Незважаючи на те, що його було обрано від Республіканської партії, Шварценеггер був противником війни в Іраку та постійно заявляв про те, що Штатам необхідно підписати Кіотський протокол. Розуміючи, що спонсори Республіканської партії ніколи не дозволять адміністрації Джоржда Буша ратифікувати Кіотський протокол, губернатор Шварценеггер закликав американський бізнес проявити власну ініціативу та почати з себе. Тобто запроваджуючи енергозберігаючі технології, не чекати, доки політики, що при владі, почнуть думати про довкілля (а не про гроші спонсорів), які допоможуть на виборах цю владу втримати. І «Залізного Арні» почули.
Доки американські політики намагалися навісити на губернатора, який пішов проти партійної дисципліни, ярлик зрадника, провідні американські компанії почали упроваджувати енергозберігаючі технології. Шварценеггер постійно закликав політиків від Республіканської та Демократичної партій не займатися популізмом, а запроваджувати реальні реформи. Але будь-які реформи, на думку губернатора Каліфорнії, політики мають починати з себе. Неможливо вимагати від людей економити та платити більше податків, в той час як державні чиновники ні в чому собі не відмовляють за бюджетні кошти. У рамках програми скорочення витрат бюджету штату, Арнольд Шварценеггер повністю відмовився від заробітної плати (а це майже 180 тис. доларів на рік).
Кілька місяців тому Арнольд Шварценеггер дав інтерв’ю програмі «Вечірній Ургант». Його попросили дати пораду кандидатові в губернатори Московської області. Шварценеггер сказав таке: «Політик, який переможе на виборах, перш за все має пам’ятати, що незважаючи на те, що в нього є своя власна ідеологія, найголовніше в його роботі – це об’єднувати людей. Він має знайти спосіб служити народу, а не своїй партії. Дуже часто політики застрягають в ідеології і в тому, що вони мають слугувати своїй партії, а не народу».
Хотів би, щоб всі депутати-мажоритарники, а особливо ті, хто сьогодні перебуває під партійними прапорами, уважно послухали пораду від живої легенди. Може тоді депутати не будуть зривати голосування щодо питань, які є дуже важливими для людей, бо ініціаторами законопроекту виступили їхні «ідейні» вороги? Може тоді вони зрозуміють, що парламентські трибуни блокуються тільки аби вгодити партійним лідерам, але ніколи задля захисту інтересів простих людей? Може тоді слуги народу зрозуміють, що це аморально, - волати про тяжке життя пересічних громадян на всіх телеканалах, але при цьому отримувати десятки тисяч гривень матеріальної допомоги з державного бюджету на власне оздоровлення? Може тоді наш парламент, врешті, почне повертати втрачену людську довіру?…