Валютний ринок у цифрах
За третій квартал Нацбанк продав на міжбанківському валютному ринку приблизно півмільярда доларів. Зокрема, 215 млн - за минулий тиждень, коли щодня виходив з продажем іноземної валюти. За результатами аукціону минулої п’ятниці середньозважений курс продажу становив 27,93 грн/дол.
Сезонні коливання гривня демонструє увесь час після переходу Національного банку до плаваючого курсоутворення у 2015 році. Останні роки наприкінці літа-початку осені традиційно відбувається послаблення гривні.
Що таке гнучке курсоутворення?
Це означає, що валютний курс в Україні визначається співвідношенням попиту і пропозиції, на які впливають як ситуативні, так і фундаментальні ринкові фактори. Тобто курс не встановлюється безпосередньо Нацбанком, як це було до 2015 року.
Залежно від ситуації гривня може зміцнюватись або ж слабнути відносно американського долара. Незначні коливання - це нормально.
За плаваючого обмінного курсу завдання НБУ полягає у згладжуванні надмірних коливань, які відбуваються внаслідок саме ситуативних чинників. Крім того, центробанк має берегти, а в ідеалі - накопичувати резерви на випадок більш серйозних криз.
“Якщо фактори, які склалися в економіці, зумовлюють тиск на послаблення чи посилення курсу, то курс має рухатись у відповідному напрямку, і Національний банк цьому руху не протидіє. Завдання Національного банку - не утримувати курс гривні на певному рівні, а зменшити інтенсивність коливань і, відтак, запобігти погіршенню очікувань та формуванню ризиків”, - пояснює заступник Голови НБУ Олег Чурій.
Хто винен?
Сезонність, зовнішні ринки, МВФ і неефективна українська економіка. З одного боку, перед початком бізнес-сезону зростає попит компаній на валюту. З іншого, енергоресурси у світі не дешевшають, чого не скажеш про основні статті українського експорту.
“Співвідношення експорту до ВВП в Україні складає майже 50%. В експортноорієнтованому Китаї (для порівняння - ред) - менше 30%. Тому ми надзвичайно залежні від попиту на ключові позиції експорту - агропродукцію, метали, хімію. Ця залежність може зникнути лише при потужному розвитку української економіки протягом тривалого часу. Умовно кажучи, коли ВВП зросте вдвічі (не менше, ніж за 10 років при економічному диві), то залежність від зовнішніх ринків не буде настільки відчутною”, - пояснює економіст, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Олексій Геращенко.
За словами заступниці голови Центру економічної стратегії Маріі Репко, фактор МВФ також не давав спокою гравцям ринку і посилював їх занепокоєння, що тривали до офіційного оголошення про приїзд місії фонду у Київ у вересні. Прибуття місії - позитивний сигнал, що дозволяє зменшити психологічний тиск та покращити очікування учасників ринку.
Чому ж не можна просто в сезонні «піки» тримати курс? В Нацбанку пояснюють, що це створить глибші, системні проблеми. По-перше, штучне утримання курсу створює хибне враження у бізнесу, банків і населення, що ризики відсутні. Далі - в економіці накопичуються дисбаланси. А щоб тримати курс фіксованим, Нацбанк має “спалювати” міжнародні резерви, які є «подушкою безпеки» країни для забезпечення фінансової стабільності.
Оскільки за режиму гнучкого курсоутворення динаміка курсу гривні є віддзеркаленням стану економіки, Україні важливо продовжувати проводити структурні реформи та розвивати виробництво товарів з доданою вартістю, які також можна продавати за кордон, щоб отримувати валютні надходження.
До чого тут Туреччина?
Останнім часом занепокоєння додає ринкова нестабільність в Туреччині та Аргентині, яка відбивається на поведінці банків та інших інвесторів щодо ринку країн, що розвиваються, загалом. До таких належить і Україна, каже Марія Репко.
Водночас, Україна слабо інтегрована в світові фінансові ринки, і, відтак, наша економіка досить ізольована від глобальних ризиків. Однак, у Нацбанку кажуть, що з часом українська економіка може відчути відлуння ситуації в Туреччині через зовнішню торгівлю, оскільки країна є одним з найбільших ринків збуту української продукції (у 2017 році на Туреччину припадало 6,4% вітчизняного товарного експорту).
Девальвація ліри може мати і позитивний бік, адже означає зміцнення гривні відносно ліри. А це може призвести до здешевлення турецької продукції в доларовому еквіваленті (а у 2017 році на неї припадало 2,6% товарного імпорту в Україну). Це стане гарною новиною для українських споживачів. Зокрема, це стосується турецьких овочів та фруктів, одягу та взуття, присутніх у споживчому кошику українців.
А ще, кажуть в НБУ, поточний розвиток економічної ситуації в Туречиині несе важливі уроки для України: наскільки важливий незалежний центробанк і що неможливо керувати економікою, і зокрема, валютним курсом, вручну.
Чого чекати далі?
НБУ продовжить бути присутнім на валютному ринку та згладжувати надмірні коливання, кажуть експерти. В цілому, курс гривні залишатиметься плаваючим.
“Курс гривні залежить від ситуації на зовнішніх ринках та цін на продукцію, яку ми експортуємо. Якщо домовленості з МВФ буде досягнуто та надійде черговий транш від Фонду, тиск на гривню із боку психологічних факторів та негативних ринкових очікувань послабиться”, - каже заступниця виконавчого директора Центру економічної стратегії Марії Репко.
“Буде сезонна девальвація до 30 гривень за долар в разі отримання траншу кредиту МВФ і значно суттєвіша в разі неотримання. Прогнозувати конкретні значення неможливо, бо вони залежать від дій і реакцій людей. Можна констатувати, що підстав для стабільної гривні небагато - малі резерви, великі погашення старих боргів, слабкий економічний ріст”, - каже економіст Олексій Геращенко, економіст
Що робити українцям?
Поради тут напрочуд базові, каже Олег Чурій: не зберігайте всі кошти в одній і тій самій валюті - диверсифікуйте валюти, у які ви інвестуєте. Вкладайте в тому числі у нацвалюту, адже вартість гривневих депозитів досі приваблива. І - не беріть на себе зобов’язання в іноземній валюті, якщо ви не маєте стабільного джерела доходу у цій валюті.
Якщо ви не маєте професії, яка має попит на міжнародних ринках, то ваша зарплата в доларовому еквіваленті знеціниться, каже економіст Олексій Геращенко: “Не піддавайтесь паніці, не скуповуйте непотріб, краще інвестуйте в нові знання чи нову професію, бо може так статися, що те, що ви вмієте, буде непотрібним в майбутньому”.