Недосконалість системи виконання судових рішень лише посилює недовіру людей до судової системи в цілому, адже любий адвокат напевне повідомить клієнту, що в Україні інколи непросто отримати навіть законне рішення, а ще складніше його виконати. Системний аналіз Закону України «Про виконавче провадження» показує, що дійсно не все залежить від суду, яке ухвалює рішення, але виконання судового рішення залежить від , дуже часто, недосвідчених, непрофесійних та просто підкуплених державних виконавців.
Так наприклад, ще в жовтні 2010 року Європейський Суд з прав людини у справі визнав Україну винною в нехтуванні права на справедливий суд під судового провадження проти судових виконавців (Заява № 19164/04 Дія 97 в. Україна), але на сьогодні судове рішення місцевого суду, яке зобов’язує судових виконавців вчинити дії направленні на примусове виконання судового рішення так і залишається невиконаним. Лише Прокурор Євпаторії , наче насміхаючись, повідомив, що винний державний виконавець притягнутий до кримінальної відповідальності, від якої пізніше правда був звільнений у зв’язку із закінченням строків давності.
Тож, чи варто вести багаторічні судові «баталії», якщо перемога може стати «пірровою» ? Доки державні виконавці будуть мати повноваження ( як завершальна стадія судового провадження) відкривати або не відкривати , відкладувати або не відкладувати, зупиняти чи не зупиняти, повертати чи не повертати, закінчувати чи не закінчувати виконавче провадження щодо виконання судових рішень, доти судові рішення не будуть виконуватися.