Савченко Надія Вікторівна

Народний депутат Верховної Ради України VIII скликання, українська військовослужбовець

Савченко Надія Вікторівна

Місце народження

Народилася 11 травня 1981 року в Києві.

Освіта

Після закінчення школи здобула спеціальність модельєра-дизайнера та рік відучилася на факультеті журналістики Університету "Україна". 

2009 року закінчила Харківський університет Повітряних Сил. 

Як штурман вона навчалася за класом реактивного бомбардувальника Су-24, проте наприкінці навчання її направили на іншу машину – вертоліт Мі-24. 

Після закінчення університету проходила службу штурманом-оператором Мі-24 3-го окремого полку армійської авіації Повітряних сил України у місті Броди. Має 170 годин нальоту та 45 стрибків з парашутом.

Кар'єра

Надійшла за контрактом до лав Збройних Сил України, службу розпочала у залізничних військах радисткою. Потім підписала контракт на службу у 95-й аеромобільній бригаді у Житомирі, коли формувався перший контрактний батальйон.

У 2004-2005 роках у складі українського миротворчого контингенту брала участь у місії в Іраку, де прослужила шість місяців стрільцем 3-ї роти 72-го окремого механізованого батальйону.

Під час збройного конфлікту на сході України у 2014 році брала участь у бойових діях як добровольець батальйону Айдар.

Ув'язнення Росією

18 червня 2014 року потрапила в полон до терористів із батальйону Зоря. 19 червня в інтернеті був поширений відеозапис її допиту, на якому була прикута наручниками до труби.

8 липня стало відомо, що Надія Савченко перебуває під вартою у Росії в одиночній камері у слідчому ізоляторі Воронежа. За словами Савченко, повстанці ЛНР відвезли її до Луганська, а потім у Красний Луч, після чого транспортували її до Богучара Воронезької області Росії. Савченка безпідставно звинуватили у вбивстві російських журналістів.

10 липня Мін'юст України звернувся до Ради Європи з проханням визнати українську військовослужбовцю Надію Савченко заручником Росії та вимагати її видачі. 15 липня Європейський суд з прав людини розпочав провадження у справі Савченка.

16 липня консул України в РФ Геннадій Брескаленко зустрівся з Надією Савченко після дев'яти відмов з боку російської сторони у відвідинах арештантки. Адвокатами Надії Савченко у російському суді виступав Марк Фейгін, який був захисником у процесі проти Pussy Riot.

14 вересня 2014 року з'їзд партії Батьківщина одноголосно прийняв Савченко до лав партії та висунув її до депутатів Верховної Ради, віддавши перше місце у передвиборчому списку.

10 жовтня 2014 року рішенням ПЦ "Меморіал" Надія Савченко офіційно визнана політичним в'язнем.

27 жовтня адвокат Марк Фейгін повідомив, що суд продовжив арешт Савченка до лютого 2015 року.

7 листопада адвокат Савченко повідомив, що вона написала заяву про звільнення зі Збройних Сил України через те, що вона стала депутатом Верховної Ради України.

19 листопада 2014 року ЦВК зареєструвала Савченка народним депутатом, а 25 листопада вона отримала свідоцтво народного депутата України.

22 березня 2016 року Донецький міський суд Ростовської області (РФ) засудив Савченка до 22 років ув'язнення в колонії загального режиму та штрафу в 30 тисяч рублів. Суд назвав українку винною у пособництві вбивству тележурналістів ВДТРК Ігоря Корнелюка та Антона Волошина.

25 травня 2016 року відбувся обмін Надії Савченко на засуджених в Україні російських військовослужбовців Олександра Александрова та Євгена Єрофєєва, цього ж дня Савченко було доставлено до України.

15 грудня 2016 року Савченко було виключено із фракції Батьківщина, за списками якої пройшла до парламенту, оскільки "принципи та політичні переконання Надії Савченко та Батьківщини не збігаються". Цьому передував візит Савченка до Мінська, де вона вела переговори з ватажками терористів про ДНР і ЛНР.

16 лютого 2017 року депутатка Верховної Ради України Надія Савченко (позафракційна) написала заяву з проханням про зняття з неї депутатської недоторканності.

14 квітня 2017 року політична партія «Наступ» змінила назву на «Громадська платформа Надії Савченко» й обрала депутатку Верховної Ради України Надію Савченко (позафракційну) своїм головою.

На дострокових парламентських виборах 2019 року балотувалася за 51 мажоритарним округом (Донецька область). За підсумками голосування програла на окрузі, за неї віддали голоси 8 виборців.

Кримінальне розслідування в Україні

15 березня 2018 року генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Савченко нібито планувала вчинити теракт у будівлі Ради. Того ж дня голова ГПУ вніс до парламенту подання на притягнення депутата до кримінальної відповідальності, її затримання та арешт. У тексті подання ГПУ стверджується, що Савченко у змові з головою центру звільнення полонених Офіцерський корпус Володимиром Рубаном і ватажками терористичних організацій ДНР і ЛНР Олександром Захарченком і Олександром Тимофеєвим спланувала здійснення в Україні низки терактів і замахів на представників влади з метою насильницького повалення.

15 березня 2018 року Рада виключила Савченка зі складу комітету національної безпеки та оборони.

Савченко висунули обвинувачення за такими статтями, як: насильницьке повалення конституційного ладу або захоплення державної влади; підготовка злочину, пошук засобів та спільників; груповий злочин; посягання на життя державного чи громадського діяча; терористичний акт; вербування людей та пошук зброї для терористичного акту; незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами та вибухівкою. За деякими з цих статей передбачено до 15 років позбавлення волі.

Сама Савченко звинувачення відкинула і звинуватила владу та спецслужби в тому, що вони «підставляють» волонтерів. Крім того, політик пов'язує всі звинувачення зі своєю активною позицією щодо викриття корумпованості влади. Після допиту в СБУ вона заявила, що «зараз є дуже багато військових, які мене чують і абсолютно погоджуються з точкою зору, що військовий переворот в Україні — досить очікувана, і, напевно, досить правильна подія».

16 березня 2018 року в інтерв'ю виданню Страна Надія заявила, що в країні більш ніж достатньо військових, готових здійснити державний переворот. За її словами військові ще за часів Януковича були готові бомбити Верховну Раду.

22 березня 2018 року Верховна Рада розглянула подання ГПУ та схвалила їх. За зняття недоторканості проголосував 291 депутат, за затримання — 277, за арешт — 268.

22 березня 2018 року співробітники Служби безпеки України затримали депутатку Верховної Ради України Надію Савченко. 

23 березня 2018 року Шевченківський районний суд Києва обрав для Савченко запобіжний захід у вигляді утримання під вартою до 20 травня.

29 березня 2018 року Апеляційний суд не задовільнив скаргу сторони захисту на арешт Савченко та залишив її під вартою.

2 квітня 2018 року Надія Савченко написала листа із СІЗО, у якому запропонувала власну «Концепцію зміни політичної системи». В її основі лежать пропозиції щодо відставки нинішнього керівництва держави, децентралізації влади, впровадження ефективних механізмів контролю суспільства над владними структурами, інвентаризація державного майна й проведення перепису населення.

14 травня 2018 року Надія заявила, що написала лист Президенту РФ Путіну. За її словами в листі міститься прохання про розблокування обміну полоненими.

2 серпня 2018 року було оголошено про завершення досудового розслідування.

17 вересня 2018 року Касаційний адміністративний суд Верховного Суду визнав законним зняття недоторканності з депутатки Верховної Ради України Надії Савченко (позафракційна).

16 квітня 2019 року Броварський суд Київської області ухвалив звільнити з-під варти Володимира Рубана та Надію Савченко просто в залі судових засідань, мотивуючи це тим, що термін запобіжного заходу закінчився, а нового не було обрано.

29 жовтня 2021 року міністр МВС України Денис Монастирський повідомив, що Савченко та її сестрі Вірі вручили підозру за використання підробленого COVID-сертифікату, з яким вони намагалися потрапити до України. У червні 2022 року стало відомо, що кримінальну справу закрили, а сестер Савченко випустили.

Захоплення

Надія Савченко любить займатися рукоділлям (декоративний дизайн, художній вітраж, вишивання, гончарство тощо).

Регалії

Старший лейтенант. Орден "За мужність" 3-го ступеня (21 серпня 2014 р.).

Родина

Мати – Марія Іванівна Савченко. Сестра – Віра Вікторівна Савченко.

Посилання

16.04.2019