Міжсекторальний діалог про майбутнє країни, реалістичні правила співжиття, і визначення питань, які потребують уваги лідерів, – перший крок до осмисленої рефлексії змін у суспільстві у воєнний час та напрацювання алгоритму роботи зі складними темами.
Обговорення відбувалося на основі Збірки есеїв провідних українських мислителів, яку впорядкував Інститут у рамках проєкту. Серед авторів текстів – Сергій Пролеєв, Вікторія Шамрай, Олеся Островська-Люта, Олег Хома, Володимир Єрмоленко, Вахтанґ Кебуладзе, Ярослав Грицак, Павло Шеремета, Сергій Корсунський та Всеволод Речицький. Повний текст збірки доступний за посиланням: https://bit.ly/41ch6OU.
Під час семінару учасники говорили про:
- Договір з собою як передумову суспільного договору країни.
- Історичний шанс навчитися інтегрувати суспільство та інвестувати в країну.
- Формування суспільного договору “заради”, а не “щодо”.
- Дієве лідерство для розбудови майбутнього України.
- Реінтеграцію співгромадян тимчасово окупованих територій.
- Баланс між справедливістю та правосуддям і бажанням помсти.
- Ексклюзивний чи інклюзивний характер суспільного договору.
- Проблематику травми України як постколоніальної країни.
- Взаємозвʼязок довіри громадянина до держави та відповідальності.
- Суспільство самоврядних індивідів та місце людини у системі державних правовідносин.
- Правовий статус суспільного договору та доцільність/необхідність його відображення у Конституції України.
- Дерегуляцію як передумову розвитку бізнесу.
- Важливість розвитку лідерства та появи в українському суспільстві “policymakers”, які мають стати агентами/“дизайнерами” змін суспільного договору.
Однак, є непрості питання, відповіді на які ще доведеться знайти:
- чи готове українське суспільство погодитися на авторитарний тип врядування задля перемоги України?
- якими є межі необхідної для воєнного стану цензури?
- як і в якій мірі держава повинна втручатися в релігійні справи?
- яким має бути вплив держави у регулюванні економічних та політичних процесів?
- як вирішувати демографічну кризу, зокрема, питання повернення українців, які вимушено виїхали за кордон?
Динамічне обговорення відбулося щодо доцільності юридичного закріплення положень суспільного договору. З одного боку, положення суспільного договору можуть бути зафіксовані у Конституції України, з іншого, метафоричність концепції суспільного договору передбачає, зокрема, усвідомлення домовленостей і правил у суспільстві, які є актуальними на конкретний момент.
Ключовими сферами, які мають бути у фокусі держави, на думку учасників, є: безпека, освіта, справедливість та чесність. Безпека має залишатись найвищим пріоритетом для сталого розвитку. Проте, деякі учасники зауважили, що фокусуватися потрібно на усіх цих сферах одночасно: поширювати культуру освіти, працювати над забезпеченням справедливості та чесності шляхом розбудови ефективної системи правосуддя.
Семінар модерували Денис Полтавець, директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ, та Олег Хома, філософ та завідувач кафедри філософії та гуманітарних наук ВНТУ.
Аспен Інститут Київ заохочує долучитися до підтримки діалогу про суспільний договір України на різних майданчиках задля синергії та співдії для розбудови майбутнього країни.
Проєкт «Суспільний договір для України» реалізується за підтримки NED (National Endowment for Democracy).