Аун Сан Су Чжі

Політична діячка М'янми, лідер опозиції

Місце народженняНародилася 19 червня 1945 року в Рангуні, дочка першого лідера незалежної Бірми (тепер М'янми) Аун Сана, вбитого в 1947 році.

Освіта

Навчалася в Оксфордському університеті.

Кар'єра

У 1988 році повернулась до Бірми. І у вересні того ж року стала одним із лідерів опозиційної Національної ліги за демократію (НЛД). На перших вільних багатопартійних виборах у країні в травні 1990 НЛД здобула понад 80 % мандатів парламенту М'янми, одначе панівний режим військової хунти зігнорував результати виборів. І Аун Сан Су Чжі опинилася під домашнім арештом, де пробула до 1995 року. Хунта ще двічі переводила її під домашній арешт — у 2000-2002 і з травня 2003 до 2010 року). Лише після проведення в країні перших за 20 років парламентських виборів 2010 року її випущено з-під варти.

У жовтні 1991 року їй присуджено Нобелівську премію миру, проте виїхати з країни й отримати нагороду влада країни їй не дозволила.

Є також лауреатом «Премії пам'яті професора Торолфа Рафто» (1990), а в 2008 році її нагороджено вищою нагородою США — «Золотою медаллю Конгресу».

Їй присвячено пісню «Walk On» відомого гурту U2.

У 2010 році не змогла узяти участі у виборах, оскільки її партія була заборонена, та й вона сама перебувала ще під домашнім арештом.

13 листопада 2010 року звільнена з-під домашнього арешту, під яким вона пробула майже 15 з 21 року, починаючи з 20 липня 1989 року.

За даними журналу Forbes, Аун Сан Су Чжі посідала 61 місце серед найвпливовіших жінок на планеті станом на 2014 рік.

1 лютого 2021 року затримана та арештована внаслідок військового перевороту.

6 грудня 2021 року суд у Нейп'їдо на закритому засіданні засудив Аун Сан Су Чжі до чотирьох років ув'язнення за звинуваченням у «підбурюванні до заворушень» та порушенні санітарно-епідеміологічних правил, введених у зв'язку з пандемією COVID-19.ту.

15 серпня 2022 року її засудили ще до шести років ув'язнення за звинуваченнями у корупції, довівши загальний термін покарання до 17 років.

Нагороди та звання

У червні 2004 року Рада міста Парижа надала їй звання «Почесний громадянин Парижа». Однак у листопаді 2018 року мер Парижа Анн Ідальго позбавила Аун Сан Су Чжі цього звання за «її мовчазну позицію щодо долі мусульманської меншини рохінджа».

У списку, складеному журналом New Statesman в 2006 році, була визнана першим Героєм нашого часу.

У 2007 році за рішенням канадського парламенту Аун Сан Су Чжі було надано почесне громадянство Канади. У 2018 році канадський парламент позбавив Аун Сан Су Чжі почесного громадянства через її відмову висловитися проти геноциду мусульманської меншини рохінджа, що проводиться військовими.

У 2008 році нагороджена однією з найвищих нагород США - Золотою медаллю Конгресу.

У 2009 році була обрана «послом совісті» Amnesty International. У 2018 році була позбавлена цього звання через заперечення їй геноциду рохінджа.

Спеціальний почесний віце-президент Соцінтерну.

Родина

У 1972 році Аун Сан Су Чжі вийшла заміж за тибетолога Міхаеля Ейріса. У їх сім'ї народилися два сини: Олександр та Кім. У 1997 році у Міхаеля Ейріса, який проживав у Бутані, було діагностовано невиліковну форму раку простати. Він звернувся до Уряду Бірми з проханням про зустріч із дружиною, і це прохання було підтримано Папою Римським Іваном Павлом II та генсеком ООН Кофі Аннаном. Уряд Бірми не дозволив йому в'їхати в країну, щоб побачитися з дружиною, і запропонував Аун Сан Су Чжі залишити країну для зустрічі з ним. Аун Сан Су Чжі не наважилася виїхати з країни, побоюючись, що військова хунта її не впустить назад. Міхаель Ейріс помер у 1999 році на свій 53-й день народження. За останні десять років життя він зміг побачитися з дружиною лише п'ять разів, востаннє – на різдво 1995 року.

02.10.2022