ГоловнаБлогиБлог Виталия Тараненко

Безмандатні

Перегони троянських коней дійшли до фінішу. На Хмельниччині із понад семи десятків кандидатів у народні депутати лише сім стали повноцінними володарями мандату народного обранця. Решта учасників задовольнилася “почесними” другими, третіми, четвертими і так далі місцями.

Ми вирішили опублікувати “хіт-парад” осіб з претензією на столичних небожителів, котрі мали реальні шанси опинитися у Верховній Раді VII скликання від Хмельниччини.

Жоден, заявлений Партією регіонів кандидат у народні депутати, не пройшов іспиту на довіру виборців
Фото: Виталий Тараненко
Жоден, заявлений Партією регіонів кандидат у народні депутати, не пройшов іспиту на довіру виборців

Олександр Слободян (187 округ з центром м. Хмельницький). Для київського бізнесмена і президента корпорації “Оболонь” парламентські вибори виявилися важким випробуванням із неспівмірною тратою грошей. Він посів друге місце, поступившись з різницею 10574 голосів кандидату від опозиції Олегу Лукашуку. Взагалі гонитва пана Слободяна за депутатським мандатом будувалася на пивному імені “Оболоні” та майбутніх планах — зведенні нових заводів у Хмельницькому та створенні додаткових десять тисяч робочих місцях. Навіть римовані біл-борди в останні дні перед виборами красномовно тиснули на мізки хмельничан: “Хочеш щастя хмельничанам — голосуй за Слободяна!”

Для менш захищених верств населення корпорація Слободяна щотижнево проводила сільськогосподарські ярмарки у мікрорайонах обласного центру. На продукції власного виробництва вирішили не економити — за будь-яку покупку електоральна одиниця одержувала безкоштовно пляшку квасу або “Живчику”.

Під завісу передвиборчої агітації Слободян привіз до Хмельницького відомі рок-гурти. Родзинкою заходу була повітряна куля, яка щедро підіймала в небо хмельничан.

Одна з причин поразки київського бізнесмена, очевидно, полягає в звуженому живому спілкуванні зі своїми виборцями. Адже за три місяці, що відведені на політичну пропаганду, Олександр Слободян практично не з’являвся на людях, віддавши перевагу розмовам з газет, радіо і телебачення.

Віктор Коліщак (188 округ з центром м. Хмельницький). Цей неординарний “пасажир”, за яким закріпився ярлик невезунчика, вчетверте програв виборчий тоталізатор. Цього разу Віктор Михайлович поступився (уявіть!) 469 голосами самовисуванцю і депутату обласної ради Сергію Лабазюку. Задля прихильності виборців пан Коліщак відмовився від важкого партійного тягаря — Єдиного центру — і на вибори пішов, як самовисуванець. А за день до голосування зробив сенсаційну заяву: “Неймовірний тиск, який чиниться в області Партією регіонів та особисто її керівником Ядухою переходить усі межі… Використовуючи владний ресурс, забезпечуються відсотки рейтингу Партії регіонів”. Мабуть, забув Віктор Коліщак, що саме губернатор Василь Ядуха наразі виступає одним із його роботодавців (офіційна посада Коліщака — голова Хмельницької райдержадміністрації).

Тепер переможений намагається махати кулаками після бійки, що, за законами жанру, є примітивним піар-ходом і, наврядчи, позначиться на зафіксованому ЦВК результаті. За словами В.Коліщака, 188 окружвиборчком сфальсифікував результати волевиявлення і зараз доробляє уточнені протоколи. До ОВК кандидат підтягує своїх людей та ЗМІ.

Віталій Олуйко (189 округ з центром м. Красилів). Виграти у свободівця Ігоря Сабія пану Олуйку забракло 746 голосів. Одна з причин — Віталій Миколайович обрав на вибори “дах”, який не досить користується попитом у подолян. Це Партія регіонів. Крім цього, злий жарт з регіоналом Олуйком зіграли його задекларовані мільйони. За даними його декларації, за минулий рік на банківських рахунках лежить понад 3 мільйони гривень. Ця інформація автоматично відбилася на незаможних селянах, котрі проживають в мажоритарному окрузі кандидата від ПР.

Сам Олуйко назвав парламентські вибори брудними. “Відбулися найбрудніші вибори до Верховної Ради України в історії нашої держави”, — сказав він. За відомостями поінформованих джерел, після поразки регіонала “під роздачу” потрапили чиновники Красилівського, Теофіпольського, Білогірського та Ізяславського районів, яких змусили писати заяви на звільнення.

Олександр Буханевич (189 округ з центром м. Красилів). У минулому помаранчевий губернатор Хмельниччини, а нині голова обласної громадської організації “Об’єднання за Батьківщину” програв свободівцю 2015 голосів. Свою передвиборну діяльність Буханевич будував на одному електоральному полі зі свободівцем Сабієм. Фактично їхня “дуель”перетворилася словесну на гру: “Ні, я опозиціонер. Ні, я опозиційніший тебе. Ні, я опозиціонер, бо йду від Об’єднаної опозиції. Ні, я опозиціонер тому, що йду від “Об’єднання за Батьківщину”.

Василь Сидор (190 округ з центром м. Шепетівка). 3863 — саме стільки розділяє діючого мера Славути і кандидата від опозиції від заповітної мрії депутатства. Поступився він відомому бізнесмену і мільйонеру Сергію Буряку, якого неофіційно підтримувала влада.

До того ж давня неприязність склалася у голови Хмельницької ОДА Василя Ядухи до мера Славути. Доходило до маразму: перед візитом Ядухи до Шепетівки комунальники самовільно заклеїли передвиборні біл-борди Сидора.  

Микола Дерикот (191 округ з центром м. Старокостянтинів). Фіаско діючого голови Хмельницької обласної ради з різницею 4117 голосів проти самовисуванця Віктора Бондара стало хрестоматійним прикладом боротьби центрів впливу. Адже останній має загальноукраїнський політичний досвід, працюючи на керівник посадах при президенті Віктору Ющенку. Також встиг вже подружитися з донецькими, котрі доручили йому ласу ділянку роботи на Державній митній службі.

Що стосується М.Дерикота, якого поєднують з регіоналами Єдіном і Клюєвом, то його, швидше за все, “злили” з практичних міркувань: він робить результат для партійних списків регіоналів і, по можливості, бере на себе весь негатив партії влади.

***

Таким чином вибори по мажоритарних округах Хмельниччини дали цікаву картинку: жоден, заявлений Партією регіонів кандидат у народні депутати, не пройшов іспиту на довіру виборців. Ба більше — за партійними списками електоральна популярність Партії регіонів на Поділлі зменшилася порівняно з місцевими виборами 2010 року: 18,6% проти 21,6%. Втрата цілих 3%!

Опозиція втратила на виборчому “фронті” п’ятьох бійців. Керівництво регіонального штабу Об’єднаної опозиції показало декораційну роботу на фоні загальної підтримки подолянами ОО — 37,6%.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram