Гризлов Борис В'ячеславович

Посол Російської Федерації у Білорусі

Місце народження

Народився 15 грудня 1950 року у Владивостоці. У 1954 році родина Гризлових переїхала до Ленінграда (зараз Санкт-Петербург).

Освіта

1973 року — закінчив Ленінградський електротехнічний інститут зв'язку ім. М. А. Бонч-Бруєвича (ЛЕІЗ) за фахом «радіоінженер», диплом «Наземний передавач лінії зв'язку ШСЗ (штучний супутник Землі)». Член комсомолу, комісар будівельного загону.

У студентські роки знявся у фільмі «Земля Санникова», зіграв в одному з епізодів — сидів за столиком в кафе, де проходила зустріч головних героїв.

Кар'єра

За розподілом потрапив до науково-виробничого об'єднання ім. Комінтерну, в НДІ радіобудови, де займався розробкою космічних систем зв'язку. 1977 року почав працювати в ленінградському виробничому об'єднанні «Електронприлад». 1985 року обраний до профспілкового комітету.

1996 —1999 — працював у сфері вищої освіти. За його ініціативою створено «Інститут прискореного навчання керівних працівників» і «Центральний інститут працівників міського господарства». Очолював навчально-методичний центр нових технологій навчання «Балтійського державного технічного університету ім. Устинова».

1998 — балотувався в Законодавчі збори Санкт-Петербурга, але не пройшов. З осені 1999 року керував штабом одного з кандидатів в губернатори Ленінградської області Віктора Зубкова. Цього ж року очолив виборчий штаб партії «Єдність» у Санкт-Петербурзі (на підтримку незалежних кандидатів). Очолив Міжрегіональний фонд ділової співпраці «Розвиток регіонів».

У грудні 1999 року вибраний депутатом Держдуми РФ за від «Єдності». 12 січня 2000 року обраний керівником фракції «Єдність» в Держдумі. З травня — представник Думи у зв'язках з країнами «великої сімки».

З 28 березня 2001 — міністр внутрішніх справ РФ. Прославився справою «перевертнів в погонах» — розслідуванням злочинів офіцерів міліції, що фабрикували справи і вимагали гроші. Словосполучення Гризлова «перевертні в погонах» стало крилатою фразою.

У листопаді 2002 року Вища рада «Єдиної Росії» обрала його на посаду голови партії.

24 грудня 2003 — подав заяву про відставку з посади голови МВС РФ у зв'язку з обранням 7 грудня депутатом Держдуми IV скликання. Очолив думську фракцію «Єдина Росія» і став Головою держдуми РФ. 24 грудня 2007 року обраний головою Державної думи V скликання.

Повноважний представник РФ в контактній групі із «врегулювання» Російсько-української війни з 26 грудня 2015 року до 2020 року.

12 квітня 2016 року указом президента Росії Володимира Путіна Гризлова виключено зі складу Ради Безпеки РФ.

У грудні 2016 року обраний головою ради директорів корпорації «Тактичне ракетне озброєння».

20 березня 2017 року очолив опікунську раду Експертного інституту соціальних досліджень.

14 січня 2022 року призначений надзвичайним та повноважним послом Російської Федерації в Білорусі.

Санкції

Через підтримку повномасштабного російського вторгнення в Україну перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн. З 12 березня 2022 року перебуває під санкціями всіх країн Європейського Союзу. З 31 грудня 2020 перебуває під санкціями Великої Британії. З 6 серпня 2014 року перебуває під санкціями Канади. З 16 березня 2022 року перебуває під санкціями Швейцарії. З 1 жовтня 2020 перебуває під санкціями Австралії. Указом президента України Володимира Зеленського від 19 жовтня 2022 року перебуває під санкціями України.

22 листопада 2024 року указом президента Володимира Зеленського був позбавлений державних нагород України.

Сім'я

Одружений. Виховав сина.

Посилання

18.03.2025