Народився 4 березня 1955 р. у місті Франкфурт-на-Одері, (Німеччина) в сім’ї військовослужбовця.
У 1970-х закінчив Київське вище артилерійське інженерне ордена Леніна Червонопрапорне училище ім. С. М. Кірова ППО Сухопутних військ СРСР (КВАІУ) за спеціальністю військового інженера-радіотехніка. Служив у армії СРСР.
У 80-х закінчив Військову академію ППО Сухопутних військ в Києві за спеціальністю «Управління бойовими діями». Також пройшов перепідготовку в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, дипломатичної служби, та Національному університеті оборони США у Вашингтоні. Здобув ступінь магістра за спеціальністю «Стратегія національних ресурсів». Вільно володіє англійською мовою.
1995—1996 — навчався в Національному університеті оборони США у Вашингтоні, де здобув кваліфікацію магістра за спеціальністю «стратегія національних ресурсів».
Одружений, має двох дітей.
У 1992—1994 роках проходив службу в центральному апараті Міноборони України, далі перейшов до Головного управління розвідки Міноборони.
Працював у РНБО експертом центру стратегічного планування та аналізу, далі повернувся до центрального апарату Міністерства оборони у 1996—1998 роках.
З 2005 по 2008 рік — начальник управління у Міноборони, з 2008 — заступник керівника Головного управління розвідки Міноборони.
У грудні 2015 — квітні 2016 — перший заступник командувача Сухопутних військ ЗСУ.
2016 — звільнений у запас через вік. Генерал-лейтенант Збройних сил України у відставці.
У 1999—2004 роках військовий аташе при посольстві України у США.
2011—2014 — представник Міністерства оборони у представництві України при ООН.
З вересня по листопад 2015 року працював у підгрупі з питань безпеки у ТКГ в Мінську.
З квітня по серпень 2015 — представник України у Спільному центрі контролю і координації на Донбасі (СЦКК), який був створений для мирного врегулювання за участю представників України та РФ.
У 2019 році очолював виборчий штаб кандидата в президенти Ігора Смешка. На парламентських виборах 2019 року балотувався за списком партії «Сила і честь» під 24 номером, проте партія до парламенту не потрапила.
4 березня 2020 призначений Міністром оборони України в кабінеті Дениса Шмигаля.
Член РНБО з 13 березня 2020 року.
3 листопада 2021 року Верховна Рада звільнила міністра оборони Андрія Тарана.
Нагороджений Орденом Богдана Хмельницького 2 і 3 ступенів, численними відзнаками Міністерства оборони України та інших державних структур України.
03.11.2021