Народився 24 квітня 1955 року в Болгарії в сім'ї емігрантів з Росії. З 1961 року мешкає у Києві.
У 1972 році закінчив Київський державний університет ім. Т.Шевченка. Володіє французькою, англійською та болгарською мовами.
З 1977 по 1980 рік лаборант кафедри мов, викладач французької мови в Київській консерваторії ім. П. Чайковського.
З 1980 по 1987 рік кореспондент, оглядач промислово-економічної редакції, Радіо-телеграфне агентство України (РАТАУ).
З 1987 по 1993 рік був редактором, режисером, студія «Київнаукфільм», студія «Четвер».
З 1994 по 1995 рік був заступником головного редактора, газета «Контракт».
З 1995 на ТРК «Студія 1+1»: ведучий програм «Імперія кіно», «Телеманія», «Сніданок з 1+1», «Спецпроект Юрія Макарова», «Документ», з 1998 року головний редактор телекомпанії.
З 2008 по 2010 рік на Першому національному телеканалі автор-ведучий програми «Культурний фронт».
З 2011 по 2013 рік працював на телеканалі «ТВі», ведучим програм «Цивілізація» та «Цивілізація 2.0».
З 2015 року співведучий ток-шоу «Війна і мир» (разом з Євгеном Степаненком) на телеканалі «UA:Перший», з 2016 по 2017 рік був директором ТО документальних фільмів НТКУ, з 2017 по 2019 рік — член правління НСТУ, далі — виконавчий продюсер НСТУ.
Восени 2007 року очолив журнал «Український тиждень», залишив посаду шеф-редактора у вересні 2009 року, відтоді постійний колумніст видання.
З 2019 – шеф-редактор Суспільного телебачення.
З грудня 2019 року по березень 2023 року – голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
2002 - повість "Культурний шар" (рус., укр. переклад), 2003 - збірка есе "Листи до незнайомки" (рус.), 2010 - повість "Геній місця" (укр.), 2013 - повість "Без чверті десять" (укр.), статті у періодиці.
Одружений четвертим шлюбом. Дружина – художник та журналіст Світлана Фесенко (псевдонім у пресі Іда Ворс), дочка Марія 1997 р.н.
15.03.2024