Та все ж тактично Путін візит до Польщі виграв. Хоч той почався з конфузу. Під час маневру в аеропорту Варшави літак з обслугою зачепився крилом за бетонний стовб. На щастя, ніхто не постраждав, але, як кажуть, осад залишився.
31 серпня глава уряду Росії оприлюднив у найавторитетнішій польській Gazeta Wyborcza свій «Лист до поляків». Відшукати газету цього дня вдалося не всім. Кіоскери Гданська розводили руками – «так, заради Путіна розкупили». Понад півмільйонний наклад розлетівся наче гарячі пиріжки. Дехто, сам бачив, читав епістолу з роздрукованих на ксероксі аркушів.
Текст багатьох розчарував. Визнання героїзму поляків на тлі багатослів’я про непричетність Радянського Союзу до знищення Польської держави. Водночас, канцлер ФРН Ангела Меркель у зверненні до преси напередодні річниці війни в чергове наголосила на відповідальності своєї нації в ініціюванні війни. Не уряду, націонал-соціалістичної партії чи персонально Гітлера, а всіх німців. Бо за європейськими мірками народ відповідає за тих, кого обирає.
Дуже сильний хід зробив польський президент Лєх Качинський. Він назвав «гріхом» участь Польщі у розподілі Чехословаччини. Це те, чим дорікають полякам. І в глави держави вистачило сили на весь світ попросити вибачення у сусідів. Та для Путіна слово «вибачте» заскладне.
Але найбільше чекали все-таки не газетної полеміки, а «історичного» виступу Володимира Путіна у підніжжя монумента польським героям перших днів вересня. Тим, які загинули, ще не усвідомлюючи, що вони стали першими жертвами Другої світової.
Путін не обманув очікувань. Він несподівано образно сказав дослівно так: «Если кто-то хочет доставать из старой заплесневелой булки изюм…». Такого зухвальства в Польщі не чекали.
Прем’єр Туск, оскільки був хазяїном урочистостей, не міг собі дозволити бути нечемним. Але на нього дивилися не лише очі Меркель і Путіна, але й мільйони поляків. Він знайшов оригінальне рішення –
неодноразово підкреслюючи, що саме радянські солдати «звільнили наші землі, але не могли дати нам свободи, бо самі були невільними». П’ять мільйонів поляків стали жертвами нацистів, 150 тисяч –
більшовиків. Ще 1,8 млн. осіб, за оцінкою професора історії Войцеха Матерского, були репресовані.
Соціологи з GfK Polonia в дні урочистостей оприлюднили дані, що 62% поляків вважають, що сила радянських злочинів дорівнює злочинам нацистів. 65% вважають, що 1945 року Польща була не визволена, а окупована СРСР. 30% опитаних вважають вплив Польщі в перемозі над Німеччиною «вирішальним». Відомий історик Норман Девіс називає такі незвичні результати «доволі тверезим поглядом, адекватнішим за погляд пересічного британця, вже не кажучи про американця».
Ще одна цифра однозначно спростовує традиційні російські звинувачення у «клінічній русофобії поляків» – лише четверо із сотні опитаних вважають єдиним винуватцем трагедії сталінський Радянський Союз. До слова, 2% називають призвідниками війни себе, поляків.