Спочатку треба дати самим собі відповідь, чому не вдавалося цю підтримку конвертувати в підсумкову перемогу, розвинути успіх і реалізувати свій курс у внутрішній та зовнішній політиці? На що треба звернути особливу увагу новій опозиції, щоб не повторювати помилок минулого?
По-перше, треба мати мужність визнати, що проблеми опозиції – це цілком і повністю сфера її відповідальності. Звичайно, влада ніколи не сидить склавши руки, але винуватити когось іншого, наприклад, у відсутності внутрішньої єдності – це вже занадто. Прийшовши до влади в 2005 році, стара опозиція мала ледь не такий же простір можливостей, як і Янукович у 2010, проте…
Багато йде розмов про єдину команду, але вони повинні підкріплюватися взаємними зобов’язаннями, гарантіями і носити відкритий, публічний характер. У березні 2015 року кожен виборець, що ставить позначку навпроти прізвища кандидата від опозиції, має знати за який персональний склад нової владної команди він голосує.
По-друге, стара опозиція дуже часто грішила тим, що програвала битву ще до її початку. Фахівці з «електоральної географії» у лавах опозиції чомусь вирішували, що боротися з «регіоналами» та «комуністами» на півдні і сході України неможливо – краще зосередити сили на більш лояльному Правобережжі.
Наслідки такої стратегії дуже часто відчували на собі виборчі комісії всіх рівнів – на півдні та сході вони повністю контролювалися партією влади. Результати виборів фальсифікувалися (це не так вже й складно зробити, коли вся комісія де-факто працює на одну політичну силу), опозиція знову переконувалася, що мовляв південь і схід «неперспективні» і зосереджували сили в інших регіонах. На цьому коло замикається…
Абсурдність такої логіки, як на мене, вже доведена результатами парламентських виборів 2012 року. Наприклад, по Харкову (мова йде про місто – в області ситуація трохи гірша) за УДАР проголосувало понад 15% виборців, тоді як по Україні в цілому – 13,96%. Або ж краще запитати Сергія Капліна, як здобувати перемогу на лівому березі!
До того ж на президентських виборах складати будуть не відсотки по різних регіонах, а голоси – абсолютні величини. З урахуванням кількості населення (а значить і виборців) традиційний розподіл пріоритетів, характерний для старої опозиції, повинен бути переглянутий!
Я не дарма згадав про виборчі комісії, бо здобути підтримку і захистити результат – це різні речі. Вже зараз до мене доходять сигнали з області, що Партія Регіонів заохочує людей вступати до УДАРу, щоб на президентських виборах вони ставали членами виборчих комісій. Так, за «правильну роботу» потенційному члену дільничної комісії пропонують до 500 доларів.
А оптимальний для влади варіант – закрити «оптом» всю місцеву організацію, зумівши взяти під контроль керівні посади. Така робота ведеться не лише з УДАРом, але саме для нових, молодих партій, які ще знаходяться в процесі партійного будівництва на місцях, ця загроза найбільш небезпечна.
Третя теза витікає саме з об’єктивної наявності цих загроз: УДАР йде до своїх виборців з ідеєю нової якості політики – ідеєю люстрації. Очищення від корупціонерів – це шлях, який Україна мусить пройти, щоб повернути довіру громадян до держави і її інститутів.
І якщо партія УДАР є ініціатором цього процесу, то ми повинні надзвичайно ретельно підійти до формування команди на всіх рівнях. Нова якість політики – це кришталева чистота, якій нема чого соромитися і боятися якихось провокацій.
Чому стара опозиція так часто стикалася зі зрадами і непередбаченими діями відцентрованих сил? Насамперед тому, що не завжди було розуміння: гроші – це лише один з існуючих типів капіталу. Як менеджер з доволі великим досвідом керівництва можу сказати, що такі форми соціального капіталу як довіра, надійність, принциповість набагато більше сприяють ефективній роботі і підсумковому результату.
Віталій Кличко неодноразово наголошував на трьох головних критеріях підбору членів команди – це бажання працювати, професіоналізм та високі моральні якості. І коли мене питають, чому я вірю в УДАР і чим ця сила відрізняється від інших, я наводжу слова нашого лідера. Ми повинні відрізнятися підходом до формування команди, і тоді люди побачать, що таке нова якість політики!