с призывами: «Фронт», «Комитет спасения» и иными трагическими заявлениями, то это ни к чему хорошему не приведет и уж не приводило. Мы это уже четко видели и знаем. Пока альтернативной программы развития страны нет, потому что все прекрасно понимают, что мы находимся в тупиковом состоянии, и это накопилось за последние 15 лет тем, что экономика страны, административные реформы не проводились. И сегодня их необходимо проводить. То, что экономическая проблема Украины есть и она по вине конкретного человека, конкретной команды, часть из которой сегодня находится в местах лишения свободы, тоже все это понимают. Ну, избрали такую мантру политического уничтожения будущего собственного государства. Я думаю, что это кодло рассыплется, как только начнется избирательная кампания.

Владимир Застава: Олег Зарубинский, Вам слово. Вы тоже не ожидаете внесения изменений в закон о выборах?

Олег Зарубінський, народний депутат України, Народна Партія (Блок Литвина): По-перше, я хотів би привітати всіх присутніх, особливо тих, хто вважає себе захисниками Вітчизни, з сьогоднішнім днем. Якщо викинути ідеологічну складову цього свята, а хто знає історію, її треба відкинути, то залишається гарне свято, яке пов’язується з тими, хто служив в армії. Тут є люди, які в армії служили, тому нам приємне це свято. Бажаю всім послужити свого часу в армії, а потім іти кудись єдиним фронтом.

Щодо апокаліптичної риторики. Вона завжди була, є і буде посилюватися, чим ближче ми будемо підходити до початку виборчої кампанії. Виборча кампанія розпочинається за чинним законодавством 30 липня 2012 року, тому, я думаю, оці 5 місяців, які залишилися, будуть наповнені заявами, аналізом, як правило, з апокаліптичною тональністю. Звинувачувати людей, які все намагаються подати в абсолютно негативному плані, навіть якщо є багато підстав дійсно для проблемних ситуацій, для негативу, не буду. Бо розпочалася реалізація політичних технологій. Про що я казав на початку цієї сесії з трибуни Верховної Ради. Ці технології всім відомі.

Фото: Макс Левин

За моїми оцінками як професійного політолога є десь 7-8 основних диспозицій, як ці політтехнології впроваджуються в життя. Одна з цих технологій – це поділити суспільство жорстко на дві частини. І ми вже в заявах це бачили: чорне і біле. Тобто, все, що пов’язано з опонентами, - це виключно чорне; все, що пов’язано зі мною, - це виключно біле. Так в житті не буває, тим більше, сіре білим ніколи назвати не можна. Для того, щоб говорити про біле, треба самому бути білим. Але ця політтехнологія, до речі, така вдала, вона ефективна і часто використовується. Тому я з трибуни Верховної Ради і зараз пропоную зовсім іншу градацію.

Я дуже схвально ставлюся до опозиції. Більше того, вважаю, що в українській опозиції є перспективи. І завжди буде в Україні перспектива в опозиції, тому що українці завжди не люблять владу. Будь-яку. Патріотичну, непатріотичну, полководців, вдалих і не дуже вдалих. Згадайте ставлення до Гетьманату і таке інше. Тому ті, хто на даний момент виступає проти влади, завжди будуть мати певну перспективу. Це аксіома, тут нема чого доводити.

Чи буде опозиція сьогодні єдиним фронтом? А я відразу хочу запитати: а що значить єдиним фронтом? Тобто, влада обвинувачується в тому, що вона монополізувала всю свою владну лакуну, і погано, що вона є монолітною. А опозиція, виявляється, має бути теж монолітною. А як це? Якщо кілька утворень, навіть якщо вони є достатньо популярними, вважають, що вони об’єднуються, значить, всі інші автоматично не є опозицією. Всі інші «прихлебатели власти». Цікава диспозиція. Вам не здається, що це монополія на опозицію; тих, хто сказав, що вони вже об’єдналися всі? Коректно, з точки зору і політики, і політології, казати, що частина опозиції має намір, або вже об’єдналася. Частина опозиції. Не треба монополізувати всіх тих, хто не задоволений режимом.

Третій момент. Я пропоную не говорити, що є чорне – біле, бо це є несправедливо. Бо ті, хто називають себе білим, вибачте, дуже багато зробили для створення такої системи, яка зараз є. Ще два роки тому вони займали такі посади! Ой-ой-ой. Ледве не з піонерських шортів. Ні, шановні. Треба нести відповідальність, як і інші. Тому має бути три градації: перша диспозиція – це сьогоднішня влада, друга – це вчорашня влада, хочу наголосити на цьому, вчорашня влада, а третя – це дійсно нові люди, які ніколи при владі не були. Яких гіпотетично можна назвати «білими», бо вони у владі в 2007 році, в 2008 році, починаючи з 2001 року, на всіх державних посадах не були. Оце буде справедливо. Інакше я розглядаю цю технологію тільки через призму достатньо хитромудрого бажання зробити таким чином: якщо ви сьогодні хочете прийти до влади, ви маєте пройти через нас. Через наше об’єднання, через нашу санкцію, через те, що ми схвалимо, що ви будете йти як білі, або як опозиція. Технологія «звинувачуй – не звинувачуй» – одна з політтехнологій. Сьогодні політика скоріше нагадує сукупність політтехнологій. Тому я відповів на це питання про об’єднання опозиції. Частина опозиції дійсно зуміє об’єднатися, але не треба нікого обманювати. В нас теж є голова, і ми розуміємо, що є люди, які при владі не були. От їх треба до влади.

Наступний момент. Хто змінить закон про вибори? Ніхто. Були з різних боків міркування з приводу того, що варто було б зробити те. Більше того, коли 366 чоловік проголосувало за цей законопроект. Я пам’ятаю, що із лав якраз тих, хто себе позиціонує як опозиція, дуже багато було критики, взаємних обвинувачень з приводу того, що пішли на те, щоб не допустити великі партії, опозиційні в тому числі. Очевидно, частка правди в цьому є серйозна. І тому, мені здається, ті, хто навмисно, весь час, позиціонуючи себе як опозиціонер, педалював питання, що «ось, дивіться, вони змінять оцей закон», - це четверта технологія. Вона полягає в тому, щоб сказати: «Дивіться, добре, що ми проголосували тоді, домовившись з владою (а таких домовленостей багато було, я можу вам про це багато розповісти з 2007 року, в тому числі і Партію регіонів, домовленості «БЮТу» проти Ющенка і т.д.)». Так от, домовившись з владою, проголосували за це, але показати, що вони хочуть змінити. «Бачите, як вони бояться цього закону, а ми правильно зробили, що проголосували за цей законопроект». Маючи 5-тивідсотковий бар’єр, щоб цілий ряд опозиційних політиків не пройшов, маючи змішану систему, розподіливши, перш за все, в Західній Україні округи між собою, і таке інше. Це теж технологія. Я не буду говорити про всі вісім. Я просто кажу, що це є сукупність політтехнологій.

Фото: Макс Левин

Серйозне питання, яке ви поставили на сайті: «Правительство Азарова. Кто следующий?» Правильно? Є у вас таке питання? Знаєте, в мене тут є своя позиція. Я з повагою ставлюся до всіх тих людей, які очолюють цілі галузі економіки. Я не знаю, чи зміг би я це робити? Треба мати до цього хист. Але при всій повазі до всіх нині «здравствующих», хочу сказати, що очевидно нова генерація буде приходити і буде, і це добре. Коли я кажу «нова генерація», маю на увазі не тільки (і не стільки) віковий аспект, як інше: це просто сучасний світогляд. Володіння сучасним менеджментом. Це знання іноземних мов, і це важливо. Це вміння екстраполювати всі досягнення сучасної економічної науки на свою діяльність, в тому числі в уряді. Тому, мені здається, що цей процес все рівно буде відбуватися. Попри всі спроби його загальмувати. Так, як прогрес не можна зупинити, так не можна зупинити те, що нова генерація, нове покоління, з іншими мізками, якщо хочете, яке вчило не тільки політекономію соціалізму, не тільки це (хоча, і це варто почитати), буде приходити до влади. Я відповів на це питання.

І останнє. Для того, щоб не займатися агітпропом. Тому повторімо. Чи визнають ЄС і США легітимним вибори без участі в них опозиції? Так? Я думаю насправді, що визнання чи невизнання буде залежати не від того, як ви сформулювали, а від того, наскільки вибори пройдуть з мінімізованими порушеннями, з мінімальними порушеннями. Те, що вони будуть з порушеннями, то є факт. Нема ніде виборів, де нема порушень. Але це має бути мінімізовано. Це не можуть бути масштабні речі.

От ми кажемо про фальсифікації. Мені сподобалося слово «мантри». Не треба весь час займатися «мантрами», бо я непогано знаю, як вибори відбувалися. Я можу навести вам деякі факти. Я пам’ятаю, як у 2007 році в Центральній Україні підкуповувалися виборці тими, хто сьогодні каже про підкуп. Ця схема називалася «коло друзів». Робилося дуже просто: в селі вибиралися старости, авторитетні дійсно люди в певному селищі, які в «час Ч» своїм знайомим, кумам, родичам проносили грошей. Називалося «коло друзів». Нехай це спростують. Тому спокійніше до цього ставитися. Нікому не треба фальсифікувати вибори. Ну і я ніяк не можу збагнути те, як в селах, в яких проживає на даний момент 30-35, ну максимум 38% реального населення, голосувало по 99%. Інші знаходились за кордоном. І це знають абсолютно всі. То це не вважається фальсифікацією? Фальсифікацією вважаються всі факти спотворення волевиявлення людей. Я на цьому себе зупиню.

Думаю, що гарно ви поставили ці питання, і резюмую тим, що є в української опозиції перспективи. І це добре, що є опозиція. І це добре, що використовують навіть політтехнології. Але поменше просто цинізму. Бо не всі втратили пам'ять. Не у всіх є амнезія. Бо дехто, наприклад, я, можу сказати по тій чи іншій людині, бо я не тільки політик, а й політолог, хто робив що в 2005, 2006, 2007 роках, в 2008 році, і з яким результатом.

Володимир Застава: Дякую. Пане Іллєнко, Ви неодноразово на наших дискусіях висловлювались за те, що опозиція має йти на вибори різними колонами. От на сьогоднішній день, коли вже йде об’єднання опозиційних сил, як Ви до цього ставитеся? Як Ви будете співпрацювати з таким об’єднанням? Будь ласка.

Андрій Іллєнко, член політради ВО «Свобода»: Власне, наша позиція завжди передбачала існування спільних погоджених кандидатур в мажоритарних округах. Власне, про це було сказано. І ми цю позицію повністю підтримуємо. І зараз, власне, «Свобода» бере участь в цьому процесі в рамках Комітету опору диктатурі, визначенні спільних кандидатів на мажоритарних округах. Що стосується пропорційної частини, ми вважаємо, що для того, щоб максимально представити ідеологічний спектр української опозиції, для того, щоб найбільше охопити опозиційного виборця, варто йти кількома колонами для того, щоб ті сили, які реально можуть подолати 5-тивідсотковий бар’єр, реалізували це в такий спосіб.

Фото: Макс Левин

Щодо виборів, то варто все-таки більше говорити про нинішню політично-економічну ситуацію в Україні, тому що це тло, на якому розвивається нинішня виборча кампанія, яка, по суті, вже почалася. Звичайно, нинішня економічна та політична ситуація не може тішити абсолютну більшість населення України, тому що вона ведеться в інтересах фактично кількох родин, а не в інтересах більшості. Власне, те, що сьогодні робить влада, це політика такої жорсткої олігархізації, політика в інтересах класу великого капіталу, політика в інтересах фактично дуже обмеженого кола людей. І ця політика «залізання в кишені» величезним соціальним групам, коли сьогодні ліквідовуються соціальні пільги, якісь можливості для виживання. Тому, звичайно, невдоволення владою є величезне, враховуючи ще той факт, що влада і далі продовжує використовувати українофобію як один з принципів своєї державної політики, що ми бачимо на прикладі особливо діяльності пана Табачника, його останніх ініціатив. То, звичайно, все це разом складається в таку картину, коли влада тримається на тому, що їй дійсно треба буде йти на варіант жорстких фальсифікацій, жорсткого державного втручання у виборчий процес. І сьогодні те, що відбувається в уряді, всі ці перестановки, це є певний прояв тих підкилимних ігор, які сьогодні відбуваються між групами впливу навколо Януковича.

На жаль, така тенденція останнім часом так виглядає, що Янукович вже не робить ставку ані на партію, ані на партії, ані навіть на якісь олігархічні угруповання. Він робить уже ставку на родину, фактично. Тобто, він йде тим шляхом, яким йшли такі діячі, як Кім Чен Ір, Каддафі, Мубарак, які фактично вже розуміли, що вони не можуть спиратися навіть на коло якихось вірних соратників, а вони повинні спиратися просто на родинні зв’язки, особисті ближні стосунки, тому що це єдина їхня дія зберегти свій політичний вплив. І це таке повернення до племінної політики, яке сьогодні ми бачимо.

Якщо казати про те, що вже сьогодні відбувається, можна пару прикладів навести, які дуже добре проілюструють, як буде відбуватися виборча кампанія до парламенту. Буквально вчора в м. Обухові кандидата від «Свободи» Валерія Воробця було знято з реєстрації через суд за абсолютно абсурдними речами, власне, за поданням місцевого осередку Партії регіонів. Ця ситуація накладається ще на одну ситуацію. Буквально кілька днів назад на Юрія Бублика – представника «Свободи», голову сільської ради в Полтавській області – була відкрита абсолютно сфабрикована кримінальна справа, яка закінчилася тим, що суд дав йому три роки умовно. До речі, по тій же статті, по якій судили Тимошенко. І зараз ця людина була би реальним кандидатом на перемогу в мажоритарному окрузі в Полтавській області. Зараз його таким чином намагаються виключити з виборчої кампанії і прибрати з посади сільського голови. Тобто, це, очевидно, ті методи, які буде використовувати влада.

Треба враховувати той факт, що 2012 рік – це рік вирішальний. В якому плані? Українці на сьогоднішній день не виходять масово на вулиці. Тобто, ми бачимо лише протести переважно окремих соціальних груп, які протестують тоді, коли утискають безпосередньо їх економічні інтереси. Але поки що ми ще не бачили масового, всезагального виступу. Напевно, це пов’язано, перш за все, з тим, що люди вірять ще в ефективність електорального методу заміни влади. Тобто, вони ще вірять в парламентські вибори, в їх реальність. Відповідно, до парламентських виборів навряд чи може бути ситуація, коли люди дійсно масово почнуть виходити на вулиці чи якимось чином боротися безпосередньо з владою. І тому ми маємо розуміти, що якщо ці вибори будуть брутально сфальсифіковані, якщо вони перетворяться на фарс, або навіть їх спробують взагалі відмінити, тому що в середовищі, наприклад, парламентських «тушок», ця ідея дуже до вподоби: взагалі до 2015 року не проводити ніяких виборів. Це фактично спричинить дійсно народний вибух. І коли люди дійсно розчаруються в виборах, коли вони зрозуміють, що їх голос не врахується, їх голос ігнорується, звичайно, в них залишиться тільки один шанс, щоб їх почули, – це вулиця. Тому влада грається тут дійсно з вогнем.

Фото: Макс Левин

Ну а загалом, я думаю, що опозиція на сьогоднішній день є консолідованою. Комітет опору диктатурі дає можливість ідеологічно різним за своїм політичним досвідом силам находити спільну мову, будувати якусь конструктивну співпрацю. І, безумовно, зараз ми маємо все зробити для того, щоб опозиція перемогла на парламентських виборах, отримала більшість у Верховній Раді. Це на сьогоднішній день завдання номер один. А далі це вже буде ситуація поствиборча, і вона буде вже розвиватися за своєї логікою.

Володимир Застава: Дякую. Будь ласка, репліки спікерів.

Андрій Пишний: Якщо дозволите прокоментувати ситуацію щодо уряду: хто наступний? Власне, яке має значення, хто наступний? Це уряд Януковича. Це треба чітко розуміти. Сьогодні уряд функціонує як департамент адміністрації Президента. Усі кадрові перестановки знаходяться не лише в сфері повноважень, але й в сфері відповідальності чинного Президента. Тому абсолютно навіть не має значення, яке прізвище. Треба чітко розуміти: вся повнота відповідальності знаходиться сьогодні на Банковій. Треба пам’ятати своїх героїв.

Давайте пам’ятати 2 роки: ми напередодні других роковин правління Януковича. Протягом двох років він займався чим? Тим, що розповідав про реформи, тим, що розповідав про принципи кадрової політики. Як виглядають ці принципи кадрової політики, могла спостерігати вся країна. Наскільки новаторський уряд і наскільки новаторський професійний уряд Януковича, Азарова – також могла спостерігати вся країна. Податкова реформа. Її заносили у Верховну Раду і виносили з Верховної Ради, не могли собі там крайнього знайти.

Та сама ситуація з пенсійною реформою. Кілька абсолютно суперечливих коментарів представників уряду: де ж саме пенсійна реформа, в якому кабінеті вона загубилася? Потім, коли її внесли, почали читати, крайнього знов найти не можуть.

Земельна реформа. Дуже добре пригадую заяву Віктора Федоровича Януковича про те, що земельна реформа на часі – це головний і основний пріоритет, його необхідно негайно прийняти. Як тільки піднялася хвиля експертного обговорення, люди вчиталися в той законопроект і зрозуміли, що за тією земельною реформою немає нічого, окрім бажання розпихати по кишенях залишки стратегічного, я вважаю, для України активу – чорнозему – монополізувати цей ринок. Виявляється, реформи треба відкликати.

Така сама ситуація сьогодні із законом про вищу освіту. Ухвалили закон про вищу освіту, розказали про те, який він модерністський. Сьогодні уряд ухвалює рішення: «Давайте будемо відкликати». Закон про державний бюджет. Ухвалили два місяці тому закон про державний бюджет України, сьогодні міністр фінансів робить заяву про те, що закон незбалансований. То, може, ми перейдемо з вами не на річне планування бюджету, а на місячне? Шановні, можливо, з вами так простіше говорити? Тобто, весь професіоналізм зводиться до заяв.

Фото: Макс Левин

Я вам нагадаю одну просту річ, про яку, на жаль, не нагадує собі ні прем’єр-міністр, ні президент, ні його адміністрація. Уряд сьогодні функціонує без програми дій. Тобто, проаналізувати, як уряд на сьогоднішній день виконує ті завдання, які ставить перед собою, практично неможливо. Ми змушені реагувати по факту. Натомість уряд ухвалює рішення. Міністерство фінансів нещодавно підписало наказ про затвердження національного стандарту бухгалтерського обліку в умовах гіперінфляції. Як обліковувати діяльність підприємств, якщо інфляція сягне 90%? На тлі заяви міжнародних фінансових установ про те, що треба відпустити курс, і на тлі заяв, які роблять експертні агентства Bloomberg про дефолт, я думаю, треба напружуватися.

За 4 місяці минулого року Україна втратила золотовалютних резервів майже 7 млрд. гривень. Негативне сальдо платіжного балансу 14,5 млрд. Абсолютно катастрофічна для української економіки сума. Міністр фінансів робить заяву про те, що зовнішній борг досяг критичного рівня, і він правий. Але в мене питання. Шановні, ви два роки керували Міністерством фінансів, ви два роки керували урядом, ви два роки відповідали за економіку. Висновки?

Тому жодні перестановки, на жаль, не змінюють суті. Це така шахова партія Віктора Януковича самого з собою. Він переставляє фігури і сам тим тішиться. Сьогодні одного – на Раду національної безпеки і оборони, іншого – на Міністерство фінансів, післязавтра його можу поставити першим віце-прем’єр-міністром, а післязавтра знов знайду йому якусь іншу роботу. Результату – нуль.

Коментар стосовно того, чи можуть бути вибори визнані демократичними, якщо в них не буде приймати участі опозиція. Опозиція буде приймати участь у виборах. Я нагадаю, «Фронт змін» свого часу робив відповідну заяву про те, що, якщо у виборах не прийматимуть участь лідери двох політичних партій, двох політблоків – Луценко і Тимошенко – опозиція повинна їх бойкотувати. Натомість наші колеги не всі підтримали, а відтак бойкот буде неефективним, якщо він не буде абсолютно тотальним. Тому ми переухвалили рішення мобілізуватися і брати участь в опозиції, брати участь в парламентській кампанії, і працювати на перемогу.

Ми говорили про виборчу кампанію виключно в контексті місцевих виборів, а це той закон, який фракція Партії регіонів намагалася протягнути і який опозиції вдалося змінити. Більшість фальсифікацій, які сьогодні застосовуються не до виборів до місцевих рад, могли перекочувати в закон про вибори парламенту. Цього не відбулося. І не відбулося не через добру волю Президента Януковича, а під тиском міжнародної спільноти. Комісія Князевича, яка допрацювала закон, була створена, в першу чергу, на вимогу Венеціанської комісії міжнародної спільноти.

Олег Зарубінський: Забавно іноді звучить, коли ті, хто провалив всі реформи, а точніше, навіть не починав їх, дає оцінку і висловлює критичні зауваження з приводу тих, хто щось намагається зробити. Вдається – не вдається, це вже інша справа. Але якщо експерти це аналізують, для мене це валідно. А якщо ті, хто самі нічого не змогли зробити, і навіть не почали, ні ЖКХ, ні адміністративну реформу, ні реформу, пов’язану з освітою. От щось почали, там не зробили, там 12 років оголосили, ніякої підготовки до цього не було. В жодній сфері жодної реформи навіть не починали. Це звучить так цікаво. Смішно, коли інструктор з польотів, який весь час сам падав, намагається вчити когось літати. Я думаю, що треба взяти хорошого інструктора, і головне, нового інструктора з польотів.

Фото: Макс Левин

Андрій Пишний: «Фронт змін» жодного дня не був при владі. Це абсолютно нова команда на сьогоднішній день. Ми не лише критикуємо, ми пропонуємо. І пропонуємо у вигляді не просто політичних заяв, а законопроектів. Була запропонована альтернативна пенсійна реформа – беріть користуйтеся. Був запропонований альтернативний закон про вищу освіту. І, до речі, через цей закон про вищу освіту, який запропонували Оробець і Яценюк, сьогодні уряд змушений був зняти з розгляду і відкликати з парламенту свій варіант закону. Були запропоновані альтернативні підходи до податкової системи. Цілий антикорупційний пакет. Жодні пропозиції парламентською більшістю Януковича навіть не розглядалися. Ви самі собі царюєте, і, будь ласка, відповідайте за це. А якщо хочете діалогу, то давайте сідати за стіл і розмовляти. Але розмовляти в парламенті і в комітетах.

Олег Зарубінський: Що стосується багатьох законопроектів, вибачте, не хотів вступати в діалог, але законопроект – це не його назва. Повірте мені, я вмію писати закони, і багато з них стало вже частиною українського законодавства. Не для назви треба писати закони. Бо я не хочу наводити факти. Можу зробити з розкладкою по дуже багатьох законопроектах. Є гарна назва, а всередині – абсолютна пустишка. Але справа ж не в цьому. Справа в тому, що подати і сказати: «Ми подали, дивіться, а вони (сволочі) нічого не зробили і т.д.». А що подати? Бог з ним. Але я припиняю цю розмову.

Владимир Застава: Господин Колесниченко, давайте сначала реплика, потом вопрос.

Вадим Колесниченко: Я могу поддержать моего коллегу Зарубинского. У нас очень много так называемого «законодательного мусора». Красивое название, за которым абсолютно ничего не стоит. Это первое.

Второе. Раздать всем сестрам по серьгам, при этом, абсолютно не указывая источники. И замечательный лидер замечательного фронта, который нам здесь постоянно пытается рассказать, он не скрывает всего цинизма, публично заявил 5-6 месяцев назад по одному из законопроектов о том, что: «А я и не собирался добиваться того, чтобы принимали. Мне нужно было просто «загострити питання»». Поэтому мы понимаем, что это вопрос технологии, к сожалению. Таких «мусорных законов» – целый вагон. Они даже не предназначены для голосования. Я уже приводил вам эти примеры.

Среда – день так называемой оппозиции, который формируется оппозицией, которая за свои же законопроекты не собирает больше, чем по 20 голосов. Это конкретная оценка того, о чем идет речь. Это абсолютное отсутствие мысли. При этом оппозиция забывает, та, которая находится в парламенте, что она получает деньги от народа Украины за работу и несет такую же солидарную ответственность за то, что происходит.

Фото: Макс Левин

Что касается бюджета. Когда мы принимали бюджет, было четко понятно и очевидно, что, начиная с января, мы его будем пересматривать по одной простой причине: если б мы его блокировали, то с первого января работали бы по одной двенадцатой предыдущего года. Просто нужно читать законы и понимать, о чем идет речь. Сегодня правительство должно работать исключительно в рамках программы Президента. Просто нужно читать законы.

Вопрос, который касается милитаризации. С одной стороны, нам хочется, чтобы милиция работала очень хорошо; с другой стороны, нам хочется, чтобы милиция не брала взятки. Пытаемся реформировать систему органов внутренних дел, сократить тех, кто не несет конкретной ответственности за борьбу с преступностью, за счет этого повысить зарплату. Это плохо? «Власть пытается одеть жандармские погоны и нас насиловать». Эти спектакли, они, конечно, интересные, но вот эти рассказы, которые здесь постоянно происходят, это называется зомбирование населения на то, что все, что делается, – все делается плохо. Вот если мы придем – это будет хорошо. Нормальный европейский подход так называемых европейских политиков.

Я могу сказать одно: вне зависимости от того, чтобы нам рассказывали, не рассказывали, мы выполняем долг украинского государства тех политиков, которые сегодня называются украинской оппозицией, выполняем обязательства Украины, которые были даны еще 15 лет назад. И те реформы, которые сегодня делаются, они должны были быть сделаны еще 10 лет назад, когда был уровень возможности определенного сопротивления на излом. Сегодня критические все режимы пройдены, а без них реформы все равно невозможно пройти. Будь это Иванов, Петров, Сидоров, это неважно. Без этого реформирования ничего добиться невозможно. От одного подписания документа ничего не меняется.

Мы только за прошлый год отдали просто так 7 млрд. гривен. При этом до сих пор нам еще не предъявили штрафные санкции за невыдобор газа. Российская сторона очень корректно говорит: «Пожалуйста, пользуйтесь, мы понимаем ваше сложное положение». А за два года штрафных санкций у нас набежало еще под 7 млрд. гривен. Завтра нам их могут предъявить. Откуда их брать – никто не знает. Два года назад, когда приходили к власти, все было известно, и все говорили, что этот год будет самым критическим по вопросу выплат внешних заимствований. Эти цифры спрятать нельзя. Была бы здесь Махатма Ганди, Тимошенко, Петренко, мы бы платили как государство. Иначе был бы дефолт, иначе мы были бы несостоятельным государством. Поэтому мы несем этот груз, платим эти долги, сохраняем стабильность экономического государства. До сих пор не дали событиям возможность развиваться по греческому сценарию. Да, сложно, да, не все получается, да, есть проблемы, но мы их будем делать вне зависимости от того, есть рейтинги, нет рейтингов.

Выборы состоятся демократично, открыто, прозрачно. Отсутствие одного или двух фигурантов абсолютно не повлияет на ход избирательной кампании. Я даю признание: Украина – открыта, могут прислать сюда хоть миллион наблюдателей, но только не тех, которых в 2009 году пытались из Грузии привести, а уполномоченных людей, которые хоть понимают, о чем идет речь; они могут наблюдать за ходом избирательной кампании. Он будет идти чисто, если только этому не будет мешать та часть политикума, которой нужна дестабилизация, потрясения с целью разрушения государственных структур правления.

Андрій Пишний: Напередодні арешту Тимошенко Міністерство внутрішніх справ закупило 555 автозаків, майже 10 тис. наручників, майже 1 тис. бронежилетів. Відбувається сьогодні чітке матеріальне забезпечення саме силового блоку. Натомість, 2010 рік – злочинність зростає на 15%, 2011 рік – злочинність додає ще 5% своєму зростанню. Оце і є реформа, «мілітаризація». А насправді є результати діяльності. Є збільшення бюджету Міністерства внутрішніх справ майже в 2,5 рази, і є реальний результат. Уся країна могла спостерігати, як майже увесь особовий склад МВС намагався викурити з будинку в Одесі двох терористів. Який це був сором.

Фото: Макс Левин

З приводу економічної ситуації і тих економічних здобутків, які сьогодні демонструє уряд. Насправді їм треба дякувати (цим економічним здобуткам) не Партії регіонів, а Комуністичній партії Китаю і Національному Індійському конгресу, тому що саме вони стимулювали розвиток своєї економіки, за рахунок чого експортні галузі показали зростання. Показали зростання, в першу чергу, за рахунок сировини. Україна як була колоніальною за своєю структурою економікою, так і залишається. Напередодні приходу Януковича до влади в структурі експорту сировина становила 67%, за 2 роки його правління – уже 70%. Оце і є модернізація за версією Партії регіонів. А якщо хочете предметної дискусії по відношенню законопроектів, давайте сідати і говорити по кожному законопроекту, який було внесено Арсенієм Яценюком, «Фронтом змін». Власне, ми можемо вести дуже предметну дискусію.

Вадим Колесниченко: Если Вы вопросом не владеете, то, пожалуйста, не занимайтесь глупостями. Первое. Руководство страны поставило вопрос о запрете нерегистрации заявления о преступлениях. Это плохо или хорошо? Если дела регистрируются, и не отправляют людей на улицу с заявлением. Что должно произойти? Конечно, произойдет рост преступности. Потому что теперь уже человека не выгоняют на улицу, а в обязательном порядке регистрируют, а потом дают ответ. Это как пессимист и оптимист: стакан либо наполовину полный, либо наполовину пустой. Вот если хочется найти бревно, так мы его найдем.

Второй вопрос. Автозаки купили. Это плохо или хорошо? Ну, для неумных людей могу напомнить: вообще-то, автозак – это средство для перевозки людей, которые еще в большей степени не являются заключенными от места содержания к суду. Вы хотя бы заглянули когда-нибудь в скотские условия тех жестяных банок, в которых людей возят. Поэтому есть вопросы защиты прав человека и требования правозащитников: чтобы они были с минимальным уровнем комфорта. Даже кондиционеры там устанавливают, потому что в южной части Украины, если возить людей, это просто реальное уничтожение человека. Если этого не понимать, то, конечно, можно комментировать.

Владимир Застава: Да, господин Колесниченко, но ведь в нашей стране очень часто бывает так, что в автозаки попадают не те люди, которым там должны находиться.

Вадим Колесниченко: Значит, что, им тоже не нужны нормальные условия?

Андрій Іллєнко: До речі, багато людей саме завдяки пану Колесніченку каталися в автозаках, коли він проводив українофобські висновки і травив міліцію на людей, які прийшли висловити свій протест. Власне, якщо мова вже зайшла про реформи, то, ви знаєте, в Україні за останні два роки всі реформи, так звані, можна поділити на дві частини: перша – це псевдореформи, тобто, насправді імітація бурхливої діяльності, а друге – це переназивання міністерств, переставляння чиновників з однієї посади на іншу. А друга – це не реформи, це деградація, яка робиться з метою концентрації всіх економічних та політичних ресурсів в руках правлячого класу. Тобто, ніяких реформ на модернізацію економіки, ніяких реформ на розширення соціальної справедливості, ніяких реформ навіть на силові структури по факту не було.

Фото: Макс Левин

Тому що те, що ми бачимо з нашими силовими структурами, на сьогоднішній день вони все більше і більше, на жаль, перетворюються на апарат переслідування політичних опонентів, але який абсолютно неефективний в усіх інших питаннях. Тобто, в боротьбі з реальною злочинністю він абсолютно неефективний. І це не тільки на прикладі з Одесою. Це на прикладі взагалі боротьби зі злочинністю на всіх рівнях. Абсолютна неефективна правоохоронна система. Але при цьому вона конкретно спрямована на боротьбу з політичними опонентами, на боротьбу з власним народом. І тому саме через це збільшується фінансування, саме через це в нас генералів міліцейських більше, ніж це собі можливо уявити.

І єдиний спосіб в пострадянській країні радикально перевернути і наново побудувати роботу, якщо ми зараз конкретно говоримо про органи внутрішніх справ, то це варіант Грузії. Це просто повна чистка, це просто набирати нових людей, це абсолютно усувати всіх старих, і на цьому будувати абсолютно нові органи. Рано чи пізно нам доведеться це зробити. Чим раніше, тим краще.

Владимир Застава: Спасибо, еще реплики?

Журналіст: Тільки що з’явилося повідомлення, що надійшло подання до КСУ від правозахисника [Гальченка] про те, що він оскаржив одночасне висунення кандидатів в Раду законом про вибори. «Українська правда» пише, посилаючись на свої джерела, що парламентська більшість буде ініціювати визнання цього неконституційним. Питання, перш за все, до пана Вадима та пана Олега. Як Ви вважаєте, чи встигнуть це подання розглянути до початку виборчої кампанії, і чи скасує його Конституційний суд, на Вашу думку, як експертів? Я розумію, що ви не можете говорити за Конституційний суд в даному випадку. Дякую.

Вадим Колесниченко: Вы правы, мы за Конституционный суд абсолютно не можем делать выводы. Конституционный суд сделает свои выводы, обоснует, и решение Конституционного суда будет окончательным, и обжалованию не будет подлежать. Все, что могу сейчас сказать.

Журналіст: Як Ви вважаєте, як депутат, чи є в нього підстави скасувати?

Вадим Колесниченко: Ну, во-первых, нужно почитать основания самого обращения; во-вторых, ситуация, которую нам пытаются навязать о том, что Конституционный суд по этому поводу высказался 7 или 8 лет назад, она совершенно иная, потому что на тот момент была друга Конституция, другой закон, другое законодательное поле. Сегодня иное законодательное поле, иной закон, и есть изменения в Конституции. Это дело конституционалистское. Когда мы готовили этот закон и проголосовали за него, заключение экспертного управления было позитивным. Поэтому, какое решение судьи примут, такое и примут. Оно вступает в силу, и для этого нет необходимости менять закон. Просто норма, которая обжалуется, решением Конституционного суда будет аннулирована, и все.

Владимир Застава: Господин Колесниченко, извините, я не понял, то есть, ВР не нужно будет заново принимать данный закон?

Вадим Колесниченко: Нет. Закон действует. Конституционный суд рассматривает то представление в части конкретного вопроса. Если там был вопрос совместного выдвижения, суд, например, заявляет, что это неконституционно. И в этой части он указывает, какая статья является неконституционной. Эта статья закона с этого момента становится неконституционной, она не работает. А закон работает. Потому что обжалуется не закон, а обжалуется какая-то статья, какой-то пункт, какая-то строчка.

Фото: Макс Левин

Андрій Пишний: З приводу Конституційного суду. Насамперед, треба чітко розуміти, це сценарій влади по торпедуванню чинного закону про вибори. Конституційний суд давно перетворився на відносно дешевий спосіб вирішення складних політичних проблем. І цим способом дуже активно користується саме адміністрація Президента і уряд. Як далі розвиватиметься ситуація, ми можемо дуже чітко спрогнозувати: Конституційний суд ухвалить саме те рішення, яке буде потрібне Президенту Януковичу і Партії регіонів. Це ще один, до речі, результат до другої роковини правління Януковича. Він не лише знищив парламентаризм як такий, тому що сьогодні, я не вважаю навіть, що парламентарі в більшості голосують, вони тиснуть кнопки. Тому це дуже показово. Новина, яку ви навели, дуже ілюструє нашу дискусію. Про те, що вони не збираються змінювати закон про вибори, але через Конституційний суд, через механізм вони намагатимуться поставити його під великий знак питання. А далі що? Далі пан Чечетов отримає команду, і піаністи почнуть грати.

Вадим Колесниченко: Уважаемые коллеги, еще раз напоминаю: решение Конституционного суда касается строчки в законе, слова в законе, либо статьи. С момента постановления решения Конституционного суда эта норма не действует. Закон не пересматривается.

Олег Зарубінський: Прошу бути коректним колегу. Тиснуть кнопки ті 72 депутати, які пройшли по фракції НУ-НС. На сьогодні один біля одного на одному гектарі не сідають. Розумієте? І обдурили всіх при цьому. Бо йшла п’ятірка, яка обіцяла абсолютно конкретні речі. Сьогодні дуже хитромудро трансформувалися в різноманітні політичні проекти, і при цьому не зрозуміло, а хто буде нести відповідальність за те, що вони обманювали людей, бо йшли єдиною фракцією. Тому будьте коректніші, будь ласка, я кнопки не тиснув. І не треба узагальнювати. І кожен депутат має відповідати за свою роботу. Я не збираюсь відповідати за будь-кого. Я можу показати те, що я зробив за час свого депутатства. Якщо ви будете депутатом і зробите те саме, я думаю, буде дуже непогано. Дякую.

Андрій Пишний: Ми не зробимо те саме, ми зробимо те, що повинні зробити.

Журналіст: А моє питання щодо рішення Конституційного суду?

Олег Зарубінський: Я не знайомий з поданням. Як законодавець мені важлива аргументаційна база. Якщо ця аргументаційна база буде посилатися на висновок Конституційного суду, здається, 1998 року, то я згоден в тому, що це є некоректно. Тому що мова йде про інший конституційний статус, або інший статус в тій Конституції, яка була чинна на той момент. Мені треба спочатку подивитися.

Фото: Макс Левин

Андрій Пишний: Якщо все ж таки закон про вибори буде змінено, то треба чітко розуміти, що оце і буде підставою для визнання виборів недемократичними. Мало того, що вони намагаються змінити закон за рік до виборчої кампанії, так вони ще намагатимуться на цьому тлі провести ті положення, які прибрали з закону в процесі дуже складної дискусії, аби мінімізувати можливість фальсифікацій. І сьогодні це дуже багатьом не подобається.

Вадим Колесниченко: Знаете, я в третий раз повторюсь, потому что это, знаете, такой абсурдный разговор. Ну, для непосвященных, либо для тех, кто очень умный. Что такое конституционное представление? Пишется бумага, в бумаге человек указывает, какая статья, по его мнению, неконституционная. Судя по тому, что Вы сказали, человек, который подал заявление, указал конкретную статью по совместному выдвижению. О каких фальсификациях вот сейчас мы слушаем, я никак не могу понять? Власть виновата во всем, даже в том, что на Марсе куры не несутся. Поэтому еще раз напоминаю, решение Конституционного суда, каким бы оно ни было, оно не касается закона вообще, а конкретной статьи, либо конкретной строчки. У нас нет норм в Конституции о том, что закон должен действовать за год до выборов. Это просто было желание всех политических сил обеспечить заблаговременное ознакомление с этим законом.

Андрій Пишний: До яких висновків може дійти Конституційний суд в своїй мотивувальній частині, також має значення. А до яких висновків він може дійти – одному Богу відомо.

Фото: Макс Левин

Вадим Колесниченко: Только одно – либо конституционное выдвижение по списку в округе, либо неконституционное. Все. Другого вывода не будет.

Владимир Застава: Господин Колесниченко, я так понимаю, Вы считаете норму, когда можно выдвигаться по списку по мажоритарному округу, конституционной?

Вадим Колесниченко: Мы голосовали на основании имеющегося юридического экспертного заключения, поэтому ограничений либо предостережений в этой части не было. Поэтому закон был проголосован.

Владимир Застава: Господин Ильенко, у Вас будет еще какой-то комментарий?

Андрій Іллєнко: На сьогоднішній день ми маємо розуміти, що влада (загалом) розуміє, що в чесному протиборстві їй не подолати опозицію, тому вона сьогодні вигадує найрізноманітніші приводи для того, щоб полегшити свої позиції і перед виборами. І це різні ситуації. Це і репресії, це і різні махінації, це й, безумовно, вся та ситуація навколо закону про вибори. Можливість знову включити певні механізми, які грали би на дестабілізацію ситуації в опозиційному таборі і всіляко сприяли поверненню до просто відвертих законодавчих норм, які будуть уможливлювати брутальне втручання адмінресурсу у виборчий процес.