Все публикацииПолитика

Наші

Перефразовуючи класику радянського кіно: у нас з друзями є така традиція – кожного Нового року ми вирушаємо в європейські мандри. Від «совєтського» шампанського з олів’є до музеїв Європи.

Цей новорічний тиждень присвятили вивченню історії, архітектури і музеїв Будапешту. Три години від чопської митниці і королівське місто на Дунаю захоплює тебе в полон. Наших співвітчизників та туристів-сусідів виявилося чимало і в Буді, і в Пешті.

Роман ЧайкаРоман Чайка, телеведущий, лидер группы "Мертвий півень"
Наші
Фото: www.charter97.org

Термальні води і найбільший в Європі аквапарк. Замкнутий простір – басейни, атракціони, сауни – перевели випадкове знайомство у тривалу розмову з трьома колишніми співвітчизниками: Геннадієм, Андрієм та Олегом. Середнього віку, успішні підприємці із сім’ями на цілий день запаркувалися в аквапарку. Один з народження харків’янин, один – киянин і один в минулому львів’янин. Усі троє нині громадяни Молдови. До розмови підключилися і жінки і їх старші діти. Наша дискусія одразу почалася з виборів в Україні та порівнянні їх з молдавськими виборчими марафонами останніх років. Українців наші колишні співвітчизники звинуватили у всіх тяжких гріхах, які у їхньому розумінні і є «смертними». «Проамериканські українські нацисти», що становлять більшість населення України, пхають увесь народ на Захід в антислов’янську Європу. Переписують історію, вступають в НАТО, знищують російську культуру…

Від такої колективної заяви львів’янина-киянина-харків’янина одразу дух заперло і відняло дар мови. Звідки ж такий букет уявлень? Бо вони щодня дивляться телевізор, спілкуються з друзями і взагалі усе знають про наше життя останніх п’яти років під «американським режимом Ющенка». Далі навперебій три «молдавських українці» коротко власними словами переповіли естрадний монолог «Людмили у береті» про валянки і наколоті апельсинки. Але це не було хвилинкою гумору. «Наші молдавани» у це все свято вірять. І в те, що у нас колапс, насильна тотальна українізація, фашистські репресії, дефіцит товарів і продуктів.

А коли настала моя черга дізнатися, а чому такі проблеми з виборами молдавського гаранта – «наші» усе детально розжували. Виявляється молдавсько-румунські фашисти хочуть їх усіх загнати в Європу. Ці «три українських богатирі» переконували, що усі їх молдавські друзі-слов’яни завжди голосують лишень за комуністів. Чому? Бо саме комуністи гарантують їм, що Молдова не стане державою молдаван, яка піде у НАТО і в Євросоюз. Моє зауваження, що молдавські коммі не проти євроінтеграції викликало дружній сміх. Ще й як проти західної окупації!

Наша розмова зосередилася на тому, чи мають вони, «нові молдавські громадяни», право заперечувати становлення молдавської державності і права самих молдаван вибирати собі міжнародних союзників. «Наші» з молдавськими паспортами тут виявилися на висоті – справжні прихильники демократичних цінностей. У нас паспорти молдавські – ми маємо право голосувати і обирати. Віват молдавській демократії! Але…без насильницької молдаванізації. Цього нам не треба – ми українці маємо зберегти своє право говорити російською в Молдові. Ми за союз з Росією. Моє запитання: а якщо молдавани не хочуть такого союзу викликало обурення і декілька матюків на адресу молдавського фашизму…

Ми роз’їхалися з натівського Будапешту: вони обирати молдавського, а я – українського гаранта демократичних свобод. Але одне питання муляло: чому «наші» так агресивно заперечують національний вибір народу, серед якого вони опинилися. Чому «наші молдавани» так зненавиділи «корінних молдаван»? Представники нації, яка так історично довго йшла до власної держави і свободи, мали б вітати вільний вибір молдавського народу?!...

Відповідь знайшлася несподівано. Натрапив на спогади політичних в’язнів ГУЛАГу, які описують свої роки у радянських концтаборах і зокрема Норильське повстання 1953 року. Політв’язні з України зазнавали щоденних знущань від тюремщиків, але найжорстокішими садистами були інші зеки-кримінальники. За повну співпрацю з концтабірною адміністрацією цих зеків на жаргоні називали «суками». З книги Євгена Грицяка «Норильське повстання»: «Суки усіма силами підтримували табірний режим і співпрацювали з адміністрацією, оскільки привільно жити в таборі вони могли тільки в умовах щонайсуворішого режиму та насильства. Знову ж таки адміністрація завжди підтримувала сук і виявляла їм протекцію, бо без їхньої допомоги вона не могла б утримувати режим на рівні поставлених перед нею завдань»…

Роман ЧайкаРоман Чайка, телеведущий, лидер группы "Мертвий півень"