Марін Ле Пен

Французька державна та політична діячка, лідер партії Національний фронт

Місце народження

Народилася 5 серпня, 1968, Неї-сюр-Сен, О-де-Сен, Франція у родині французького політика-націоналіста Жана-Марі Ле Пена.

Освіта

У 1991 р. закінчила Університет Пантеон-Ассас зі ступенем магістра права, а наступного року отримала додатковий ступінь магістра кримінального права.

Кар'єра

1992 року отримала сертифікат юриста і до 1998 року працювала адвокатом у Парижі.

У 1986 році, у віці вісімнадцяти років, Марін Ле Пен вступила до ультраправої партії Національного фронту, заснованої в 1972 році її батьком.

З 1998 по 2003 р. була директором юридичного департаменту Національного фронту, з 2003 року обіймала посаду виконавчого віце-президента партії.

У січні 2011 року була обрана на посаду керівника Національного фронту, який упродовж тридцяти восьми років обіймав її батько. Жан-Марі Ле Пен був зі скандалом виключений із партії після заяви про те, що Голокост був незначною "історичною деталлю".

Сама Марін Ле Пен у 2015 році залучалася до суду у справі про розпалювання ненависті на расовому чи релігійному ґрунті. Суд стосувався публічного виступу голови Національного фронту, у якому п'ять років тому вона порівняла вуличні молитви мусульман у Франції з окупацією часів Другої світової війни.

З 1998 по 2004 рр., потім з 2010 року Ле Пен є членом регіональної ради Нор-Па-де-Кале, з березня 2008 року – член муніципальної ради Енен-Бомона (Па-де-Кале).

З 2004 року Марін Ле Пен – депутат Європарламенту, переобиралася двічі – у 2009 та 2014 роках. У 2014 році на виборах до Європарламенту Національний фронт під керівництвом Ле Пен посів перше місце, майже вдвічі випередивши правлячу Соціалістичну партію. Це перші в історії Франції вибори, на яких перемогли ультраправі. Успіх партії на цих виборах французькі журналісти порівняли із "політичним землетрусом".

На президентських виборах 2012 року Ле Пен була висунута кандидатом від Національного фронту, проте у першому турі посіла третє місце. У своїй передвиборчій програмі вона заявила про те, що засуджує військову кампанію НАТО та країн ЄС у Лівії, виступає за багатополярний світ, за вихід Франції з НАТО, за поглиблення співпраці з Росією та проти "демонізації Росії країнами Євросоюзу з подачі США". Також виступає за проведення у Франції референдуму про вихід із Європейського союзу та за вихід із зони євро.

У лютому 2016 року Ле Пен заявила про намір висунути свою кандидатуру на виборах президента Франції, які відбудуться навесні 2017 року.

У першому турі президентських виборів 23 квітня 2017 року посіла друге місце, набравши 21,43% голосів. 7 травня 2017 року посіла друге місце у другому турі президентських виборів (33,9%) програвши Емманюелю Макрону , який отримав 66,1%.

З 18 червня 2017 року – депутат Національних зборів Франції від 11-го виборчого округу департаменту Па-де-Кале.

У першому турі президентських виборів 10 квітня 2022 року посіла знову друге місце, набравши 23,41% голосів. 24 квітня 2022 року програла другий тур президентських виборів (41,46%) Емманюелю Макрону, який отримав 58,54% голосів виборців.

Погляди

Національний фронт, який очолює Ле Пен, є ультраправою націоналістичною партією, яка підтримує політику президента РФ Володимира Путіна, в тому числі окупацію Криму та агресію на сході України. У січні 2017 року Марін Ле Пен вкотре заявила, що анексія Криму Росією "не є незаконною" і що у разі перемоги на виборах президента Франції визнає окупований острів

російським.

12 квітня 2022 року виступила проти ембарго на нафту і газ із росії та зняття санкцій проти цієї країни, пояснивши це тим, що через ембарго на російські енергоносії будуть «страждати французи».

Особисте життя

Була заміжньою з Франком Шофруа, від цього шлюбу має трьох дітей. Її другим чоловіком був Ерік Йоріо, колишній секретар Національного фронту, з яким вона пізніше теж розлучилася.

Посилання

17.07.2022