ЦВК і Виборчий кодекс
Переобрати ЦВК у президентській фракції сподівались ще минулого політичного сезону, однак це питання розсварило БПП (висуванців якого у списку кандидатів в ЦВК найбільше) з усіма іншими фракціями, які вважали, що запропонований президентом розподіл місць - несправедливий.
Дійшло до того, що після невдалого рейтингового голосування по ЦВК, фракція БПП демонстративно пішла геть з зали засідань. «Народний фронт» і решта залишились і проголосували за один законопроект, продемонструвавши спроможність працювати без найбільшої парламентської фракції. Детальніше про той день можна прочитати в тексті: Без БПП, зате з «Опоблоком». У парламенті з’явилася нова «широка коаліція».
Після того депутати розійшлись на канікули, а питання ЦВК знову «зависло».
На брифінгу 23 серпня голова Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що ЦВК має бути переобрана до жовтня.
В БПП це питання зараз також називають пріоритетом номер один.
«Ми запропонували всі можливі компроміси. Треба просто поставити на голосування», – сказав LB.ua заступник голови фракції Сергій Березенко.
Голова фракції «Народний Фронт» Максим Бурбак теж називає оновлення ЦВК серед першочергових завдань.
«Особливо зважаючи на блокування цим складом виборів в ОТГ, це необхідно терміново зробити», – пояснив він LB.ua. Хоча підкреслив, що найважливішими для фракції все ж є питання оборонні.
Можливо члени коаліції дійсно знайшли компроміс у питанні ЦВК, але в розмовах не під запис багато депутатів БПП і НФ скептично оцінюють шанси переобрати комісію.
Так само скептично відкликаються й про перспективи ухвалення Виборчого кодексу.
Проект Виборчого кодексу (законопроект №3112-1) пропонує замінити мажоритарну систему на відкриті виборчі списки та знизити прохідний бар’єр у Верховну Раду з 5 до 4%.
Кодекс фактично випадково був проголосований у першому читанні ще 7 листопада. Після цього в парламенті не раз лунали заклики ухвалити Виборчий кодекс в цілому, але поки успіхом вони не увінчались. Старим гравцям української політичної системи не надто хочеться змінювати правила гри.
Безпекові питання та курс на НАТО
Головним «оборонним» законом минулої сесії став президентський Закон «Про національну безпеку». Його Верховна Рада ухвалила 21 червня. Закон цей рамковий і для його нормального функціонування депутати повинні проголосувати ще ряд інших законопроектів.
Зокрема, член комітету з питань безпеки і оборони, депутат від «Народного Фронту» Андрій Левус повідомив, що зараз готується законопроект, покликаний посилити парламентський нагляд у сфері безпеки.
Нагадаємо, що в Законі «Про нацбезпеку» депутати передбачили створення нового комітету Верховної Ради, який має здійснювати нагляд за спецслужбами. В новому законопроекті, за словами Левуса, пропишуть, що спеціальні уповноважені цього комітету матимуть право доступу до оперативних справ українських спецслужб.
Окрім цього, у законопроекті хочуть посилити функції Рахункової палати і омбудсмана та прописати створення комісії з дотримання прав людини під час оперативно-розшукових дій.
Цей законопроект, за словами Левуса, буде поданий від Кабінету міністрів.
Ще два законопроекти, які б мали стати доповненням до Закону «Про національну безпеку» – це законопроект про реформу Служби безпеки України, а також законопроект про внесення змін до Закону «Про державну таємницю».
Перший законопроект начебто розробляють в самому СБУ і довгий період про нього нічого не чути.
Другий законопроект поки перебуває тільки на стадії концепції. Над ним працюють дві групи. Одна – на чолі з Андрієм Левусом. Ще одну концепцію, за словами депутатки Світлани Заліщук (яка працює над концепцією разом з Левусом) розробляють в Адміністрації президента. Сам Андрій Левус сподівається, що робочі групи вдасться об'єднати в одну, щоб напрацювати один законопроект.
Суть концепції, яку поки розробляє депутатська робоча група полягає в тому, щоб зняти надмірну таємничість у сфері оборони.
На думку Світлани Заліщук, важливо змінити Закон «Про державну таємницю» так, щоб він вичерпно визначав основні критерії засекречення і впроваджував принцип “обґрунтування засекречення”.
«Для абсолютної більшості оборонних закупівель за практиками країн-членів НАТО не можуть бути засекречені: вартість контракту, предмет закупівлі – його назва, чи код і виробник, або постачальник», – йдеться в обґрунтуванні ідеї, яке показала LB.ua Заліщук.
Своє персональне бачення того, як мали б виглядати відповідні зміни до Закону «Про державну таємницю» має і секретар оборонного комітету Іван Вінник. Він каже, що свою концепцію винесе на обговорення комітету і намагатиметься зібрати робочу групу для напрацювання відповідного законопроекту.
«Я хочу запропонувати зміни, які будуть відповідати тому, як це в США. Те, що стосується якихось стратегічних речей (наприклад, ракетний комплекс «Вільха», ракетний оперативно-тактичний комплекс «Гром», ще його називають «Сапсан») – засекречено. Те, що йде на споживання – патрони, кулі, снаряди – немає змісту засекречувати. Тобто це дозволить на 50% розсекретити державне оборонне замовлення, на мій погляд. Таким чином ми суттєво просунемося у частині нейтралізації критики, що лунає у цей бік», – говорить він.
Голова фракції БПП Артур Герасимов натомість наполягає, що одним із перших завдань Верховної Ради має бути розгляд змін до Конституції, які пообіцяв внести президент 24 серпня. Йдеться про закріплення в Конституції намірів України стати членом ЄС та НАТО.
Весна реформ, що протекла у осінь
У свою чергу представник Кабінету міністрів у парламенті Вадим Денисенко сказав LB.ua, що уряд очікує від Верховної Ради ухвалення 25 економічних законопроектів. Ці законопроекти Володимир Гройсман представляв ще минулої весни, тоді їх було 35. 25 з них, за словами Денисенка, перекочували на осінь. Він каже, що політики у них мало, тому сподівається, що кабмінівські ініціативи будуть проголосовані без проблем.
Не менш важливо для Кабміну, щоб депутати вчасно ухвалили бюджет на 2019 рік.
Передвиборча Рада
Останні місяці роботи Верховної Ради перед канікулами запам’ятались скандалами і сварками. Частина Верховної Ради мліла від страху перед достроковими виборами, іншу частину це веселило. Багато важливих речей і законопроектів загубились у цьому вирі політичних пристрастей.
Осінній політичний сезон дасть старт активній фазі президентської гонки, а тому пристрастей стане ще більше. Тож депутати і ставлять під сумнів ухвалення багатьох законопроектів, які ми згадували у тексті.