До 30-річчя вибуху атомного реактора на Чорнобильській АЕС журналіст LB.ua - в рамках прес-туру - побував у зоні відчуження, де триває будівництво спеціальної захисної арки.
Журналістам показали майданчик будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива сухого типу. Провели екскурсію заводом переробки рідких радіоактивних відходів. А також продемонстрували зону монтажу нового безпечного конфайнмента (захисної арки - ред.), який, зважаючи на розрахунки, повинні насунути на четвертий енергоблок у листопаді.
Про те, як виглядає ЧАЕС сьогодні, як і чим живуть його працівники і "вимерле" місто Прип'ять, дивіться в репортажі Макса Требухова.
***
Перше, що зустрічаєш, коли потрапляєш на територію АЕС - будівля «гарячого цеху» на території СВЯП-2 (сховище відпрацьованого ядерного палива):
Зовнішні стіни СВЯП-2:
Поблизу «гарячого цеху» СВЯП-2 тривають будівельні роботи:
Пневматичний поршень, розроблений корпорацією Skoda спеціально під проект СВЯП-2:
У ящиках містяться контейнери для зберігання залишків ядерного палива:
СВЯП-2 з «робочої» сторони. У круглі ніші помістять контейнери з відпрацьованим паливом для тривалого зберігання, потім їх закриють бетонними плитами:
«Гарячий цех» зсередини. У спеціальній камері паливні пенали розбиратимуть за допомогою маніпуляторів і пакуватимуть у контейнери для тривалого зберігання:
Дозиметричний контроль доводиться проходити щоразу в міру пересування з об'єкта на об'єкт. Цей розташований на вході у їдальню:
Журналістів почастували смачним обідом:
Із затишної сучасної їдальні переходимо на вулицю - до 5-го і і 6-го недобудованих енергоблоків Чорнобильської АЕС, які завмерли на десятиліття:
А так зараз виглядає 4-й енергоблок, на якому 1986 року стався вибух, зі старим укриттям. Вентиляційна труба - нова, побудована для реалізації проекту безпечного укриття:
Висота арки становить 110 метрів, довжина - 165 метрів, а арковий сегмент - 260 метрів. Через величезні розміри арку збудували з двох частин, які з'єднали влітку 2015 року. Призначення арки - захист довкілля від радіоактивного випромінювання, а також забезпечення можливості розбирання конструкцій блоку і переміщення ядерних відходів. Однак цей процес доволі тривалий. Після зведення арки почнуться роботи з перетворення "Укриття" на екологічно безпечну систему, потім потрібно демонтувати нестабільні конструкції і витягнути паливовмісні маси.
Докладно про це можна прочитати в тексті Неллі Вернер "Брудна земля".
4-й енергоблок видно через захисну арку:
Разом з 5-м і 6-м енергоблоками недобудували й градирню - призначену для них вежу для охолодження води атмосферним повітрям:
Створений колись штучний ставок-охолоджувач уже кілька років планово осушують:
На проходження останнього санпропускника працівників станції відвозить автобус. Потім люди їдуть електричкою в Славутич:
Ця композиція "Голуб тримає мирний атом у дзьобі" розташована на будівлі адміністративного корпусу ЧАЕС. Хоча складається враження, що атом усе-таки не мирний:
Дорогою в Прип'ять зустрівся ще один поршень Skoda, який транспортували на ЧАЕС:
Красиві пустельні ліси в напрямку Прип'яті:
А от і сама Прип'ять. Місто, в якому зупинився час:
Перед тим як покинути зону ЧАЕС, журналісти повинні пройти два дозиметричні контролі, перший з них - на КПП «Полісся». Працівники станції роблять це щодня:
КПП «Полісся»:
Автобусна станція в Чорнобилі - єдине місце, де зберігається видимість життя. Тут є навіть два магазини:
Знак на в'їзді в місто Чорнобиль:
Другий обов'язковий і вже останній дозконтроль - на КПП "Дитятки". Тут зона відчуження закінчується.
