Епіфаній (Думенко)

Митрополит Київський і всієї України

Епіфаній (Думенко)

Місце народження

Народився 3 лютого 1979, село Вовкове, Коноплянська сільська громада, Березівський район, Одеська область.

Освіта

Дитинство та шкільні роки пройшли в селі Стара Жадова Сторожинецького району Чернівецької області. 1996 року закінчив Старожадівську середню школу І—III ступенів.

1996 року вступив на навчання до Київської духовної семінарії, яку закінчив 1999 року за першим розрядом. У тому ж 1999 році вступив до Київської духовної академії, яку закінчив у 2003 році. Після успішного захисту кандидатської дисертації на кафедрі церковного права з темою «Формування церковно-канонічних збірників у Донікейський період та їхня характеристика» вченою радою Київської духовної академії присвоєно науковий ступінь кандидата богословських наук.

2006–2007 — стажування в Афінському національному університеті на Філософському факультеті (Греція).

30 серпня 2012 року після успішного захисту докторської дисертації на тему «Вчення Православної Церкви про спасіння в контексті неперервності святоотцівського передання» рішенням спеціалізованої вченої ради Київської православної богословської академії присвоєно науковий ступінь доктора богословських наук.

11 квітня 2019 року став почесним доктором Львівського національного аграрного університету.

Служіння в УПЦ КП

З 1 липня 2003 по 31 грудня 2005 року обіймав посаду секретаря-референта Рівненського єпархіального управління та особистого секретаря митрополита Рівненського і Острозького Даниїла. З 26 серпня 2003 по 31 грудня 2005 року — викладач Рівненської духовної семінарії, а також обіймав посаду старшого помічника інспектора.

2005 року — обіймав посаду прессекретаря Рівненського єпархіального управління.

У 2003–2005 роках — редактор інтернет-проєкту «Рівне Православне» офіційного сайту Рівненської єпархії та член редколегії церковно-релігійної газети «Духовна нива» офіційного друкованого органу Рівненської єпархії.

8 грудня 2005 року прийнятий до Національної спілки журналістів України.

З 2006 року став викладачем грецької мови у Київській православній богословській академії та послушником Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря.

З нового навчального 2007 року прийнятий на посаду викладача Київської православної богословської академії, а також призначений завідувачем кафедри філології цього навчального закладу.

З благословення патріарха Філарета 21 грудня 2007 року архієпископом Переяслав-Хмельницьким Димитрієм у Михайлівському Золотоверхому монастирі пострижений у чернецтво з іменем Епіфаній — на честь святителя Епіфанія Кіпрського.

У цей час був адміністратором православного вебпорталу «ЛОГОС» та вебсайту Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря.

6 січня 2008 року в Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі міста Києва патріарх Філарет висвятив його в сан ієродиякона, а 20 січня 2008 року в сан ієромонаха.

25 січня 2008 року згідно з Указом призначений секретарем патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.

16 березня 2008 року в Неділю Православ'я за Божественною Літургією у Володимирському кафедральному патріаршому соборі Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України піднесений у сан архімандрита.

20 березня 2008 року призначений намісником Свято-Михайлівського Видубицького чоловічого монастиря міста Києва.

30 травня 2008 року призначений керуючим справами Київської Патріархії.

7 жовтня 2008 року присвоєне звання доцента Київської православної богословської академії.

21 жовтня 2009 року Священним Синодом УПЦ КП (Журнал засідання № 20) обраний на єпископа Вишгородського, вікарія Київської єпархії.

15 листопада 2009 року відбулася його архієрейська хіротонія. Чин звершив Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні митрополита Переяслав-Хмельницького і Бориспільського Димитрія, архієпископів Білоцерківського Олександра та Луцького і Волинського Михаїла, а також єпископів Харківського і Богодухівського Лаврентія, Вінницького і Брацлавського Онуфрія, Чернігівського і Ніжинського Іларіона, Васильківського Євстратія.

Рішенням Священного Синоду УПЦ КП від 27 липня 2010 року призначений ректором Київської православної богословської академії; керуючим Переяслав-Хмельницькою єпархією, постійним членом Священного Синоду УПЦ Київського патріархату.

17 березня 2011 року рішенням Священного Синоду призначений головою Редакційного комітету.

17 листопада 2011 року присвоєне вчене звання професора Київської православної богословської академії.

23 січня 2012 року Указом Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета піднесений у сан архієпископа.

Рішенням Архієрейського собору УПЦ КП від 28 червня 2013 року піднесений у сан митрополита Переяслав-Хмельницького і Білоцерківського та призначений Патріаршим намісником з правами єпархіального архієрея.

Рішенням Священного Синоду УПЦ КП від 13 грудня 2017 року (Журнал засідання № 38) має титул митрополит Переяславський і Білоцерківський.

13 грудня 2018 року обраний кандидатом на пост предстоятеля єдиної Української православної церкви.

Перший предстоятель Православної церкви України

15 грудня 2018 на Об'єднавчому соборі в Софійському соборі був обраний митрополитом Київським і Всієї України, першим главою Православної церкви України.

3 лютого 2019 року відбулася інтронізація митрополита Епіфанія на посаду предстоятеля ПЦУ.

Наукова і громадська діяльність

Митрополит Епіфаній є головою редакційної колегії наукових фахових видань «Труди Київської духовної академії» та «Богословський вісник Київської православної богословської академії», головою спеціалізованої вченої ради із правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук зі спеціальності богослів'я.

У науковому доробку митрополита Епіфанія понад 50 наукових публікацій, зокрема кілька монографій у царині православного богослів'я.

Митрополит Епіфаній є активним церковним і громадським діячем, бере участь у багатьох наукових і просвітницьких заходах, своїм служінням здійснив значний особистий внесок у розвиток української духовної освіти і науки та розбудову та зміцнення Української держави.

Нагороди

Державні та світські

Орден «За заслуги» II ст. (1 грудня 2015) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю

Орден «За заслуги» III ст. (22 липня 2008) — за вагомий особистий внесок у розвиток духовності в Україні, багаторічну плідну церковну діяльність та з нагоди 1020-річчя хрещення Київської Русі

Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2010)

Нагороджений грамотою Верховної Ради України (2017), відзнаками Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, командування сухопутних військ України, відзнаками Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова.

Орден «Неопалима купина» Державної служби з надзвичайних ситуацій України (2019).

Церковні

Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня (2009);

Орден святого архістратига Божого Михаїла (2010);

Орден святого хреста Чорногорської Православної Церкви (2011);

Орден Христа Спасителя (2015).

Премія Патріарха Афінагора в галузі прав людей від Ордену святого Андрія — Архонтів Вселенського патріархату в Америці (2019).

Посилання

06.01.2023