Готель "Дніпро"
Більше трьох місяців люди з Майдану займають два поверхи у готелі «Дніпро» на Європейській площі. Вони заселилися там після активістів «Правого сектору», що зі скандалом покинули готель після стрілянини в центрі столиці. Звісно, ніхто за це не платить. Керівництво закладу не може дати собі з цим раду, пише офіційні скарги в різні інстанції, але це нічого не допомагає.
В будівлю готелю періодично заходять і виходять чоловіки в камуфляжному одязі. Кілька майданівців кучкуються одразу перед входом і про щось активно дискутують.
Заступник голови правління готелю Лариса Хархун розповідає про цю ситуацію неохоче. «Всі про це пишуть, а результату немає», - зауважує вона.
«Так, у нас в готелі проживають невстановлені особи, - каже пані Лариса. – Вони займають два поверхи – 59 номерів. Точної їх кількості назвати не можу. Напевно більше сотні періодично ходять сюди. Хоча таке враження, що пів-Майдану. Хто помитись, хто в гості, хто ще за чимось».
Аби з’ясувати ситуацію, керівництво неодноразово зустрічалося безпосередньо з майданівцями.
«Що вони кажуть? Що заплатять, відремонтують все, залишать готель… після виборів, вочевидь, вже парламентських», - зауважує пані Лариса.
«Між ними і нами конфліктів не було. Як ми можемо довести до конфлікту?! У нас тут люди проживають, і ми відповідаємо за їхню безпеку. І так деякі клієнти запитують, чи справді тут проживають майданівці. Після підтвердження – відмовляються до нас їхати. Зараз в готелі проживає близько 20 людей, тоді як минулого року в такий же час було 76. Ми змушені скоротити ставки нашим працівникам, готель несе страшні збитки за цей період – 700 тисяч грн. в місяць», - скаржиться пані Лариса.
Майданівці проживають на 5-6 поверсі і мають окремий вхід по сходах. Двері, що ведуть на бокові сходи готелю – відчинені, хоча на стіні блимає установка для магнітної картки.
Повз проходить чоловік років 40 в камуфляжній формі. Каже, побачити, як живуть майданівці, можна, і радить звернутися до коменданта 5 поверху – пані Світлани. Як виявилось згодом, ця жінка – дружина самооборонівця Майдану Андрія на прізвисько «Слон», якого після скандалу з журналістами заарештували на два місяці.
Пані Світлана – з Рівного, живе тут кілька тижнів. Каже, чоловік приїхав на початку лютого. Вона ж з 10-річною донькою Христиною перебуває в Києві на лікуванні. Дівчинка хвора на лейкемію 1 стадії. Спочатку винаймали квартиру по 200 грн. за добу, а потім перебралися в «Дніпро». За два тижні збираються додому. А от як витягнути зі столиці чоловіка (на момент спілкування він ще не був заарештований) – пані Світлана не знає.
«Він якось дуже змінився після Майдану. Не можу знайти з ним спільної мови… Та ще й скандал з журналістами… Не розумію, що з ним відбувається. Він дуже добрий чоловік. А це якесь зомбування Майданом», - жартує вона.
Коридор 5 поверху – прибраний. Збоку стоять кілька упакованих пакетів зі сміттям. Біля відкритого вікна – банка з окурками від цигарок. На прохання показати номери поверху пані Світлана люб’язно погоджується.
Заходимо в її невеликий двокімнатний номер, на дверях якого наклеєна роздруківка із зображенням слона. Меблі в номері досить обшарпані. У більшій кімнаті висить телевізор ще з кінескопом. В меншій – старе дзеркало і невеликий диван.
Пані Світлана сміливо відкриває нам номер за номером по всьому поверху. У кімнатах прибрано. Один з номерів обставлений коробками з ліками. Там ніхто не живе, на ліжках лише «голі» матраци і подушки. Ще один – майданівці залишають для переселенців з Криму чи Донбасу.
«Вони можуть тут помитися і пожити трошки, поки не визначать, що робитимуть далі», - додає жінка.
«Мені скажуть виїхати, то в будь-який момент виїду», - каже вона і розводить руками на репліку, чому майданівці нахабно живуть в готелі більше трьох місяців.
Першочергово в готель поселяли людей з різних сотень Майдану, щоб їхні побратими могли приходити в гості. Жінка зізнається, що контролювати, хто приходить в ці номери, неможливо, та й не її це завдання.
На 6 поверсі – кілька хлопців ремонтували замок одного з номерів. Втім, коменданта поверху так і не знайшли. Хоча ззовні нічого не вказувало на безлад – коридор, як і поверхом нижче, був прибраний.
Ресторан "Гімалаї"
Проходячи Хрещатиком, не одразу й помітиш, що колишній ресторан індійської кухні «Гімалаї» практично розтрощений. Це ще одне місце, де продовжують жити майданівці. Аби потрапити всередину, зустрічаємось з власником ресторану, який орендував це приміщення, – Яшві Тріпатхі.
«Ми давно планували переїзд. 31 грудня закрились і почали перебиратись на Червоноармійську. Коли я прийшов сюди через якийсь час, тут вже були люди з Майдану. Сказали, що вони з сотні з Червонограду і живуть тут «на правах Євромайдану». Я розумів і підтримував революцію, але ми дуже постраждали від цього. Нас двічі пограбували, винесли дзеркала, посудомийну і пральну машинку, весь алкоголь десь на 15-20 тисяч гривень. Враховуючи те, що ми через майданівців не змогли вчасно розірвати контракт з «Київенерго», за два місяці сплатили за електроенергію близько 20 тисяч гривень», - розповідає Яшві.
Лише кілька кроків в приміщення – розбиті пляшки, вікна, обстріляне скло, розкидані речі. На підлозі біля вікна два «спальних місця», трохи подалі закриті шторкою ще два.
На дивані, який власник ще не встиг забрати, спить хлопець, ззовні схожий не на людей, котрі живуть на Майдані, а скоріше на любителя нічних клубів - в сонцезахисних окулярах, оранжевих штанах і футболці. Кількахвилинний обхід приміщення і помічаємо ще двох молодиків і дівчину, котрі перебувають в закритій кімнаті, що за часів роботи ресторану була для VIP -гостей. Поговорити з ними не вдалося, вони не виходили. За словами дівчини, вона живе тут всього кілька днів, втім, не змогла пояснити причину вибору такого місця проживання.
Згодом заходить чоловік років сорока, в камуфляжних штанах, темних окулярах і бейсболці. Під рукою тримає півбуханки чорного хліба. Знайомимось – Руслан, з Дрогобича. Живе у окремій кімнаті ресторану, де раніше була бухгалтерія. Двері зачиняються на ключ, і там чоловік підтримує для себе порядок.
«А з чого ви взяли, що воно чуже?» - обурюється він на запитання, чому майданівці зайняли приміщення ресторану.
«З самого початку майданівці жили в палатках і в декількох будівлях… Якби хтось схиляв перед ними голову, то дав би їм гуртожиток чи інше приміщення (для проживання – ред.). А зараз пропонувати помешкання (реагує на репліку щодо пропозиції Кличка переселитися за Київ – ред.) – через півроку – тепер хай запхає собі цей гуртожиток куди-небудь. Раніше треба було це робити, коли люди гинули… Поселити десь, дати роботу, щоб мати за що поїсти, попити і покурити», - каже Руслан.
Відходячи від емоцій, він розповідає, що приїхав в Київ на початку січня на заробітки. Коли зрозумів, що бригаду хочуть «кинути» на гроші, вирішив повертатися додому.
«Заїхав на Майдан, там і залишився, - додає чоловік. – Я кожен день виїжджаю на роботу. От позавчора був в Ірпені, прибирав квартиру. Робота – різна, і по будівництву, і не тільки».
По черзі в приміщення приходить ще двоє хлопців – Дмитро і Олег. Кажуть, також активісти Майдану, однак в приміщенні ресторану не живуть.
«Я живу в Києві, давно, - каже Дмитро. – Сюди приходжу до друзів, тільки за моєї пам ’ яті тут було 5 чи 6 нібито власників закладу. Хай хтось покаже документи, тоді хлопці підуть звідси. Наприклад, ми займали приміщення «Київстару». Прийшов власник, показав папери і все, ми звільнили. Він навіть взяв кількох хлопців, щоб залишились охороняти приміщення від чергових захоплень».
«Ви думаєте, ми тут нічого не робимо?! Ми працюємо… боремося з наркоманами. Ми самі їх вичисляємо, самі їх караємо, бо криють їх самі ж мєнти, і віддаємо в хороші руки. Насильства там немає, не думайте», - розповідає Олег і відмовляється зрозуміліше пояснити, в чому полягає ця «робота».
З розмови між хлопцями випливає, що всі справи щодо проживання людей з Майдану в «Гімалаях» координує такий собі Руслан. Назвати сотню чи розповісти про нього вони відмовилися.
"Укрдім"
«Український дім» продовжує бути помешканням самооборони Майдану. Тут живе близько ста людей.
Біля бокового входу в будівлю, куди зараз заходять мешканці «Укрдому», за двома столами сидить кілька людей з бейджиками. Один з них проводить нас далі – до курилки – для знайомства з комендантом «Укрдому» Мар’яном зі Львова.
«Зможу показати вам перший і другий поверх. На третій – в «розположення» (де безпосередньо ночують люди – прим. Авт. ) пройти не зможемо», - сказав він.
Біля сходів на другий поверх – велика плазма. «Тут вже третій керівник змінився з часів Майдану. Всі попередні не знаходили спільної мови і не хотіли розуміти майданівців», каже Мар'ян.
Буфет «Укрдому» облаштований в їдальню.
«Ще залишились запаси продуктів з пожертв Майдану, а окремі люди й досі щось приносять», - каже комендант.
У фойє виставлені картини, Ленін з відбитою головою, якого ще за активний подій на Майдані знайшли активісти в будівлі.
«Раніше в “Укрдім” щодня приходило по тисячі людей. Сьогодні – близько сотні. Та й то ми збираємося з ’ їждати через тиждень-півтора. Кажуть, знайшли нам приміщення в радіусі трьох кілометрів від Майдану», - розповів Мар’ян.
На Схід не поїхав через проблеми зі здоров ’ ям, зізнається хлопець.
«Пропонували вже крісло в Києві. Та я вирішив, поки йде війна, ніяких посад не займати. А далі – подивимось… Тут також треба комусь залишатися. Тримати тил. Бачите, що робиться, привели цю владу, а вони нас силою хочуть розігнати, як Янукович», - каже він.
МінАПК
Трохи більше десятка майданівців із 17 сотні ночують в підвальному приміщенні Мінагрополітики на Хрещатику, 24. Раніше, за словами працівників міністерства, активісти спали на матрацах прямо під кабінетами на одному з поверхів. Тепер же – домовленість лише про підвал.
У фойє будівлі з часів Майдану немає картини на стіні, а внизу ледь затертий надпис – «Влада – народу».
Охоронець Анатолій на наше прохання запитав активістів, чи можна з ними спілкуватися. Вони відмовилися.
«Ви ж зрозумійте, за вашу безпеку я відповідаю. Для чого, щоб вас там хтось ще побив… Я з ними від самого початку. Два рази захоплювали (будівлю – прим. Авт. ). Ви підете, а мені тут залишатися», - нервово каже він, відмовляючись пустити нас всередину.
Чоловік розповідає, що активісти щодня ходять на чергування, втім, на яке – не уточнює. Періодично до них приходить психолог. На запитання, чи не виникає дискомфорту у працівників міністерства через періодичне пересікання з невідомими особами, лише знизує плечима.
Профспілка працівників зв’язку
«Правий сектор» Київської області «охороняє» Профспілку працівників зв’язку на Хрещатику, 22. Двоє хлопців, що сидять неподалік відчинених дверей, всередину не пускають. Один з них – 22-річний Руслан, який з травмами нещодавно повернувся зі Слов’янська. Кілька травм в нього залишилося ще з Майдану – вибита ключиця і шрам на шиї від розірваної гранати. Тепер же в нього і бойові травми – кілька ран від куль на стопі та перемотана інша. Хлопці зізнаються, що багато тих, хто зараз перебуває на Майдані, - не були тут з самого початку. Кажуть, приміщення профспілок їх попросили охороняти, і обурюються заявою генпрокурора Віталія Яреми.
«Якщо він думає, що нас тепер силою можна звідси вигнати, то помиляється… Наші хлопці як повернуться зі Сходу, то тут буде ого-го…», - каже друг Руслана.
"Жовтневий палац"
Близько 50 активістів поселилися в «Жовтневому палаці». За словами коменданта Степана Дубаса, вони займають один поверх і на це мають дозвіл керівництва закладу.
«В захопленні будівель, про які каже Ярема, брало участь кілька тисяч людей. Що він їх всіх пересадить?», - обурився комендант.
Майданівці продовжують перебувати і в приміщенні магазину LTB . На хаотично розставлених столах – трьохлітрова банка огірків, соленого сала. Посередині сидить чоловік років 40 на прізвисько «Спікер». Каже, що сам з Донецька і тут «охороняє» приміщення, зауважуючи, що воно збудоване в переході, а тому незаконне. Обіцяє повернутися додому, однак, коли – не розповідає.
