Народився 31 березня 1975, м. Київ.
1992 — закінчив Київський природничо-науковий ліцей № 145, місто Київ.
1992–1994 — студент фізичного факультету Київського державного університету імені Т. Шевченка.
1996–2002 — навчався в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, за фахом журналіст.
Дружина — Наталiя Фіцич, тележурналістка. Дочка — Ярина (нар. 2000), обрана депутатом Київської міської ради на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року.
Лютий 1993 — жовтень 1994 — асистент кореспондента, стрінгер Української і Російської служб, Бі-Бі-Сі (місто Київ).
Жовтень 1994 — січень 1996 — спеціальний кореспондент, ведучий програми «Вікна-новини», ММЦ «Internews».
Січень 1996 — травень 1996 — спеціальний кореспондент, ТІА «Вікна».
Травень 1996 — листопад 1996 — ведучий блоку новин програми «Доброго ранку Україно!», УТ-1.
Листопад 1996 — вересень 2003 — спеціальний кореспондент інформаційно-аналітичної служби, телеканал «Інтер».
2002 — журналіст ТСН, студія «1+1».
Вересень 2003 — березень 2004 — незалежний журналіст, автор програми «Не-провінція» (СТБ), позаштатний автор тижневика «Дзеркало тижня».
Березень 2004 — грудень 2005 — керівник та автор програми «Закрита зона», «5-й канал». У 2017 програма почала знову виходити на каналі Прямий.
З 2006 — директор ТОВ "Студія «Зміна».
Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 10 в списку.
На виборах до Верховної ради 2012 року, як безпартійний, обраний у народні депутати у окрузі № 218, м. Київ. Суб'єкт висування — "Об'єднання Опозиція "Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»".
В 2014 році на виборах Президента України очолював штаб Петра Порошенка у Київській області.
На дострокових парламентських виборах 2014 року був висунутий «Блоком Петра Порошенка» та знову обраний в окрузі № 218, м. Київ. Одержав переконливу перемогу із 63,46% голосів виборців.
У січні 2015 року був обраний головою української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи, віце-президент ПАРЄ у 2015. Є членом фракції Європейської народної партії в ПАРЄ.
25 січня 2016 року був обраний президентом Комітета ПАРЄ з питань культури, освіти, науки і медіа на два роки.
У січні 2018 повторно обраний віце-президентом ПАРЄ.
На дострокових парламентських виборах 2019 року обраний народним депутатом Верховної Ради IX скликання від партії Європейська солідарність, №17 у партійному списку. Член Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.
31 травня 2019 року був обраний у центральну політраду партії «Європейська Солідарність».
Лауреат премії імені Валерія Марченка за найкращу медіароботу на правозахисні теми (2004).
Лауреат премії імені Олександра Кривенка «За поступ в журналістиці» (2005).
Переможець національної премії «Телетріумф» (2005, 2006) в номінації «Публіцистична програма».
Заслужений журналіст України.
03.09.2019