Юридичною мовою проект закону звучить так: Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування». Наразі автори законопроекту очікують пропозиції щодо удосконалення законопроекту від представників бізнесу, податкових консультантів, критику від міжнародних організацій, після чого законопроект передадуть до Верховної ради України. Підготовку до впровадження BEPS розпочали ще у 2016 році. Він не передбачає введення нових податків, а тільки вдосконалення правил задля належного збирання уже існуючих податків.
Впровадження Україною Плану BEPS в національне законодавство є умовою ОЕСР - міжнародної спільноти по боротьбі з ухиленням від оподаткування та підвищення податкової прозорості по всьому світу. В іншому випадку Україна може опинитися в чорному списку, що істотно ускладнює ведення міжнародної діяльності (в банківському, інвестиційному секторі, ускладнює відносини з контрагентами). Весь світ, і Україна в тому числі, прагне до прозорості та відкритості. Проте, відкритість має цінність тільки тоді, коли інформація, котра надається є достовірною. А з достовірністю є деякі проблеми. Уже третій рік в Україні в єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містяться дані про бенефіціарних власників. Проте, тільки за офіційними даними, близько 20% наданої інформації являється недостовірною, так як перевірка при внесенні даних відомостей до реєстру не здійснюється на належному рівні. Для ефективної реалізації плану BEPS України необхідно приєднатися до CRS стандарту - автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунках нерезидентів за міжнародним стандартом (Common Reporting Standard). Дякуючи запровадженню CRS стандарту, а також правилам КІК в ЄС - більше 800 000 осіб розкрили свої офшорні активи та задекларували близько 93 мільярдів євро. Для того, щоб отримати можливість брати участь в автоматичному обміні, Україна повинна здійснити обов'язкову умову, а саме: підписати Багатосторонню угоду ОЕСР про співпрацю між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією. Проте, сам обмін в будь-якому випадку буде здійснюватися на двосторонній основі між конкретними юрисдикціями, які «активують» обмін між собою. Для активації обміну обидві юрисдикції-учасники повинні адаптувати своє внутрішнє законодавство для автоматичного обміну, підписати двосторонню угоду і повідомити про початок обміну між ними Секретаріат ОЕСР.
Для того, щоб інші юрисдикції-учасники (на сьогодні – це 48 держав) виявили бажання обмінюватися інформацією з Україною, наша країна повинна гарантувати надійність збереження інформації отриманої в рамках обміну. Адже, йдеться про розкриття банківської таємниці, котра ні в якому разі не може бути розкрита загалу. Розкриття банківської таємниці - це один із способів втручання в приватне життя людини, котре може бути здійснено тільки з метою попередження вчиненню злочину чи забезпеченню економічної безпеки держави.
Запровадження плану BEPS в українське податкове законодавство є звичайно дуже значним кроком для України. Проте також дуже важливо, як в подальшому дані норми будуть застосовуватись з боку фіскальних органів та чи матиме це позитивний ефект на економіку держави. На сьогоднішній день більшість представників бізнесу готова до прозорості в питанні сплати податків за умови гарантії безпеки з боку держави, а також створення стабільних та зрозумілих правил гри.