Майже «Сані»
Український міномет М120-15 «Молот» розробляли поспіхом – всього за чотири місяці. Частину деталей виготовляли на заводі «Маяк», там же «Молот» і складали до купи.
«Маяк» – це завод, який до 2008 року випускав магнітофони. Потім він раптово перекваліфікувався і почав виробляти стрілецьку та артилерійську зброю.
Головний інженер «Маяка» Валерій Сініцин раніше зізнавався журналістам, що «Молот» розробляли по типу радянського міномету 2С12 «Сані» з урахуванням зауважень військових. Іншу потрібну інформацію, відверто каже, шукали «в інтернеті».
В результаті «Молот» став майже копією «Саней». Зовні відрізняється хіба форма запобіжника і колісний хід. Технічні характеристики – ідентичні.
Ще у 2016 році журналісти програми «Наші гроші» зацікавились питанням, чи справді «Молот» – новий міномет. Розслідувачі говорять, що деталі для створення нового міномету використовували радянські. Зокрема, «Молот» мав бути оснащений новим прицілом MUM 706M. Однак, за даними журналістів «Наші гроші», було випущено лише два міномети з сучасним прицілом, усі інші – зі старим радянським МПМ-44М.
Інструктор Андрій Моруга, який вчить військових в зоні бойових дій стріляти з піхотної зброї (міномети, гранатомети, БМП), натомість стверджує, що крім прицілу в «Молота» – всі деталі нові.
«Від «Саней» там абсолютно нічого немає. «Молот» зроблений по образу і подобі його. Всі деталі там абсолютно нові. Єдине, що приціл – радянський», – говорить Моруга.
Відрізняється від «Саней» й метал, з якого виготовлений ствол «Молота». Саме до сплаву металу у журналістів і деяких військових згодом виникло найбільше запитань. Але про це – пізніше.
Виробництво 'Молота' на заводi 'Маяк'
До речі, сам ствол виготовляв не «Маяк», а Старокраматорський машинобудівний завод. Заготовки Старокраматорському машинобудівному заводу передавав Сумський завод, а от звідки Сумський завод отримував сировину – не зрозуміло. Це питання LB.ua поставили першому заступнику генерального директора «Укроборонпрому» Сергію Омельченко. Він заявив, що має цю інформацію, однак озвучити її не може. Чому – не пояснив.
Гарячими на передову
Фінальні випробування «Молота» були проведені влітку 2016 року.
Міномет активно лобіював голова комітету з питань національної безпеки і оборони, а на той час також і голова Наглядової Ради «Укроборонпрому» Сергій Пашинський. У тому ж 2016 «Молот" поїхав на передову.
Ціна «Молота» – майже 480 тисяч гривень. Однак частина військових виявилась незадоволеною якістю такої дорогої зброї.
На той момент військовий Анатолій Топольський демонстрував фото, на яких видно, що тільки-но привезені міномети, фактично, розвалювались.
25 липня на полігоні «Широкий лан» сталась перша трагедія за участі «Молота». Тоді за офіційною інформацією загинув військовий, 8 людей було травмовано.
«В моєму випадку це було питання підривача (це пристрій, призначений для підриву основного заряду. Його приєднують до міни чи іншого боєприпасу – LB.ua). Вони мали бути утилізованими, але їх не утилізували і вони потрапили якимось чином у війська», – розповідає LB.ua поранений під час навчань на полігоні «Широкий лан» Юрій «Бізон», котрий на момент трагедії був головним старшиною 34-батальйону 57-бригади ОК «Південь».
«Бізон» також нарікає на якість самого міномету «Молот».
«Молот» не може бути за 480 тисяч такої поганої якості. Візьміть навіть ті «тележки», на яких він катається. Вони розбиті, роздовбані, зроблені з тонкостінної труби, яка розсипається через 3-4 виїзди. Таке відчуття, що він зроблений з дешевого металу і не зрозуміло як зліплений», – говорить «Бізон».
Про неналежну якість мінометів ще у 2017 році заявляв й начальник озброєння Сухопутних військ Іван Волох.
«Те ж саме – претензія і до «Молоту» і до КБА-48. Великі претензії. В нас люди помирають, бо до кінця вони не доведені», – відверто говорив він під час Оборонного форуму у квітні 2017 року.
Зрештою й головний інженер заводу «Маяк» Валерій Сініцин погодився, що зброя потребувала удосконалення.
«Застосовували ті матеріали, які ми знали. З деякими, як зокрема з запобіжником, ми помилились. Сьогодні, ми б звісно пішли по іншому шляху», – пояснював він у 2017 році в коментарі «Радіо Свобода».
Відтак, «Маяку» довелось допрацьовувати компоненти колісного ходу, запобіжник подвійного використання, опорної плити, підйомного механізму і ударно-спускового механізму. Вдосконалювали міномет вже тоді, як військові на передовій ними користувались.
Причини вибуху міномета
Офіційно «Молот» вибухав чотири рази. Однак під час засідання комітету з питань національної безпеки і оборони 12 липня начальник центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки ЗСУ Ігор Чепков заявив, що всього з 2014 року міномети позаштатно вибухали 12 разів. При чому це були не тільки «Молоти», а й «Сані».
«З них «Молотів» було зруйновано вісім. В тому числі три було зруйновано внаслідок подвійного заряджання, було чотири наслідки передчасного спрацювання підривника й один міномет було зруйновано внаслідок бойового зіткнення. Тим часом внаслідок подвійного заряджання міномета 2Б11 («Сані» – LB.ua) відбулося чотири випадки. Тобто три проти чотирьох», – сказав Ігор Чепков.
Військові, з якими поспілкувався LB.ua, припускають, що зафіксованих у ЗМІ випадків підриву мінометів менше, бо частину трагедій списують на ворожий обстріл.
Міномет може вибухнути з кількох причин. В тому числі через недотримання правил безпеки – зокрема, через подвійне заряджання. Подвійне заряджання – це коли у ствол вкидають дві міни, через що відбувається детонація.
У мінометі є запобіжник подвійного заряджання. Однак військові анонімно розповідають, що цей запобіжник на фронті часто просто знімають. Перед тим, як кидати міну у ствол, мінометник сам переконується, що він порожній. На практиці у запалі бою через неуважність трапляється і подвійне заряджання.
На навчаннях же немає обґрунтованих причин знімати запобіжник. А якщо запобіжник не знятий, то подвійне заряджання може відбутися тільки внаслідок несправності того самого запобіжника.
Іншою причиною вибуху може бути несправність міни. Міномети у нас нові, але самі боєприпаси ще радянських часів. Необхідні 120мм міни, за словами депутатки від НФ Тетяни Чорновол, в Україні не виготовляються, тому ми використовуємо міни 50-х і 40-х років.
Також причина може критись у пошкодженні самого підривника.
Чи може метал, з якого зроблений ствол, бути причиною трагедії?
Що стосується останньої трагедії у Рівному, то в Міністерстві оборони вже заявили, що схиляються до версії з подвійним заряджанням.
Однак постраждалі в Рівному версію подвійного заряджання відкидають. І говорять, що вибух міг відбутись через деформацію ствола міномету. Сам міномет, з якого стріляли на навчаннях у Рівному, раніше був пошкоджений і проходив ремонт на Старокраматорському машинобудівному заводі.
Професор, декан інженерно-фізичного факультету Київського політехнічного інституту, член-кореспондент НАН України Петро Лобода підтверджує припущення щодо деформації ствола.
«В металі можуть бути такі напруження, що при незначних навантаженнях порохових газів він може розриватись. Напруження – це коли метал натягнутий, як лук. Це може бути пов’язано з хімічним складом, структурою, термообробкою, навіть з механічною обробкою. Це все треба перевіряти, робити технічну експертизу і аналізувати, тільки тоді можна говорити, чи відповідає технічний стан вимогам, чи ні», – розповів LB.ua Лобода.
Натомість військовий експерт Сергій Згурець стверджує, що потужностей порохових зарядів не вистачить для того, щоб розірвати ствол. І твердження про те, що причиною розриву ствола може бути якість металу, він вважає непрофесійним.
«Якщо вибухає міна, то і радянський міномет, і «Молот» розриває. Випробування, які відбулись на полігоні у Рівному, були пов’язані спеціально з підривами і радянських мінометів, і українського міномету по типу «Молот». Що цікаво, радянський міномет розривається ще більше, ніж «Молот», що було підтверджено випробуваннями. Але якщо не вибухає міна, то розриву труби не буде, бо потужності порохових зарядів, що виштовхують міну через канал міномета, не вистачає для того, щоб розірвати метал мінометної труби, який би він не був. Насправді можна вистрілювати міни навіть зі звичайної тонкостінної труби. Конструкція міномету немає стосунку до цих трагедій. Трагедії спровоковані низьким рівнем підготовки особового складу», – вважає Згурець.
А от інструктор Андрій Моруга сумнівається, що причиною трагедії стало подвійне заряджання. Натомість припускає, що причина у підривнику.
«Подвійного заряджання там однозначно не було. Бо у такому разі розривається все. Там просто залишається гола плита, сорока сантиметрів ствола б не залишилось. Проблема лежить на поверхні. Дивіться, от ситуація. Польові навчання. Кажуть видати 50 мін, з них вистрілюють 10, а решту повертають на склад. Що роблять на складі? Викручують підривач і кидають його в мішок, і потім їх півроку туди-сюди переставляють. Тут – гоп – стрільби, вони знову беруть підривники, вкручують в міни – стріляйте. А підривник вже падав, мембранка порвалась, тобто міна отримує найменший поштовх знизу і спрацьовує», – переконаний він.
На комітеті
У четвер, 12 липня, відбувся комітет з питань нацбезпеки і оборони, на якому заслухали питання щодо «Молотів». На засіданні були присутні представники Міністерства оборони та «Укроборонпрому». Генеральний штаб та з Військова прокуратура засідання проігнорували.
Представники «Укробронпрому» та в Міноборони запевняли, що з металом ствола «Молота» все гаразд, і причина підривів не може бути у механізмі самого міномету. За їх словами, перед експлуатацією було проведено безліч досліджень, які це доводять.
На засіданні також продемонстрували креслення міномету. Сергій Пашинський назвав це безпрецедентним випадком.
«Ми змушені були піти на цей крок, бо багато депутатів в залі парламенту клікушествували, що «Укроборонпром» поставляє в армію неякісну зброю. Ми не можемо допустити недовіру української армії до зброї. І ми мусимо піти на такий крок», – заявив він.
«Якщо ми вже показуємо креслення, то я хочу, щоб ми побачили розрахункові відомості, скільки цей міномет коштує. Я думаю, це не буде проблемою», – у свою чергу запропонував депутат від «Самопомочі» Сергій Пастух.
«Будь-ласка, призначте пану Пастуху зустріч», – криком звернувся Пашинський до представників «Укроборонпрому».
Пастух спробував пояснити, що він просить, аби цю інформацію зміг побачити не лише він, як депутат, що має доступ до державної таємниці, а усі: громадськість та журналісти. Та договорити Пастуху Пашинський не дав.
Після засідання комітету Пашинський попросив представників Міноборони, «Укроборопрому» та інших експертів не розходитись, щоб журналісти змогли поставити всі питання на резонансну тему.
Не зважаючи на такі заклики голови оборонного комітету, заступник міністра оборони Ігор Павловський спілкуватись зі ЗМІ не захотів. Журналістам довелось бігати за ним коридорами від зали засідань до кабінету Пашинського, а звідти до ліфту.
Зрештою Павловський вже біля ліфту зупинився на хвилину. Він пообіцяв, що результати аналізу сплаву металу будуть оприлюднені.
Таку ж обіцянку дала журналістам депутат від «Народного Фронту» член оборонного комітету Тетяна Чорновол.
Однак, коли можна буде вивчити результати цієї експертизи, поки невідомо.