Дуже довге питання
Вже три роки Національне антикорупційне бюро діє без аудиту, тобто зовнішньої перевірки того, чи не порушують детективи українське законодавство під час своєї роботи, та чи ефективно взагалі працює антикорупційний орган. Щоб розпочати аудит, який передбачений Законом про НАБУ, необхідно вибрати трьох аудиторів: від парламенту, від президента і від Кабміну.
У травні 2017 уряд обрав аудитора по своїй квоті – ним став професор Михайло Буроменський (з 2009 по 2012 роки працював суддею ad hoc Європейського суду з прав людини, зараз – президент Інституту прикладних гуманітарних досліджень і викладач кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка).
На цьому процес і заштопорився. Президент чекає поки парламент визначиться зі своїм висуванцем. На думку опозиційних депутатів, глава держави хоче уникнути зайвої критики, провівши зручного собі кандидата через квоту парламенту, а самому призначивши не надто суперечливу особу. Так, парламентська квота стала полем битви між опозиційними депутатами і коаліцією.
Чому усі переймаються тим, хто стане аудитором?
Справа у тому, що існує дуже мало шляхів звільнення директора НАБУ. Один із таких – це незадовільні висновки аудиту. Опозиціонери побоюються, що якщо влада отримає двох «своїх» аудиторів, результати перевірки можуть бути не на користь НАБУ, і теперішнього директора Бюро Артема Ситника змусять піти з посади.
Деякі представники фракцій БПП і «НФ» насправді не приховують, що й без аудиту вони вважають роботу Бюро незадовільною.
6 грудня 2017 року – після того як майже рік парламент безуспішно намагався призначити аудитора по своїй квоті, глави фракцій БПП і «НФ» Артур Герасимов та Максим Бурбак зареєтрували в Раді законопроект, який дозволяв звільнити директора НАБУ без аудиту, однак відкликали його після шквалу критики.
До грудня минулого року відбулось два конкурси на посаду аудитора від парламенту. На першому коаліція вимагала призначення британського приватного детектива Найджела Брауна, який свого часу, зокрема, розслідував убивство колишнього співробітника російських спецслужб Олександра Литвиненка, отруєного у Лондоні полонієм-210. Опозиція та антикорупційна спільнота зустріла його кандидатуру агресивно: тоді ще голова Антикорупційного комітету Єгор Соболєв, нарік британця «лижним інструктором», натякаючи на історію з фальшивим підписантом угоди про будівництво LNG-терміналу. Претензій до Брауна було багато, зокрема насторожувала історія про те, що свого часу Скотланд Ярд розслідував справу, що нібито пан Браун дав хабаря британському поліцейському за делікатну інформацію в інтересах свого російського клієнта.
Сам Соболєв і його однодумці хотіли, щоб аудитором став американець Роберт Сторч – заступник генерального інспектора США, (Офіс генерального інспектора США займається виявленням і розслідуванням корупційних злочинів).
Після другого конкурсу у БПП наполягали на призначенні професора Олександри Яновської (професор кафедри правосуддя КНУ імені Тараса Шевченка, понад 20 років займається адвокатською діяльністю), а депутати-єврооптимісти переконували, що аудитором має стати один з екс-прокурорів: Карлос Кастресана (працював прокурором Верховного Суду Іспанії, очолював Комісію ООН проти безкарності в Гватемалі) або Марта Борщ (американський прокурор, була обвинувачувачем у справі екс-прем’єра Павла Лазаренко, зараз – адвокат одіозного нардепа-утікача Олександра Онищенка). Зрештою, і того разу парламенту не вдалось обрати аудитора.
Велику роль у цій історії відігравав тодішній голова Антикорупційного комітету Ради Єгор Соболєв. Він усіма можливими способами намагався протистояти кандидатам, яких, на його думку, «протягували» в БПП. Фактично, саме через ці дії Соболєва й звільнили з посади голови комітету 6 грудня минулого року.
Третя спроба
5 квітня цього року Антикорупційний комітет оголосив новий, вже третій, конкурс на аудитора НАБУ по квоті парламенту.
На нього подалось п'ять кандидатів: правозахисник, партнер компанії Baker & McKenzie Томас Файерстоун; член Колегії адвокатів Ізраїлю Вадим Меламед; український правознавець-міжнародник Володимир Василенко; глава асоціації боротьби з організованою злочинністю «Антимафія» Юрій Ліхненко; пенсіонер Валерій Небога (у графі досвід вказав, що у 2015 році брав участь у конкурсі на посаду директора НАБУ, пізніше подавався на різні посади від детектива до керівника управління).
Кожного з них, члени комітету мали б перевірити на відповідність вимогам до аудиторів, і після того призначити дату співбесід фіналістам, що пройдуть відбір. Такий план дій передбачає Постанова про процедуру обрання аудиторів НАБУ.
Та ще до зустрічі з кандидатами Комітет ВР з питань боротьби з корупцією знову розколовся навпіл. Опозиційна його частина в один голос почала наполягати, що аудитором повинен стати саме американець Томас Файєрстоун, якого рекомендувало Посольство США та організація «Transparency international». Про Фаєрстоуна відомо, що той впродовж шести років працював у відділі боротьби з організованою злочинністю прокуратури США у Нью-Йорку, де спеціалізувався на справах російських олігархів та чиновників.
Два пленарних тижні Антикорупційний комітет намагався розглянути кандидатів, втім, засідання щоразу зривалось через відсутність кворуму. Що показово, на засідання не з'являлись як представники БПП, «НФ» і «Опозиційного блоку», так і «євроооптимісти».
Співбесіди
6 червня кворум на Антикорупційному комітеті таки зібрався. Цього дня церемонитись з регламентними нюансами депутати вже не стали, представники коаліції в комітеті проголосували за те, щоб провести співбесіди одразу ж у середу.
Це дуже обурило опозиціонерів – Лещенка, Добродомова, Парасюка і Соболєва, які у підсумку пішли геть із засідання комітету.
Співбесіди у середу все ж таки провели. Найбільше питань прозвучало на адресу Томаса Файєрстоуна. З ним депутати зідзвонились по скайпу.
Американець добре знає російську мову, якою й розмовляв з членами комітету. Це дуже обурило депутатку від БПП Тетяну Ричкову, до слова – зазвичай російськомовну, яка почала докоряти американцю, що той не володіє державною мовою України.
А депутат від БПП Іван Мельничук розпитував у екс-прокурора США, чи його, бува, не вербували ФСБ.
Депутати помітно квапились ухвалити рішення, тому за якихось півтори години вони вже вийшли на рейтингове голосування.
Найбільше голосів отримали Василенко (13 «за») і Файєрстоун (10 «за»). 13-ма голосами члени комітету вирішили рекомендувати Верховній Раді обох цих кандидатів.
Василенко і його зв'язки з Адміністрацією президента
«Я в своєму житті нікому не давав і не брав хабарів. Я ніколи не був на цих, так званих, грантах. Я нормально спав, вів нормальний спосіб життя. Зберіг себе. На мене чинили тиск ще за радянських часів, у тому числі і КДБ, я звик до тиску. Звик тримати удар», – переконував Василенко журналістів після закінчення комітету.
Саме його називають найбільш імовірним аудитором по квоті парламенту.
«У мене сьогодні є надія, що Василенко виявиться людиною з сильним стержнем, бо я знаю його як людину з сильною позицією», – заявив після засідання комітету позафракційний депутат Віктор Чумак. Він переконаний: аудитором стане саме Василенко.
Про Василенка відомо, що він працював суддею в міжнародному суді ООН і представником України в Раді ООН з прав людини.Також працював в Міністерстві закордонних справ, подав у відставку, коли до влади прийшов Янукович. З 2010 року працює професором у Києво-Могилянській Академії.
Він є батьком чинного члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів Андрія Василенка. Василенка молодшого звинувачували в «протягуванні» на посади до Верховного суду суддів Кізюн та Лісовську, що виносили вироки проти учасників Революції Гідності.
Володимир Василенко також не приховуває, що у нього є зв'язки в Адміністрації президента.
«Там є люди, які у мене вчились, є люди, з якими я раніше співпрацював. Це ж така справа», – зізнався він у розмові з LB.ua, відмовившись уточнювати, з ким саме з Адміністрації він близько спілкується.
«Для чого вам це», – зніяковів він.
Водночас запевнив: з цими людьми розмовляє лише щодо законопроектів на тему збройної агресії Росії проти України. У тому числі, Василенко стверджує, що брав участь у написанні Закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».
Фінал?
Теоритично винести на голосування питання аудитора можуть вже сьогодні, у четвер. Однак у депутатів може не вистачити часу, щоб його ухвалити, адже у цей день в парламенту вже є ряд невідкладних питань, зокрема, Верховна Рада розглядає законопроект про Антикорупційний суд.