Під час візиту в Україну президент Польщі Анджей Дуда знову назвав події Волинської трагедії 1943-44 років "геноцидом" і "етнічною чисткою" тодішнього місцевого польського населення з боку українців. Після цього він закликав до дружби між двома народами, яка, за його словами, повинна спиратися "на правду", зазначає Радіо Свобода.
У селищі Олика на Волині Дуда відвідав кладовище, на якому поховані загиблі під час Волинської трагедії місцеві поляки.
Під час промови президент Польщі, зокрема, нагадав, що 11 липня поляки відзначатимуть 75-ту річницю геноциду на Волині. "У Польщі це буде Національний день пам'яті жертв геноциду, вчиненого на Волині проти поляків українськими націоналістами", - сказав польський президент.
Prezydent @AndrzejDuda: 11 lipca będziemy obchodzili 75. rocznicę ludobójstwa na Wołyniu (…). To bardzo smutna data dla wielu polskich rodzin, które straciły na Wołyniu swoich najbliższych. Szacuje się, że było to około 100 tys. Polaków.#Wolyn43 pic.twitter.com/xmCybGpBxv
— Kancelaria Prezydenta (@prezydentpl) 8 июля 2018 г.
"Це була не війна між Польщею і Україною - це була звичайна етнічна чистка, як ми це назвали б сьогодні. Йшлося просто про те, щоб усунути поляків з тих територій... Наслідком цього були акції у відповідь з польського боку... Вражає вже сама диспропорція: (загинули) близько 100 тисяч поляків, близько 5 тисяч українців. Вона насправді справляє величезне враження. І це, вибачте, це і є історична правда", - висловив Дуда офіційну позицію Варшави.
- To nie była żadna wojna między Polską czy Ukrainą, to była czystka etniczna. Chodziło o to, żeby Polaków z tych terenów usunąć. Takie decyzje zostały wówczas podjęte na szczeblu politycznym przez ukraińską organizację OUN-B i zlecone do wykonania UPA - #PAD#Wolyn43 pic.twitter.com/p6djNCcXBP
— Kancelaria Prezydenta (@prezydentpl) 8 июля 2018 г.
При цьому він закликав "будувати дружбу між нашими народами".
Дуда згадав, що Польща підтримує Україну в реформах, економічно, в її прагненні до Європейського Союзу, у прагненні повернути захоплені й окуповані території, в тому, щоб Росія припинила окупацію українських земель і щоб повернувся мир в Україні в межах, визнаних міжнародною спільнотою.
У той самий час президент Польщі повторив: "Хотів би, щоб наші відносини спиралися на правду, яка буде вести нас до добрих відносин, до дружби між нашими народами".
Протягом Волинської трагедії 1943-44 років, яку в Польщі офіційно називають "Волинською різнею", в результаті дій Української повстанської армії, з одного боку, і низки польських формувань - націоналістичних, комуністичних і колабораційних із нацистами, з іншого, загинули десятки тисяч людей. При цьому число жертв серед місцевих поляків, за даними різних істориків, в тому числі польських, оцінюється від 30 до 70 тисяч осіб. Цифр офіційної Варшави - 100 тисяч загиблих поляків - не підтверджує майже ніхто.
Кількість убитих українців оцінюють від 5 тисяч (цю найнижчу оцінку використовує польська влада) до понад 20 тисяч осіб.
Події Волинської трагедії польська влада давно називає "етнічними чистками", а 2016 р. у Польщі перейшли до офіційного визначення "геноцид". Єдиними винуватцями трагедії називають "українських націоналістів". Заперечення української влади і нагадування про спільну відповідальність за трагедію і про злочини поляків проти українського населення Польща при цьому відкидає і наполягає, щоб Україна визнала ту "історичну правду", яку диктує Варшава. Політичні суперечки, зокрема, пов'язані з оцінками тих подій, призвели останнім часом до зростання напруження у відносинах між двома країнами.
Того самого дня, 8 липня, президент України Петро Порошенко відвідав Польщу - село Сагринь, де взяв участь у відкритті Меморіалу пам'яті українців, загиблих від рук польської армії 1944 року. Голова Української держави закликав Польщу переглянути положення закону про ІНП, що стосуються українців.