Міністр закордонних справ Павло Клімкін побоюється, що кримінальна справа проти історика, голови українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича може стати початком наступу на демократію в Польщі.
Про це йдеться в фейсбуці міністра.
"У Польщі все-таки почалося кримінальне провадження проти одного з лідерів української громади, відомого історика Григорія Купріяновича. Люблінський воєвода пан Пшемислав Чарнек подав на нього в суд за те, що той 8 липня цього року виступив з промовою в селі Сагринь (Польща) на відкритті пам'ятника місцевим українським селянам, які в 1944 році стали жертвами каральної акції підрозділу Армії Крайової. «Виною» Г. Купріяновича, наскільки я розумію, стало те, що він «мав сміливість» сказати, хто був жертвою, а хто вчинив злочин, тобто ще раз озвучив давно відомі факти, які досі нікому навіть у голову не приходило заперечувати", - написав Клімкін.
За його словами, Купріянович став однією з перших жертв нового польського закону про Інститут національної пам'яті, який дозволяє притягувати до кримінальної відповідальності за трактування історії, яке відрізняється від офіційного.
"Як на мене, громадянське суспільство Польщі має серйозні підстави для тривоги. Саме такі поодинокі прецеденти, які трапляються десь у регіонах і до того ж спрямовані проти представника національної меншини, неодноразово ставали в різних країнах початком широкого наступу на демократію", - вважає міністр.
Водночас він упевнений, що ця конкретна ситуація є радше спробою регіонального польського політика заробити дешеву популярність на роздуванні міжнаціонального скандалу.
Клімкін закликає демократичну громадськість виступити на захист Купріяновича.
Нагадаємо, 9 липня Люблінський воєвода Чарнек заявив, що українські заходи в Сагрині були "однією великою провокацією". За його словами, вбивства українців там мали місце 10 березня 1944 року і ніяк не співвідносяться з датою 8 липня.
У цей день президент Польщі Анджей Дуда вирушив на Волинь, щоб вшанувати пам'ять убитих поляків у 1940-ві роки, а президент Петро Порошенко вирушив у польську Сагринь.
Чарнек тоді також пообіцяв подати в прокуратуру скаргу на голову Українського товариства Польщі Гжегожа Купріяновича, який порівняв події в Сагрині з подіями на Волині. На думку Чарнека, порівняння "130 тисяч жертв геноциду з декількома сотнями осіб, які загинули в Сагрині, може бути злочином".