Фірташ Дмитро Васильович

Власник Group DF

Місце народження

Народився 2 травня 1965 року у селі Синків Заліщицького району на Тернопільщині. Його мати працювала бухгалтером на цукровому заводі, а батько – водієм. У вільний від роботи час сім'я займалася "нетрудовими доходами" - вирощувала та продавала помідори.

Освіта

1984 року майбутній мільярдер закінчив Донецький залізничний технікум. Згодом закінчив Національну академію внутрішніх справ України.

Призваний на строкову службу до армії. Починав службу в школі сержантів 80-го навчального центру РВСП (Котовськ Одеської області), за рік призначений заступником командира взводу у військову частину 19-ї ракетної дивізії (Хмельницький). Закінчив службу старшим сержантом 1986 року.

Підприємницька діяльність

Після служби поїхав до Чернівців. Займався дрібною підприємницькою діяльністю: вирощував на продаж помідори, троянди, розводив песців. Офіційно працював водієм в пожежному відділенні Чернівецької взуттєвої фабрики.

Почав займатися бізнесом наприкінці 1980-х років, став співвласником фірми подружжя Калиновських «КМІЛ».

1988 року бізнесмен почав працювати у сфері торгівлі у Чернівцях, потім у Москві.

1993 року він заснував власний енергетичний бізнес — налагодив торговельні зв'язки із середньоазіатським регіоном та організував постачання туркменського газу в Україну в обмін на продовольчі товари.

2002 року Дмитро Фірташ створив компанію Eural TransGas, яка уклала ексклюзивні контракти на постачання туркменського газу в Україну. У той же час Дмитро Фірташ почав інвестувати в хімічну промисловість, придбавши контрольний пакет акцій заводу "Таджик Азот" - одного з провідних виробників мінеральних добрив у Середній Азії.

2003 року Дмитро Фірташ придбав хімічний завод «Нітроферт» — єдиного в Естонії виробника аміачних добрив, що має доступ до портів Балтійського моря. Потім він створив в Угорщині компанію Emfesz для розвитку газового та енергетичного бізнесу. За два роки ця компанія отримала ліцензію на продаж природного газу в Польщі. Цього ж року Дмитро Фірташ став акціонером ВАТ «Рівнеазот» – великого виробника азотних добрив на заході України.

2004 року український бізнесмен спільно з Газпромом створив компанію «РосУкрЕнерго» для здійснення транзиту газу до України та країн Європейського Союзу. Цього ж року було придбано австрійську компанію Zangas Hoch- und Tiefbau GmbH, що спеціалізується на будівництві газопроводів. Цього ж року Дмитро Фірташ став головним інвестором «Кримського содового заводу» (Красноперекопськ) та «Кримського ТИТАНA» (Вірменськ). 7 липня 2014 року російський «Газпром» та австрійська Centragas Holding AG, підконтрольна українському бізнесменові Дмитру Фірташу, ухвалили рішення про ліквідацію компанії РосУкрЕнерго AG (RUE, Швейцарія).

У 2007 році з метою консолідації управління активами в різних сферах бізнесу було створено Group DF (The Firtash Group of Companies). До її складу увійшла низка активів у сфері хімічної промисловості, енергетики та нерухомості.

2010 року для зміцнення позицій України на світовому ринку добрив Дмитро Фірташ розпочав процес об'єднання українських азотних підприємств. У вересні 2010 року він придбав хімічне підприємство ПАТ «Концерн Стирол», м. Горлівка, Донецької області, основний виробник аміаку, карбаміду, аміачної силітри та нітрит-нітратових солей у регіоні. До березня 2011 року до хімічних активів додалися Сєвєродонецьке об'єднання «Азот» та черкаський «Азот».

У липні 2011 року Дмитро Фірташ став мажоритарним акціонером великого українського роздрібного банку "Надра".

У листопаді 2011 року Дмитра Фірташа було обрано Головою Ради Федерації роботодавців України. Сьогодні членами ФРУ є близько 10 тисяч підприємств, на яких працює понад 5 мільйонів осіб. Члени Федерації фактично становлять основу економіки країни: вони виробляють 70% ВВП України.

У лютому 2013 року компанія GDF MEDIA LIMITED, яка входить до групи компаній Дмитра Фірташа Group DF, придбала компанію U.A. Inter Media Group Limited (що об'єднує телеканали Інтер, Інтер+, К1, К2, Мега, НТН, Піксель, Enter-фільм та Zoom).

23 січня 2014 року група компаній Group DF підписала угоду з італійською групою Intesa Sanpaolo про придбання 100% акцій українського Правекс-Банку.

Стан, активи

Влітку 2006 року журнал Кореспондент у рейтингу "30 найбагатших українців" поставив Дмитра Фірташа на восьме місце. Експерти компанії Dragon Capital оцінили його статки в $1,4 млрд. У лютому 2008-го журнал Фокус у рейтингу найбагатших українців присудив йому 11-у позицію, нарахувавши активів на $1,71 млрд. У 2010 р. Кореспондент поставив Дмитра Фірташа на 33 е місце зі статком у $354 млн. У 2012 р. журнал Forbes присудив йому 14-ту позицію в рейтингу найбагатших українців, з активами на $673 млн. Займає 4-е місце в рейтингу найбагатших людей України (2013) зі статком $3,327 млрд. За рейтингом найбагатших бізнесменів України журналу Фокус за 2014 рік Фірташ посів п'яте місце зі статками $2,7 млрд.

Значну частину своїх доходів Дмитро Фірташ отримував від транзиту російського та середньоазіатського газу в Україну та країни Центральної Європи за допомогою вже згаданого "РосУкрЕнерго" (спільне дітище з Газпромом ), в якому українському бізнесмену належить 45%). , він мав відношення до українських телеканалів К1 , К2, "Мегаспорт", баскетбольного клубу "Київ", на матчах якого в столичному Палаці спорту його іноді можна було здалеку побачити у VIP-ложі в оточенні відомих політиків та охоронців. в хімічній галузі та енергетичній інфраструктурі Окрім України, бізнесмен володіє компаніями в Австрії, Угорщині, Німеччині, Італії, на Кіпрі, Таджикистані, Швейцарії, Естонії.

У 2007 році Дмитро Фірташ повідомив про створення міжнародної холдингової компанії Group DF (GDF, Група Дмитра Фірташа), в якій консолідовані належні йому активи. "Формування GDF відображає намір групи створити більш зрозумілу, уніфіковану структуру, яка забезпечить платформу для доступу до конкурентних фінансових ресурсів для підтримки амбітних планів розширення бізнесу", - йшлося у поширеному з цього приводу прес-релізі. Також у ньому було зазначено, що доходи Group DF за даними на 31 грудня 2006 досягли близько $4,6 млрд. В даний час Group DF об'єднує активи у сфері хімічної промисловості, енергетики та нерухомості. Процес консолідації активів продовжується. На підприємствах і компаніях, що входять до складу Group DF, працевлаштовано понад 25 ти.

Серед компаній, що контролюються Group DF, ключову роль відіграють:

- Centragas, яка, у свою чергу, володіє 50% акцій швейцарської газорозподільної та газоторгівельної компанії РосУкрЕнерго;

- EMFESZ, угорська газоторгівельна компанія та постачальник енергетичних послуг;

- австрійська компанія Zangas, що спеціалізується на будівництві газової інфраструктури;

- OSTCHEM Holding, об'єднує групу хімічних підприємств у Східній та Центральній Європі з виробництва мінеральних добрив, органічних кислот, діоксиду титану та кальцинованої соди.

Крім того, Дмитро Фірташ володіє черкаським заводом "Азот" (нині виробляє в Україні найбільші обсяги аміачної селітри та аміаку. Підприємство також випускає карбамід, карбамідно-аміачну суміш, а також аміачну воду та сульфат амонію.).

Політика

Навесні 2002 року намагався пройти до ВРУ за списком партії «Жінки за майбутнє» під патронуванням Людмили Кучми, дружини тодішнього Президента України. Партія отримала 2.11 % голосів і Фірташ не потрапив до парламенту.

2010 року брав участь у фінансуванні президентської кампанії Віктора Януковича. Фірташ не заперечує свою підтримку на виборах Януковича.

2011 року Фірташ заявив, що Віктор Ющенко планував хороші реформи, але втілити їх у життя йому завадила Тимошенко.

Фірташ уперше висловив своє ставлення щодо політичної кризи 2013—2014 рр. в Україні та відреагував на Євромайдан більш ніж через 2 місяці з початку подій. 30 січня 2014 він закликав вирішувати протистояння мирним шляхом.

19 лютого 2014 відкрито звернувся до Президента України, Кабміну, учасників парламенту і закликав зупинити силове протистояння в державі і негайно приступити до вирішення кризи у парламенті.

В березні 2014 звернувся від імені ділових кіл України до голови Російського союзу промисловців і підприємців Олександра Шохіна, а також до всього ділового співтовариства Росії щодо ситуації, що склалася на політичній арені, та закликав російських бізнесменів зупинити війну між Росією та Україною.

3 квітня 2014 року Фірташ заявив, що із великою надією чекає президентських виборів, які дозволили б подолати хаос в Україні та зміцнити позиції держави на міжнародній політичній арені.

11 квітня 2014 року Голова Федерації роботодавців закликав великий український бізнес діяти відповідно до логіки «економічного патріотизму» та закуповувати максимум товарів у вітчизняних компаній.

Суспільна діяльність

Дмитро Фірташ – голова Об'єднаного руху роботодавців України, співголова Національної тристоронньої соціально-економічної ради при Президентові України, співголова Ради вітчизняних та іноземних інвесторів при Міністерстві освіти та науки, молоді та спорту. Заснував благодійний фонд "DF Foundation".

Кримінальна справа

12 березня 2014 року Дмитра Фірташа затримали австрійських правоохоронців у Відні на запит ФБР. Затримання Фірташа було проведено силами управління боротьби з організованою злочинністю та підрозділами COBRA. Федеральна поліція Австрії повідомила, що Фірташ знаходиться в розшуку з 2006 року і звинувачується у хабарництві та створенні злочинної спільноти.

21 березня 2014 року було відпущено на волю під рекордну для Австрії заставу в 125 млн євро. Фірташа звільнено з-під варти під підписку про невиїзд з Австрії. У нього також було вилучено закордонні паспорти. 30 квітня 2015 року Кримінальний земельний суд Відня відхилив запит США щодо екстрадиції українського бізнесмена Дмитра Фірташа.

21 лютого 2017 року Вищий земельний суд Відня визнав допустимою екстрадицію Дмитра Фірташа до США на запит прокуратури Іспанії. Фірташа взято під варту. 23 лютого Земельний суд Відня відмовився задовольнити запит прокуратури Відня про арешт Фірташа щодо екстрадиційного ордеру Іспанії. 24 лютого Земельний суд Відня відхилив вимогу прокуратури Відня затримати Фірташа в рамках справи про екстрадицію до США та звільнив її без додаткової застави.

25 червня 2019 року Верховний суд Австрії дозволив екстрадувати Фірташа на запит США. Остаточне рішення про екстрадицію залишилося за міністром юстиції Австрії. Міністр юстиції Клеменс Яблонер погодив видачу Фірташа 16 липня, проте того ж дня адвокати Фірташа подали нове клопотання, до розгляду якого видача олігарха США неможлива.

Санкції

18 червня 2021 року РНБО ввела санкції проти Фірташа та Павла Фукса. За словами секретаря РНБО Олексія Данилова, українською зовнішньою розвідкою доведено факти постачання сировини, яка вироблялась на підприємствах «титанового бізнесу» Фірташа на військові підприємства Росії. Фірташ три доби утримувався від будь-яких коментарів і лише 21 червня адвокати олігарха розповсюдили заяву, що «пан Фірташ категорично заперечує звинувачення, які, на його думку, невірні», але не надали жодних коментарів по суті.

Родина

Перша дружина - Людмила Грабовецька, дочка Іванна 1988 р.н. від першого шлюбу.

З 2001 року був одружений із Марією Калиновською. У 2005 році з'явилася інформація про їхнє розлучення та суперечки щодо розподілу майна. У 2006 році Фірташ та Калиновська підписали мирову угоду щодо цього.

Третя дружина — Лада Павлівна Фірташ; в цьому шлюбі бізнесмен має двох дітей: дочку Ганну 2005 року народження та сина Дмитра 2007 року народження.

З березня 2014 року мешкає в Австрії.

Посилання

10.10.2022