Семінський Олег Валерійович
Народний депутат Верховної Ради IX скликання (Слуга народу)
Місце народження
Народився 20 грудня 1973, Біла Церква, Київська область.
Освіта
1993—1998 — навчався в Київському економічному університеті (факультет «Міжнародна економіка та право», спеціальність «магістр управління міжнародним бізнесом»).
2001—2003 — навчався в Івано-Франківському технічному університеті нафти та газу (Інститут післядипломної освіти, гірничий інженер з видобування нафти та газу).
Кар'єр
у 1991—1992 р. — консультант в асоціації «Геос».
у 1992—1993 рр. — консультант-перекладач МКП «Дніпро».
з 1993 по 1996 рік — заступник директора з зовнішньоекономічних зв'язків ФСП «Фістаг-Вікторія».
у 1997 р. — економіст відділу фінансових інвестицій Української державної кредитно-інвестиційної компанії.
з 1998 по 2000 рр. — провідний спеціаліст відділу корпоративного управління АК «Держінвест України».
з 2000 по 2003 — в.о. голови правління ЗАТ «Укрнафтогазтехнологія».
з 2003 по 2011 — генеральний директор ЗАТ «Нафтогазвидобування».
з 2011 по 2013 — голова правління ПрАТ «Нафтогазвидобування».
з 2015 по 2019 — заступник директора ТОВ «Ділайс».
з 2017 по 2019 — координатор проєкту ТОВ «Стюарт Флоат Гласс».
Політична діяльність
Був помічником проросійського політика Нестора Шуфрича у Раді IV, VI та VIII скликань, Миколи Рудьковського (4 і 5 скликання) і Мендусь Ярослава (5 скликання).
2006 — на виборах до Верховної Ради — кандидат у народні депутати від Соціалістичної партії, № 72 у списку. На час виборів: гендиректор ЗАТ «Нафтогазвидобування», член СПУ.
Народний депутат України IX скликання від партії «Слуга народу», в.о. № 205, Деснянський район, частина Новозаводського району Чернігова. На час виборів: директор ТОВ «Ділайс».
Справа про викрадення
Станом на жовтень 2021 року був фігурантом кримінальної справи про власне викрадення, в причетності до якого слідством підозрюється його колишній партнер Микола Рудьковський.
У 2011 році Семінському запропонували очолити компанію «Нафтогазвидобування», усно домовившись про розподіл: Пінчук — 30 %, Рудьковський — 30 %, Шуфрич — 30 % і Семінський -10 %. По причині внутрішнього конфлікту між Шуфричем, Рудьковским і Семінським, у 2012 році компанію готували до часткового продажу. За словами Семінського, його викрали 3 лютого 2021 року, що заблокувало угоду.
За матеріалами слідства, відкритого в результаті цього, Семінського викрадачі «утримували в нелюдських умовах, систематично катували та вимагали від нього і його родичів сплатити неіснуючий борг у сумі 200 млн доларів».
23 травня 2015 року, через 3 роки, Семінського звільнили й він оголосив про своє викрадення та перебування за ґратами проти його волі. Він зокрема звинуватив у викраденні ексміністра транспорту Миколу Рудьковського.
У лютому 2021 р. правоохоронці повідомили про підозру п'ятьом особам, включаючи Рудьковського.
У СБУ заявили про розкриття викрадення Семінського у 2012 році.
Особисте життя
Розлучений, має 2 дітей.
Посилання
15.05.2020